Перезавантаження Бюро економічної безпеки: що далі?
Єфрем Лащук, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна
На підписі у Президента України наразі знаходиться Закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ), , що є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в межах домовленостей з МВФ.
Останнім часом ця установа перебуває під пильним контролем громадськості та політиків, оскільки опинилась у центрі низки скандалів. Серед основних звинувачень бюро – недостатній захист державних інтересів у галузі економіки, високий рівень корупції та неефективне використання бюджетних коштів. У Верховній Раді навіть була створена Тимчасова слідча комісія, яка розглядала факти вимагання службовцями БЕБ в одного з підслідних підписи на футбольних м’ячах і квитки в нічний клуб, а також хабарів по 1200 доларів США за «кришування» казино тощо.
Чому БЕБ потребує перезавантаження?
Основна мета створення БЕБ полягала у ліквідації податкової міліції, докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом та мінімізації втручання в роботу останнього з боку інших правоохоронних органів. Сподівання суспільства було на те, що новостворений орган покладе край силовому тиску на підприємців і започаткує ефективний механізм запобігання підслідних йому правопорушень та аналітичний підхід щодо їх розслідування.
Фахівці аналітичних центрів спільно з CASE-Україна, за підтримки ІСАР Єднання, проаналізували роботу БЕБ за останні роки та зазначають, що Україна потребує повністю оновленого бюро, де міжнародні експерти допоможуть обрати якісні кадри, простої та справедливої податкової системи, викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні, що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання у бізнес.
Запуск роботи бюро у 2021 році так і не приніс позитивних змін стосовно досягнення зазначеної мети, а так само й щодо протидії численним схемам уникнення оподаткування для наповнення бюджету країни. Ключовою проблемою роботи бюро став неякісний конкурсний відбір. Крім того, як негативний фактор у роботі цього органу відзначалось продовження тиску на бізнес інших правоохоронних органів через неефективність самого БЕБ. Такі органи, як Національна поліція та СБУ, не стали передавати новоствореному бюро матеріали кримінальних проваджень, тому значний їх масив, у тому числі й тих, які розслідувались податковою міліцією, в БЕБ так і не надійшли. Багато питань у влади та бізнесу було й щодо керівника цього органу - колишнього Голови ДФС, який, за словами Данила Гетманцева, “перетворив БЕБ у нову податкову міліцію”. Це призвело до зміни вивіски і до того, що бюро почало працювати повністю за тими самими правилами, що й податкова міліція, яку так критикували підприємці.
Що потрібно, щоб бюро запрацювало?
Прийняття змін до закону про БЕБ започаткувало перезавантаження самого бюро, однак для налагодження його подальшої ефективної роботи також необхідно:
- Передати у підслідність бюро усі кримінальні правопорушення, що так чи інакше пов'язані з правилами ведення бізнесу (насамперед ті, в яких суб’єктом правопорушення виступає саме підприємець). І це не лише кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, а й наприклад проти довкілля (порушення правил екологічної безпеки, невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, забруднення або псування земель тощо), проти безпеки виробництва (порушення вимог законодавства про охорону праці, правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд та ін.).
- Ліквідувати підрозділи інших правоохоронних органів, що створюють конкуренцію БЕБ у розслідуванні підслідних їм кримінальних правопорушень. Дублювання іншими правоохоронними органами (зокрема, СБУ та Нацполіції) повноважень БЕБ призведе до конкуренції цих органів за “жирних” бізнесменів, неузгодженості їх дій, підстав і скандалів, а в цілому - втрати ефективності роботи обох органів. Тому, наприклад, недопустимо наділення митної служби повноваженнями щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства у справах про контрабанду товарів.
- Очистити бюро від кадрів, які є носіями старої корупційної системи. Щоправда, зазначене буде зробити найважче, адже це публічний осуд людини в недоброчесності, а на її репутації - крапка. Тому процедури (пере)атестації мають відбуватись із дотриманням верховенства права і повагою до прав людини. Врешті далеко не всі колишні правоохоронці є представниками корупційної системи, є й багато досвідчених, а головне доброчесних професіоналів, які знають свою роботу.
- Нарешті прийняти Закон "Маски-шоу стоп-3" та запровадити кримінальну відповідальність слідчих і прокурорів за грубі порушення порядку проведення обшуку та тимчасового доступу до речей і документів. У Верховній Раді ще з минулого року лежить без руху законопроєкт № 9211 від 17.04.2023 р., що дозволить підвищити збалансованість між забезпеченням дотримання прав фізичних і юридичних осіб та повноваженнями слідчих, прокурорів під час досудового розслідування. Проте рух цього законопроєкту не вигідний сучасній правоохоронній системі, яка боїться втратити щонайменші свої повноваження і владу над бізнесом.
У якісній реформі БЕБ зацікавлений у першу чергу бізнес. Адже весь період незалежності України у стосунках з контролюючими органами, зокрема податківцями та митниками, присутня практика презумпції вини підприємця, що суперечить ключовому загальноєвропейському принципу - верховенства права. Власне тому так швидко набрала голоси петиція про перегляд Національної стратегії доходів, яка має бути найближчим часом розглянута Кабінетом міністрів. Нова фінансова стратегія України повинна обов’язково викорінити практику презумпції вини та враховувати позицію експертів щодо налагодження ефективної роботи бюро.