Понад 80 мільярдів втрат: як війна змінила український агросектор
Віталій Коваль, міністр Мінагрополітики та продовольства України
На наступний день після третьої річниці повномасштабного вторгнення Уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН презентували четверту оцінку збитків та потреб у відновленні після повномасштабного вторгнення. Відповідно до цієї оцінки, загальні втрати агросектору оцінюються в понад 80 млрд доларів, з яких прямі збитки в агросекторі склали – 11,2 млрд доларів, а потреби для реконструкції та відновлення сектору складають 55,5 млрд доларів. Що це означає для українського агросектору, та як це порівнюється з минулою оцінкою, що була презентована рік тому?
Основні визначення
Загалом звіт виділяє дві категорії втрат агросектору – прямі збитки та втрати сектору.
Прямі збитки – це руйнування активів та знищення виробленої продукції. Непрямі збитки – це недоотриманий дохід сільськогосподарських виробників. Звіт також виділяє дві категорії потреб у відновленні – потреби у реконструкції (вартість заміщення пошкоджених та знищених активів) та потреби у відновленні - кошти, які необхідні для повернення сектору до показників до повномасштабного вторгнення, враховуючи принцип «Build back better» (необхідність відновлювати краще, якісніше ніж було, та з більшою стійкістю до ризиків).
Прямі збитки – 11,2 млрд дол.
Загалом, прямі збитки становлять 11,2 млрд дол. Серед категорій прямих збитків найбільшу частку займає зруйнована та пошкоджена сільськогосподарська техніка та устаткування – 6,5 млрд дол, або 58% від всіх прямих збитків, зерносховища (1,9 млрд дол., 17% від всіх прямих збитків) та вироблена продукція, що зберігалася на складах на момент вторгнення та була знищена або вкрадена окупантами (1,9 млрд дол., 17% від всіх прямих збитків).
У порівнянні з минулорічною оцінкою прямі збитки зросли на 1 млрд дол. Ця цифра вражає масштабами, але у відсотковому значенні прямі збитки піднялися лише на 9,2%. Головним чином – через те, що велика частка активів, що були розташовані на окупованих територіях та в зоні бойових дій були вже зруйновані станом на момент минулої оцінки.
При цьому справжні прямі збитки агросектору, ймовірно, є більшими за цю оцінку, оскільки вони не враховують прямі збитки внаслідок терористичних обстрілів припортової аграрної інфраструктури та втраченої під час таких обстрілів продукції, а також, як зазначають автори дослідження – знищених сільськогосподарських приміщень (окрім зерносховищ).
Відповідно до прямих збитків були розраховані потреби в реконструкції (враховуючи принцип «відновлювати краще, ніж було»), що становлять 10,5 млрд дол. Ця цифра менша за прямі збитки, адже не враховує необхідність у відновленні знищеної та вкраденої виробленої продукції.
Для того, щоб зрозуміти масштаби потреб у реконструкції – розмір капітальних інвестицій аграрного сектору в 2021 році складав близько 1,8 млрд дол. Відтак – заміна пошкоджених активів потребуватиме подвоєння рівня інвестицій в сектор протягом шести років просто для того, щоб повернутись до тієї кількості активів, що були до повномасштабного вторгнення.
Непрямі збитки – 72,7 млрд дол.
Друга частина – це непрямі збитки, що відображає недоотриманий дохід сільгоспвиробників. Непрямі збитки становлять 72,7 млрд дол та включають в себе декілька категорій. Найбільшою категорією є збитки через зниження виробництва: так, внаслідок зниження виробництва однорічних культур сільгоспвиробники втратили 37,4 млрд дол., втрати через зниження виробництва багаторічних культур становили 1,4 млрд, а для продукції тваринництва - 3,5 млрд дол.
Друга за розміром категорія – це втрати через порушення експорту, що призвели до зниження цін для виробників – 24,8 млрд дол. Решта непрямих втрат – це втрати через підвищення виробничих витрат (4,5 млрд дол), рекультивація (0,5 млрд дол.), потреба в демонтажі зруйнованих зерносховищ (0,3 млрд дол.) та втрати рибальства та аквакультури (0,2 млрд дол.).
Якщо порівняти з показниками минулої оцінки, то непрямі збитки зросли всього на 4% (або на 3 млрд дол.). Проте це не означає, що українські сільгоспвиробники не втрачають дохід через агресію росії. Основна причина, чому зростання непрямих збитків скоротилося – це зміна методології для певних категорій обрахунку та уточнення інформації. Головним чином це спостерігається для втрат через скорочення виробництва продукції тваринництва. Якщо в минулорічній оцінці збитки цієї категорії становили 5,6 млрд дол, то в цього року – лише 3,5 млрд дол. через уточнення даних по виробництву продукції тваринництва. Схожим чином, через уточнення даних, була переглянута оцінка збитків через скорочення виробництва однорічних культур в 2023 р., з 12,2 до 10,1 млрд дол. Також був переглянутий цей показник для 2024 р., з 11,4 до 8,3 млрд дол. через зміну методології.
Якщо не брати уваги ці перегляди через уточнення методології та появу більш достовірних даних, то загальні непрямі збитки через продовження агресії насправді зросли не на 3 млрд дол., а орієнтовно на 10,2 млрд дол.
Потреби у реконструкції та відновленні – 55,5 млрд. дол.
Як ми вже зазначали, потреби розподіляються на потреби у реконструкції (10,5 млрд дол.) та потреби у відновленні аграрного сектору (45 млрд дол.) і розраховані для горизонту у найближчі 10 років. При цьому потреби у реконструкції, через зростання вартості зруйнованих активів, у порівнянні з минулорічною оцінкою зросли орієнтовно на 1 млрд дол., а потреби у відновленні – навпаки скоротилися на 2 млрд дол.
Загалом потреби у відновленні розподіляються на потреби у негайній підтримці агросектору, підтримці довгострокового стійкого розвитку сектору, а також – підтримці інституцій у аграрній та суміжних сферах.
Негайна підтримка становить 6,1 млрд дол. та розподіляється наступним чином. Найбільша категорія – це здешевлення вартості кредитів (3,2 млрд дол.), на другому місці – підтримка для малих сільгоспвиробників (1,1 млрд дол.), потреба у рекультивації пошкоджених земель (1,1 млрд дол.), часткові гарантії на кредити для аграріїв (600 млн дол.), а також зернові рукави та інші фактори виробництва (32 млн дол.). Обсяг негайної підтримки в поточній оцінці відповідає минулорічній.
Що стосується підтримки довгострокового стійкого розвитку сектору – загальний обсяг цих потреб становить 35,8 млрд дол.) та відповідає показникам минулорічної оцінки. Найбільша категорія – це розвиток технологій сільського господарства (15 млрд дол.), інвестиційні гранти (10 млрд дол.), розвиток ланцюгів постачання (10 млрд дол.), інша підтримка (501 млн дол.) та потреба в демонтажі зруйнованих зерносховищ (289 млн дол.).
Остання категорія потреб у відновленні – це підтримка публічних інституцій для стійкого розвитку агросектору, і загальний розмір потреб в цій категорії становить 3 млрд дол. Це єдина категорія потреб у відновленні, що зазнала суттєвої зміни у порівнянні з минулорічним показником (який становив 5 млрд дол.). Це свідчить про те, що інституції в аграрному секторі України функціонують набагато краще, ніж раніше того очікували наші міжнародні партнери і не потребують такої значної підтримки, як це вважалось раніше.
Ці оцінки не є всеохоплюючими
Найголовніше - цифра загальних збитків в понад 80 млрд, хоч і є підрахунком втрат аграрного сектору, але, через особливості методологічного підходу, не відображає справжнього впливу російської агресії на АПК України. Ця цифра не враховує втрат іригаційної інфраструктури та водних ресурсів (додатково 746 млн дол. прямих збитків та 872 млн непрямих), розмінування (загальна вартість розмінування, що включає не лише сільськогосподарські землі, складає 30 млрд дол.) та втрат підприємств, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції (не мають окремих обрахунків). Відтак, реалістична оцінка впливу агресії на АПК є суттєво вищою, аніж зазначена у звіті.
Але, не дивлячись на руйнування, втрату активів та доходу – сільське господарство продовжує функціонувати, забезпечуючи внутрішню та світову продовольчу безпеку.