Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль закликає компанії подавати позови до міжнародних судів до Російської Федерації щодо збитків після анексії Криму, щоб ціна окупації ставала для Москви дедалі вищою.

"Перше рішення про компенсацію за майно, втрачене в результаті окупації Криму. І перша перемога на цій ділянці юридичного фронту", - написала О.Зеркаль на своїй сторінці в соцмережі Facebook в четвер, коментуючи рішення Третейського суду в Гаазі, який 9 травня оголосив про рішенні по суті в позові групи 19 українських осіб проти РФ про протиправну експропріацію їхнього майна.

За її словами, незважаючи на те, що текст рішення наразы залишається конфіденційним, вже можна повідомити, що арбітри визнали: а) відповідальність Росії за дії в Криму на основі угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і РФ; б) так звана націоналізація окупаційною владою є порушенням інвестиційної угоди; в) Росія маэ виплатити компенсацію в розмірі 159 млн дол. постраждалим компаніям, а також компенсувати витрати, пов'язані з судовим розглядом.

"Висновки для нас такі: Протиправна окупація має свою ціну. Тягар агресії буде для Росії дедалі більшим. Це лише перша перемога. У процесі перебуває ціла низка справ українських компаній, зокрема "Нафтогазу", Ощадбанку, "Укрнафти" та ПриватБанку" , - написала О.Зеркаль.

Вона нагадала, що цього місяця також проходять слухання у справі НАК "Нафтогаз України" і очікується прийняття рішення у справі Ощадбанку.

"Нам відомо, що коло компаній, які готують аналогічні позови, стає дедалі більшим. Закликаю всі компанії, які втратили майно в Криму, активно боротися за компенсацію втрат", - закликала заступник міністра закордонних справ України.

За її словами, незважаючи на те, арбітри в своїх рішеннях не дають відповідь на питання про правовий статус Криму після окупації, оскільки "це виходить за межі компетенції інвестиційних арбітражів", "але кожне рішення у справах про неправомірні дії РФ на території України наближає до того, що питання про очевидну неправомірність окупації отримає свою правову оцінку".

"Рано чи пізно ми прийдемо і до того, що агресія Росії буде предметом судового розгляду", - зазначила вона, наголосивши, що РФ не вдасться уникнути відповідальності за неправомірну експропріацію.

Як повідомлялося, Міжнародний арбітражний суд у Гаазі (Permanent Court of Arbitration) 23 березня, проконсультувавшись зі сторонами, оголосив про закінчення слухання справи, розпочатого за позовом ТОВ "Еверест Істейт" (Київ), голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета і ще 17 інших компаній до Російської Федерації.

"2. травня 2018 року, порадившись, склад арбітражу виніс одноголосне Рішення (Award on the Merits) щодо відповідальності та збитків", - йдеться в релізі арбітражу, датованому 9 травня.

Водночас будь-які інші деталі цього рішення відсутні.

"Перша ластівка)", - прокоментував це рішення в своєму Twitter "Нафтогаз України", який також судиться з РФ за схожою справою в Гаазькому арбітражі, розпочатому на 16 місяців пізніше справи "Еверест Істейт".

Суд нагадує, що після проведення слухання по суті спору "Еверест Істейт" і групи компаній з РФ з 5 до 6 жовтня 2017 року склад арбітражу запросив сторони надати додаткові письмові пояснення до 11 грудня 2017 року. 11 листопада 2017 року склад арбітражу звернувся до сторін із додатковими питаннями з приводу оцінки завданих позивачам збитків і запросив сторони відповісти на ці запитання в їхніх додаткових письмових поясненнях. 11 грудня 2017 року Позивачі представили свої пояснення разом із додатковим звітом про оцінку. Російська Федерація не надала жодних пояснень, зазначається в релізі.

Стаття регламенту UNCITRAL (United Nations Commission on International Trade Law) 1976 року, на яку посилається арбітраж, говорить про те, суд може поставити перед сторонами питання про те, чи є них ще які-небудь докази або заяви, або свідки для заслухання, і за відсутності таких може оголосити про завершення слухання справи.

Згідно з регламентом, арбітражне рішення викладається в письмовій формі і є остаточним обов'язковим для сторін. Сторони зобов'язуються виконувати арбітражне рішення без зволікання.

У регламенті також зазначається, що арбітражне рішення може бути опубліковано лише за згоди обох сторін. Крім того арбітражний суд вказує мотиви, на яких грунтується його рішення, за винятком випадків, коли сторони погодилися, що арбітражне рішення немає бути мотивованим.