Нафтова компанія "Роснефть" має вкрай мало шансів на компенсацію збитків, завданих унаслідок обстрілу Лисичанського нафтопереробного заводу (НПЗ).

Таку думку агентству "Інтерфакс-Україна" висловив керівний партнер адвокатського об'єднання "Волков і Партнери" Олексій Волков.

"Слід спершу навести деякі уточнення: територія, на якій розміщено Лисичанський НПЗ, перебуває під контролем незаконних збройних формувань (НЗФ). Можна було би говорити про те, що логіка подій підказує: стріляти по цій території могли й мали би українські збройні сили, проте події та документальні підтвердження свідчать саме про зворотне - НЗФ здійснюють обстріл не лише в напрямку українських ЗС, а й у напрямку об'єктів інфраструктури та житлових об'єктів регіону для посилення гуманітарної кризи та створення підґрунтя для подальшого втручання РФ у конфлікт", - заявив він.

Крім того, за словами О.Волкова, можливість відшкодування збитків визначають міждержавні й міжурядові угоди, що діють між Україною та РФ. Нині такою угодою є угода між Кабінетом Міністрів України й урядом РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій, що передбачає: інвесторам однієї з договірних сторін, інвестиції якої зазнали збитків на території іншої договірної сторони внаслідок війни, цивільних безладів або інших подібних обставин, буде надано режим не менш сприятливий, ніж той, який остання договірна сторона надає інвесторам будь-якої іншої держави щодо будь-яких заходів, до яких вона вдається, враховуючи такі збитки.

"Вже звідси видно, що ця угода не має на меті відшкодування збитків, а лише надає режим найбільшого сприяння у разі його відшкодування", - наголосив О.Волков.

Крім того, юрист зазначив, що через велику кількість таких випадків напрацьовано значну судову практику щодо аналогічних ситуацій. Зокрема, Міжнародний суд з вирішення інвестиційних спорів у справі AAPL v. Sri Lanka не вбачає переконливих доказів того, чи були руйнування завдані діями сил безпеки держави або повстанцями, тому обставина підлягає доведенню.

Крім того, трибунал зазначив, що держава, на території якої відбувається повстання, не несе відповідальності за втрату або збитки, заподіяні іноземним інвесторам, якщо не буде доведено, що уряд цієї держави не зміг надати звичайного захисту, який може знадобитися або за договором, або з огляду на звичайне право, залежно від ситуації.

"Із цього випливає, що захист, передбачений угодою між Кабміном України й урядом РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій, не передбачає такого відшкодування", - заявив він.

"Велика кількість судової практики в аналогічних ситуаціях дає підстави стверджувати, що відшкодування, про яке може говорити ПК "Роснефть", навряд чи буде їй присуджено. Причин тут багато й серед них - політичні та економічні аспекти агресії РФ в Україні. Анексія Криму й "націоналізація" "Чорноморнафтогазу", спонсорування НЗФ з боку РФ і збитки, завдані внаслідок цього економіці України, є вагомим приводом для звернення до міжнародних судів. Вторгнення ЗС РФ - ще одне підтвердження, що причиною збитків Лисичанському НПЗ є РФ", - наголосив О.Волков.

Коментуючи наміри отримати компенсацію за пропаж технологічної нафти, закачаної в труби, О.Волков зазначив, що "з урахуванням підконтрольності території, де перебувають виробничі об'єкти Лисичанського НПЗ, про це говорити взагалі неможливо".

Він також наголосив, що воєнний стан не впливає на право вимагати відшкодування у випадках, передбачених угодами про інвестиції та їхній захист.

Як повідомлялося, глава "Роснефть" І.Сєчин в інтерв'ю журналу "Шпігель" заявив, що "Роснефть" оцінює свої збитки від обстрілу Лисичанського НПЗ в Україні в $140 млн і розраховує отримати компенсацію.