На языке оригинала Багатовікова історія українсько-польських відносин знає багато світлих сторінок і чимало трагічних подій. У пам’яті українців і поляків роз’ятреною раною залишається трагедія, яка сталася у 1943-1944 роках на Волині, Холмщині, Східній Галичині. Вона поглинула життя десятків тисяч людей, перетворила на попелища села і хутори, принесла багато страждань обом народам. Причини тієї трагедії мали як історичний, так і тогочасний політичний характер. Наші предки заплатили дорогу ціну за усвідомлення того, що український і польський народи мають жити в мирі і дружбі. Падіння недемократичних систем в обох країнах створив добрі передумови для взаєморозуміння та примирення між нашими народами. Польща стала першою державою, яка визнала незалежність України у 1991 році. З того часу нашими народами зроблено багато важливих кроків назустріч один одному – в політичній, економічній і культурній сферах. Польща завжди підтримувала євроінтеграційні прагнення України, а Україна враховувала польський досвід ринкової економіки та євроінтеграції. У другій половині 90-х років ХХ століття польський і український президенти взяли на себе місію патронату над процесом польсько-українського примирення. У травні 1997 року ми підписали Спільну заяву «До порозуміння і єднання», а у липні 2003 р. – Спільну заяву «Про примирення в 60-ту річницю трагічних подій на Волині». Ми підтримали піклування про місця поховання і пам'яті загиблих у Польщі та в Україні. Наші зусилля увінчалися відкриттям меморіалу на Личаківському цвинтарі у Львові. Тоді були закладені засади взаємного прощення і примирення. Схиляючи голови перед жертвами злодіянь та всіх трагічних подій, що мали місце в нашій історії, ми знову і знову висловлюємо переконання, що взаємне прощення – це шлях до повного примирення сьогоднішніх і майбутніх поколінь українців і поляків. Конфлікти минулого не можуть перекреслити те, що протягом століть поєднує Україну і Польщу, і не можуть перекрити шлях до процвітання наших держав та добробуту наших народів. Ми звертаємося до політиків і всієї громадськості в Польщі та Україні пам’ятати і берегти великий дух нашого примирення і порозуміння, який є національною, духовною і життєвою запорукою свободи і незалежності обох народів. Державні діячі і політики, які справді хочуть процвітання наших держав, повинні мислити і звертати свої погляди у майбутнє, дбаючи про єдність між нашими країнами. Сильні і незалежні Україна та Польща, поєднані спільним баченням майбутнього, є найкращим вшануванням наших попередників і найважливішим спадком майбутнім поколінням. Напередодні 70-ї річниці трагічних подій на Волині, ми просимо наших співгромадян зробити все, щоб вшанування пам’яті жертв минулих конфліктів не стало приводом для погіршення відносин між нашими народами. Ми сподіваємося вже наступного року побачити подальший прогрес нашого діалогу і зближення. З великою повагою і надією вітаємо спільну декларацію патріархів польських та українських церков з приводу 70-ї річниці Волинської трагедії, як важливий голос моральної підтримки польсько-українського примирення. Ми віримо в силу добра, яка б допомогла полякам і українцям подолати історичні розбіжності, знайти спільне майбутнє в сім’ї вільних європейських народів, де правда пам’яті та поваги є важливою основою дружби і співпраці. Леонід КУЧМА Олександр КВАСНЄВСЬКИЙ Президент України (1994-2005 рр.) Президент Польщі (1995-2005 рр.)