Кредитні спілки під наглядом НБУ: яке майбутнє чекає на них

12:35, 26.08.2020 5 хв читати

Ольга Максимчук, директор департаменту нагляду за страховим ринком Національного банку України

В Україні зареєстровано понад три сотні кредитних спілок, а активну діяльність здійснюють понад двісті. І хоча за обсягами цей ринок є незрівнянно меншим за банківський, він грає досить важливу соціальну роль. Членами кредитних спілок є 433 тис. українців в усіх областях України – не тільки в мегаполісах, але й в малих містах і селах. 

З 1 липня 2020 року регулятором цього ринку став Національний банк. Відтепер саме він буде встановлювати вимоги до кредитних спілок і контролювати їх діяльність. Чи варто побоюватись, що тепер банки потіснять кредитні спілки, які не витримають вимог НБУ? Звісно, ні. Навпаки. Цей ринок отримає нові перспективи для розвитку. І зараз пояснимо чому.

Які переваги мають кредитні спілки

Кредитна спілка – це неприбуткова фінансова установа, яка засновується фізичними особами, що проживають у громаді. Її діяльність полягає у наданні фінансових послуг своїм членам. Суть роботи проста – одні члени спілок кладуть власні кошти на депозити або у паї, інші – беруть кредити під проценти. Це можуть бути позики на навчання, відпочинок, ремонт, придбання техніки тощо.

Може здатися, що кредитні спілки схожі на банки і видають кредит для отримання прибутку. Але насправді кредитні спілки, на відміну від інших фінансових установ, мають на меті не отримання прибутку, а надання фінансової підтримки та поліпшення добробуту своїх членів. Відповідно і діяльність таких установ ґрунтується на принципах прозорості, самоврядування та рівноправності всіх учасників.

Порівняно з більшістю інших фінансових установ кредитні спілки мають низку переваг, серед яких варто виокремити такі:

• Просте оформлення. Позичальники кредитної спілки вже є її членами, а значить ідентифікованими для неї особами, тож оформлення кредиту у спілці досить швидке, просте та без купи довідок;
• Прозора ціна та умови. Фінансові продукти кредитних спілок відрізняються досить простими умовами договорів;
• Коротші терміни та менші суми кредитів. Кредитні спілки зазвичай працюють з позичальниками, яким потрібно відносно невеликі суми грошей, в тому числі надають мікрокредити. У селах — це чи не єдині джерела фінансування. Відповідно для отримання кредиту на велику суму, наприклад, для придбання нерухомості у більшості випадках знадобиться звернутися до інших фінансових установ;
• Вигідні умови завдяки неприбутковості діяльності. Кредитна спілка є неприбутковою організацією та працює заради задоволення фінансових потреб членів спілки. Водночас кредитні спілки не несуть значних витрат на утримання великого штату працівників, власних офісів та інших витрат. Завдяки цьому вартість їх послуг максимально наближається до собівартості.
• Менші вимоги до фінансового стану позичальника. Видаючи кредити тільки своїм членам, кредитні спілки багато в чому спираються на репутацію позичальника та довіру один до одного в межах громади.. Водночас члени кредитних спілок, які позичають кошти, повинні розуміти, що вони отримують кошти не у знеособленої та далекої фінансової установи, а у своїх сусідів або колег. А це є додатковою громадянською відповідальністю за виконання ними своїх зобов’язань чітко у визначений строк;
• Більша лояльність до позичальника. У банках та фінкомпаніях у випадку прострочення оплати за кредитом позичальнику відразу нарахують пеню. На противагу їм кредитні спілки можуть не застосовувати штрафних санкцій до своїх членів;
• Форма управління та вплив на діяльність. Члени кредитної спілки є споживачами фінансових послуг і одночасно співвласниками, відтак беруть участь в управлінні кредитною спілкою через загальні збори. Кожен член спілки має один голос, незалежно від суми свого паю, розміру депозитного внеску чи кредиту, і це дає йому можливість впливати на її діяльність.

Що треба знати вкладникам кредитних спілок

Кредитна спілка має право залучати кошти від своїх членів через укладання договорів внесків (вкладів) на депозитні рахунки та через внесення обов’язкових та добровільних пайових внесків. Різниця між цими способами залучення коштів полягає в тому, що внесок на депозитний рахунок має чітко визначений строк повернення коштів та фіксовану плату за користування коштами. Пайовий внесок залучається на невизначений термін та може бути повернутий лише в порядку, визначеному статутом спілки за умови, що вона має стабільний фінансовий стан та виконує всі вимоги регулятора.

Тому членам кредитної спілки при прийнятті рішення щодо форми внесення власних коштів до кредитної спілки необхідно чітко розуміти, на яких умовах вони передають кошти в користування та які мають права щодо повернення коштів.

При вкладанні коштів у кредитну спілку потрібно зважати на важливе застереження щодо її діяльності. За поточним законодавством кредитні спілки не є членами системи гарантування вкладів. Тому члени кредитної спілки при прийнятті рішення щодо розміщення коштів мають усвідомлювати, що ризики неповернення коштів вони несуть разом з кредитною спілкою, як її співвласники..

Обрати кредитну спілку чи йти в банк за кредитом - справа особиста. Найголовніше, правильно підійти до вибору кредитора, зважаючи на всі особливості діяльності різних фінансових установ.

Кредитні спілки в усьому світі є гарною альтернативою банкам , в першу чергу, для бажаючих отримати свій перший кредит, якщо у особи ще немає сформованої і позитивної кредитної історії.. Але обираючи кредитну спілку потрібно бути обачним, перевіряти наявність ліцензії (це можна зробити на вебсайті НБУ – https://kis.bank.gov.ua/), довіряти спілкам з наявним досвідом роботи, не довіряти обіцянкам високих відсотків за депозитами, оскільки за такими обіцянками зазвичай криються більш високі ризики Фінансові піраміди, які видають себе за кредитні спілки, завжди намагаються зробити умови занадто "солодкими".

На що слід очікувати ринку та споживачам?

Кредитні спілки, як і банки та страхові компанії, належать до високоризикових фінансових установ, оскільки вони залучають кошти населення. І хоча активи кредитних спілок порівняно із загальним обсягом активів банків є незначними (0,4%), проте такі установи обслуговують значну кількість членів та мають потенціал до подальшого зростання. Тому забезпечення належного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок є одним з пріоритетних завдань Національного банку.

У межах запровадження нової моделі регулювання та нагляду Національний банк передбачає розширення видів послуг для кредитних спілок, удосконалення вимог до ліцензування і корпоративного управління, впровадження ризик-орієнтованого пруденційного нагляду і нагляду за ринковою поведінкою, що має підвищити рівень захисту прав кредиторів та споживачів, нові інструменти підтримки ліквідності та платоспроможності кредитних спілок, систему завчасного попередження ризиків, і виведення кредитних спілок з ринку.

Кінцева мета Національного банку – сприяння, з одного боку, динамічному зростанню та конкурентоспроможності ринку кредитних спілок, підвищенню рівня його надійності, прозорості та платоспроможності, з іншого – забезпечення стабільності діяльності кредитних спілок та надійного збереження коштів їх членів.