Вторая часть эксклюзивного интервью с президентом крупнейшего украинского оператора связи "Киевстар" Александром Комаровым

(подается на украинском языке)

Текст: Дмитрий Кошевой, Алена Манжело

- У квітні я особисто отримала від служби підтримки "Київстар" смс, в якому йшлося, що з 27.04 тарифний план, яким я користувалась за контрактом ще з довоєнного часу, припиняє свою дію й буде замінений на інший з такою ж платою, проте з меншою на 250 кількістю хвилин для дзвінків на інші українські мережі. Кількість наданих в пакеті смс була зменшена з 1 тис. до 300 по Україні. Аналогічні повідомлення про зміну тарифних планів отримали й інші мої знайомі, які є абонентами "Київстару". Що це - приховане підвищення цін?

- Якщо науковою мовою, це інфляція. Якщо пояснювати простіше, то виглядає це таким чином. Попереднє, дуже точкове підвищення тарифів ми робили в 2022 році. Наразі було переглянуто тарифи, які ми не чіпали кілька років. Ми не переглядали тарифні плани з початку повномасштабного вторгнення попри те, що інфляція за ці два роки досягла, навіть за обережними оцінками, майже 20% і більше. Найвитратніша для нас стаття, що обчислюється мільярдами гривень на рік – електроенергія – зросла більш ніж на 100%. Близько 70-80% наших інвестицій – це закупівлі у валюті на фоні 45% девальвації національної валюти з грудня 2021 року. Тому в нас немає іншого виходу, окрім як балансувати цю ситуацію через ціну для споживача.

Окремо в нас зростає споживання мобільного інтернету. Бачимо органічний тренд, коли середнє споживання трафіку на абонента вже перевищує 12 гігабайтів на місяць. При цьому попит на голосові послуги знижується несуттєво. Скажу навіть так: ми розраховували, що він знижуватиметься швидше, ніж це насправді відбувається. І це проблема, оскільки нам доводиться обслуговувати велику кількість викликів, що, своєю чергою, ускладнює реалізацію 3G Sunset. Ємності мережі 2G в деяких моментах не вистачає, тому ми екстрено розбудовуємо технологію 4G-overLTE. І вона вже працює для мільйонів абонентів. Це вже поточна технологія. Ми робимо все для того, аби більш ефективно використовувати свої ресурси.

Таким чином, зростаюче споживання, інфляція, девальвація змушує всіх виробників, сервіс-провайдерів так чи інакше піднімати ціни. Ми робимо це вперше з початку війни. До того ж ми даємо клієнтам вибір: або перейти на новий тарифний план з більшим обсягом послуг, або обрати альтернативу з наявних тарифних планів за меншу ціну, з меншим обсягом послуг. І потрібно розуміти, що це справді неминучий процес.

- Цей процес наразі охопив всі тарифні лінійки чи, можливо, омине якісь із них?

- В нас є правило. Ми не змінюємо тарифи протягом 12 місяців. До прикладу, якщо в нас є нова клієнтська база, яка підключилася менше, ніж за рік до цього моменту, їх тарифи ми не чіпаємо. Ще один приклад: ми в "Київстарі" маємо сотні тисяч клієнтів, які змінюють тарифні плани щомісяця. Основний драйвер, чому вони це роблять – їм чогось не вистачає. Наприклад, обсягу інтернету, або вони хочуть мати не одну, а дві "Суперсили", що доступно на дорожчих тарифах. Це спонукає сотні тисяч клієнтів змінювати свої тарифні плани, що в пікові місяці сягає 300-400 тис. переходів всередині мережі "Київстар". І всі ці клієнти мають впродовж 12 місяців імунітет від ініціативи з пропозицією змінити тарифний план з боку компанії. Тому це з очевидністю торкнулося не всіх, а тільки частини клієнтської бази.

- Вже маєте позитивний ефект для фінансових показників? Адже, як зазначалось у звіті компанії, у зв’язку зі скасуванням плати за тариф користувачам після безпрецедентної кібератаки в грудні 2023 року виручка "Київстар" знизилася в четвертому кварталі на 3,3% порівняно з аналогічним показником 2022 року - до 7,9 млрд грн…

- Перший квартал також суттєво просідає, в тому числі через програму подяки/лояльності, яка була реалізована у зв’язку з кібератакою.

- І навіть зміни в тарифних лінійках не компенсують?

- Безумовно, ні. Загальний бюджет витрат на усунення наслідків кібератаки, на укріплення системи й програму лояльності або вдячності нашим абонентам склав 3,6 млрд грн. Частково ці кошти були компенсовані в грудні, а частково будуть ще повертатися в першому і навіть другому кварталі поточного року. Є три драйвери, які допомагають нам зростати фінансово. Номер один – це зростаюче споживання, номер два – це швидко зростаючі нові послуги. Їх частка в загальному доході компанії все ще невелика, але темпи їх зростання дуже суттєві. Наприклад, "Київстар ТБ" показало понад 20% зростання, завантаження застосунку Helsi в четвертому кварталі 2023 року зросли на 42%. Третій драйвер – це ціноутворення. До кібератаки ми рухалися в 2023 році зі зростанням 11-12% квартал до кварталу, і кібератака з’їла близько 3% річного зростання.

- Якими є ваші очікування щодо результатів першого кварталу, які "Київстар" оголосить 16 травня? (Інтерв’ю було записане 10 травня 2024 року - ІФ-У)

- Ви знаєте, я не маю права розкривати ці дані, але тренди доволі позитивні. Тобто це стабільність абонентської бази. Безумовно, у звіті (за січень-березень 2024 року) буде mess (безлад - ІФ-У). По абонентській базі, відверто кажучи, з нашого звіту за перший квартал буде неможливо зробити висновки через те, що програма лояльності (запущена після кібератаки - ІФ-У) реактивувала сотні тисяч абонентів. Також на показниках звіту позначиться доволі непогане зростання фіксованого інтернету для дому, яке ми зараз спостерігаємо. Приблизно в середині 2023 року ми змогли компенсувати втрати територій, міграцію людей і вийшли на показники довоєнного рівня – з цього часу спостерігається зростання. Маємо велику інвестиційну програму (розвитку фіксованого інтернету - ІФ-У) і темпи зростання, які мене вельми тішать. В гарному темпі зростають всі нові бізнеси. Ми очікуємо суттєвого зростання по хмарах. Від початку повномасштабного вторгнення, як відомо, був relief-режим для бізнесу щодо Azure від Microsoft, але наразі він закінчився й ми як агент компанії починаємо переводити клієнтів на платну основу. Таким чином, до нас повертається стрім доходів від cloud-бізнесу, який ми раніше не отримували.

Підсумовуючи, скажу так: попри те, що показники першого кварталу будуть спаплюжені через кібератаку, я вважаю, що результат буде доволі гідним.

- Чи вірно ми розуміємо, що у вас немає втрат абонентської бази внаслідок кібератаки?

- У нас нема втрати бази. Є певна частка клієнтів, які відмовляються від другої й третьої SIM-карток , оскільки у нас в Україні досить велике проникнення дабл-сіммерів у всіх трьох телеком-операторів: у "Київстару" як лідера ринку найменше, тоді як у третього оператора найбільше. Безумовно, має місце певний перерозподіл. І відбувається боротьба за клієнтів через досить агресивні пропозиції. Проте все це на рівні one-to-one комунікації з цими клієнтами. Загалом по базі ми почуваємося досить добре. Є зниження бази приблизно 3,5% рік до року на кінець 2023 року. Проте це спричинено кількома чинниками, головним серед яких є технологічна модернізація бази, пов’язана з міграцією на нову білінгову систему, що викликала деякі помилки в обрахунку активної бази. Другий чинник – зниження ринку. Як би там не було, але ринок справді знижується. Я наведу приклад: на середину 2022 року за кордоном перебувало 2,8 млн активних клієнтів "Київстар", а зараз – 1,5 млн. Частина людей повернулася в Україну, це безумовно. Але частина лишилася за кордоном і вже повністю перейшла на послуги місцевих операторів зв’язку, відмовившись від української SIM-картки. На жаль, впливає і втрата територій; наведу болісний приклад – ми втратили Авдіївку, втратили мережу і тамтешню клієнтську базу. Зрозуміло, вона була невелика, але була. Тому, безумовно, також присутня негативна динаміка, спричинена війною і подіями на лінії фронту.

- Можна очікувати, що після першого кварталу ви підведете остаточну риску під наслідками кібератаки, і на показниках інших періодів це вже не позначатиметься?

- В абсолютному вимірі – так. 97-95% всіх витрат, пов'язаних з відновленням, програмою лояльності, інвестиціями в оновлення інфраструктури, зроблені за цей період. Є якась частина, яка буде робитися крок за кроком, але це вже більше не результат відновлення, а результат інвестицій в посилення кіберзахисту.

- Якими, згідно з вашим прогнозом, будуть темпи зростання в поточному році, виходячи з реалій травня? Щодо минулого року ви казали 12-13%, з кібератакою вийшли на 10%.

- Гадаю, що в поточному році ринок електронних комунікацій покаже зростання приблизно на 10% порівняно з показником минулого року. Під впливом яких чинників це відбуватиметься? Безумовно, це зростання споживання й технологічна розбудова, адже ми всі будуємось. Я вам наведу приклад. У двох містах - Сумах і Коломиї - ми вимкнули технологію 3G. Це пілот; дуже дякую НКЕК, що вони його погодили. В результаті ми зафіксували зростання споживання data-послуг від 25% до 40%. Це відбулось через зростання доступності внаслідок розбудови LTE, також зросла швидкість передачі даних.

- Це дуже цікаво. Можете розповісти детальніше?

- Річ у тім, що ми не замінюємо, а перерозподіляємо частотний ресурс, який використовується для технології 3G. В результаті збільшується ємність і покриття, тому що ми додаємо частотний ресурс 2100. Це впливає на якісь. Частка трафіку 3G в цих містах була доволі незначною. Тож якщо зважити підвищення якості й швидкості інтернету, отриману в результаті, більшість клієнтів цим задоволені.

- Абонентів зі смартфонами, які підтримують тільки 3G, там лишилось небагато?

- Дуже мало. Плюс ми готувалися до цього випробування. Ми реалізували на цих територіях програму заміни смартфонів на вигідних умовах.

- І все ж певна частка таких смартфонів лишилася?

- Певна – так. Проте левова частка абонентів, які мають такі смартфони, переважно користується голосовими послугами, тому вони просто переходять на 2G. Досі ми не отримували в call-центр звернень з різко негативними відгуками з Коломиї або із Сум.

- "Київстар" у зв'язку з хакерською атакою звернувся до суду з позовом про втручання в роботу мережі. Як просувається ця справа?

- Наразі триває досудова робота. Розслідування, яке веде СБУ, ще не закінчене.

- Чого "Київстар" прагне досягти через це звернення до суду?

- Як мінімум це формальний момент, адже ми є жертвою кібертероризму. Розуміємо, що український внутрішній суд – це певною мірою формальність, яка фіксує статус-кво й формує доказову базу. Але це дає можливість звернення в міжнародні суди. Якщо ми побачимо, що в нас є висока ймовірність чогось досягти в міжнародних судах, то подамося туди з цими результатами Але жоден міжнародний суд не прийме ваш запит, якщо ви не пройшли внутрішні суди.

- До речі хтось із клієнтів подавав в суд на "Київстар" під час чи після кібератаки?

- Жоден.

- Певно це свідчить про клієнтську зрілість?

- Все-таки в нас триває війна. Знаєте, коли я публічно виступаю з приводу цієї кібератаки, я кажу, що це не хакерство, а кібертероризм, повноцінна війна, побудована на інших засадах. У жодного кіберхакера не вистачить ресурсу на те, щоб роками розробляти одну ціль. Зрозуміло, що діяли державні установи, які мали бюджетне фінансування й зовсім інші KPI. Всі наші попередні розрахунки й стратегія кіберзахисту орієнтувалися здебільшого на протидію професійним хакерам, проте це була зовсім інша історія.

- Співробітники "Київстару" не є фігурантами кримінальної справи?

- Жоден зі співробітників не фігурує у кримінальній справі. Звісно, нам не відомі деталі розслідування, яке веде СБУ, але спираючись на останні заяви, зокрема, заяву екс-керівника департаменту кібербезпеки, вони (СБУ – ІФ-У) вважають, що ймовірність інсайдерів мінімальна (на Київському міжнародному форумі з кібербезпеки-2024 Ілля Вітюк говорив про відсутність підстав вважати, що під час грудневої атаки мобільного оператора "Київстар" мережу скомпрометували зсередини, а не зовні - ІФ-У).

- Згідно з озвученою вами цифрою, в результаті кібератаки було зруйновано 40% інфраструктури "Київстару"…

- Якщо відверто, то 70%. Йдеться про віртуальну інфраструктуру. Є фізична мережа, яка розташована по всій Україні, має свою архітектуру. Над нею є віртуальна мережа, яка поєднує в собі технологічну IT-мережу й корпоративну IT-мережу От вони й були зруйновані на 70%. Якщо порахувати у віртуальних серверах, то це майже 5 тис. серверів, з яких приблизно 4,8 тис. постраждали внаслідок цієї атаки. Зрозуміло, що йдеться не про всі сегменти. Сегментація спрацювала добре й це один з висновків, який ми зробили. Головний висновок – робіть все, виходячи з припущення, що вас можуть "пробити" щодня. Це дуже змінює філософію архітектури всієї мережі, змінює підходи до організації поєднання географічної і віртуальної інфраструктури. Наприклад, у нас є доволі суттєве географічне розділення фізичної мережі, але в нас не було такого ж географічного розділення на рівні віртуальної мережі. Ця кібератака суттєво вплинула на наш світогляд. І не лише наш, а й інших операторів. Ми поділилися інформацією з багатьма компаніями, в тому числі й із закордонними операторами, аби допомогти їм зміцнити захист.

- Яких змін очікуєте з виходом на ринок об’єднаної компанії "Датагруп-Volia-Lifecell", власником і інвестором якої буде французька інвесткомпанія NJJ? Чи зростатиме напруга на ринку? Маєте якийсь план дій на випадок, якщо новий гравець спробує "відкусити шматок" ринку і робитиме агресивні цінові пропозиції?

- Не думаю, що щось може суттєво змінитися з точки зору value proposition. Що дійсно змінюється, і це буде суттєва зміна, – найближчим часом усі три гравці будуть умовно конвергентні. І тут, безумовно, "Київстар" вже досить багато років надає ці послуги. Vodafone Україна теж рухається у цьому напрямку, будуючи новий білінг, активно розбудовуючи мережу фіксованого доступу.

Новий гравець – об’єднана компанія "Датагруп-Volia-lifecell" – це дуже потужний гравець. Я думаю, вони мають суттєвий потенціал в B2B, хоча наразі частка lifecell в цьому напрямку незначна.

Чи очікую я зростання конкурентного напруження? Воно буде. Однак слід також брати до уваги фактор часу. Наприклад, після придбання "Vodafone Україна" телеком-провайдера Vega, а згодом "Фрінет", знадобився певний час для інтеграції. І на те, щоб інтегрувати процеси в "Датагруп-Volia-lifecell", теж піде певний час, причому достатньо, аби інші гравці адаптувалися до нових умов.

- Ви зробили значні інвестиції в енергонезалежність мережі і енергоефективність. Так, від початку повномасштабної війни "Київстар" інвестував в енергонезалежність телеком-мереж 1 млрд грн. Наприкінці зими здавалося, що ця витратна стаття піде на спад, але зараз, схоже, вона може знову збільшитися.

- Ситуація, яка відбувається протягом останніх місяців у Харкові, стала потужним стрес-тестом для всього, що було зроблено протягом останніх двох років від початку повномасштабного вторгнення. Зрозуміло, що тотального блекауту, на щастя, не сталося, однак певний період без живлення лишалося до 50% нашої мережі. Більшу її частину ми були здатні утримувати. Що спрацювало? Власні генератори, генератори третіх осіб, неймовірно класно спрацювали акумуляторні батареї тривалої дії.

Через батареї у нас виник діалог з Харківською ОВА, яку ми просили змінити регулювання під час блекаутів і робити їх з часовими проміжками "три на три", а не "шість на шість", оскільки в другому варіанті сайти розряджалися "до нуля". При застосуванні обмежень в подачі електроенергії з графіком "три на три" ми можемо забезпечувати клієнтів у регіоні зв’язком безперервно.

І, як я казав, дуже добре спрацювали генератори третіх осіб. У Харківській області під час блекаутів роботу нашого обладнання забезпечували генератори, 40% яких були партнерські. Тобто із загальної кількості партнерських генераторів від 70% до 80% працювали і допомагали нам підтримувати зв'язок. Загалом із 2,3 тис. генераторів, задіяних для забезпечення резервного живлення нашого телекомунікаційного обладнання по всій країні, приблизно третина – це генератори третіх осіб. Зрозуміло, що ми не можемо гарантувати, що кожен з тих генераторів буде працювати. Проте в Харкові був дуже високий показник.

А от що ж не спрацювало? Кількість персоналу. І це не стало для нас неочікуваним. Ми розуміли, що кількість людей, які спроможні працювати в подібних ситуаціях, може бути недостатньою. Адже коли є потреба працювати протягом 24 годин, а людей мало, ті, хто задіяний, через певний час буквально падають з ніг.

До того ж при величезному навантаженні починають виходити з ладу мобільні генератори. Висновок - потрібно, де це можливо, хоча б вибірково, але в пріоритетному порядку замінювати їх стаціонарними.

Зрозуміло, що потрібно вирішувати безпекові питання, питання наявності землі, дозволів. Якщо ми в містах зараз почнемо встановлювати стаціонарні генератори, ми матимемо справу з ОСББ та простими людьми. В ситуаціях, коли такі кроки робляться через кризу, ставлення трохи інше. У той же час, на відміну від мобільних генераторів, для обслуговування стаціонарних потрібно залучати менше працівників.

Ще один висновок, який ми для себе зробили, – кількість батарей для базових станцій потрібно нарощувати. Ця програма у нас складається з двох елементів: заміни на зовсім нові та на зібрані з інших батарей. Дуже добре спрацювали літій-ферумні батареї. Тому ми подивимося ще і збільшуватимемо саме їх кількість.

Ми вже вклали майже 1 млрд грн в забезпечення енергонезалежності мережі, і продовжимо інвестувати й далі. Зараз вже плануємо другу фазу і будемо прискорювати її початок.

- Тобто власна генерація не вирішить проблему для "Київстару", оскільки ви дуже розподілені?

- Абсолютно точно. Наші майже 14,5 тис. технологічних об’єктів розосереджені по всій країні. Якщо ми говоримо про мережу фіксованого інтернету - це близько 70 тис. комутаторів. Умовно, ми можемо придбати генеруючу компанію, проте для нас це технологічно нічого не змінить.

- Реалізація другої фази заходів, спрямованих на збільшення енергонезалежності, була запланована заздалегідь чи рішення щодо неї приймалися нещодавно, після серії атак на енергоінфраструктуру? Які кроки будуть у другій фазі?

- Зараз ми перебуваємо в процесі реалізації другої фази і вже зробили перший крок – замовили велику кількість стаціонарних генераторів. Вона покриє до 15% потреби ключових сайтів. Чому не 100%? У нас тисячі ключових сайтів по всій країні, і частина з них знаходиться на дахах багатоповерхівок. Банально, але в деяких місцях ми не маємо достатньо землі, щоб поставити стаціонарні генератори. Після того як ми їх розставимо, буде зрозуміло, як і куди ми рухаємося далі.

- Майже всі телекомунікаційні оператори заявили про плани розбудови мереж енергоефективного інтернету GPON. Чи має такі наміри "Київстар"? Чи плануєте ви поглинання інших менших інтернет-операторів з їх мережами?

- Ми відкриті для неорганічного розвитку, але про всі його проблеми вам в інтерв’ю вже досить детально розповів Юрій Курмаз (гендиректор АТ "Укртелеком" в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" назвав серед проблем невеличких власників інтернет-мереж відсутність прозорої структури власності і сплати податків у повному обсязі - ІФ-У). Він дуже добре описав ситуацію, і навряд чи я зміг би щось до цього додати. Можу тільки погодитися, що так, готових до поглинання гравців – прозорих, зі звітністю, які можуть запропонувати адекватну ціну за свої активи - вкрай мало. Існує ще проблема досить значних адміністративних витрат на приєднання мережі в 15-20 тис. абонентів. Загалом, співставно з кількістю нових включень, які ми робимо на місяць, для нас доцільніше інвестувати в маркетинг. Тому щодо нашої готовності (до неорганічного зростання в сегменті фіксованого інтернету - ІФ-У) - так. Чи працюємо над цим? Так. Однак щодо реальної ймовірності таких кроків є великі сумніви.

За даними НКЕК, на сьогодні "Київстар" управляє найбільшою мережею фіксованого інтернету в Україні. Один із наших пріоритетів – модернізація з метою впровадження гігабітного інтернету (підключення до мережі зі швидкістю 1000 Мбіт/с - ІФ-У). І наразі вже для 75% нашої мережі така можливість забезпечена. Другий фокус – це підвищення енергонезалежності мережі шляхом забезпечення джерелами безперебійного живлення (ДБЖ). Наразі ними забезпечено понад 60% з 90 тис. будинкових комутаторів і можуть працювати близько 4 годин автономно.

Ми продовжуємо розбудовувати GPON-мережу. Торік у грудні ми зробили "пілот" – побудували GPON-мережу в м.Новий Розділ на Львівщині. Цього року продовжуємо будівництво ще у семи містечках середнього рівня. А наступного, я переконаний, вже 100% нового будівництва фіксованої мережі від "Київстар" буде на технології GPON.

- Можете пояснити, як це буде реалізовано на практиці?

- Наразі ми рухаємося в такому темпі: до "Домашнього інтернету від "Київстару" приєднуємо близько 1 тис. багатоквартирних будинків на рік. У 2024 році у нас ще присутній мікс технологій, коли одночасно використовується FTTB (Fiber To The Building) і GPON. Наступного року лишиться тільки GPON. Тобто всі нові підключені будинки та, частково, модернізація існуючої мережі будуть працювати за цією технологією.

- Нацбанк, як бачимо, вже відмовився озвучувати у своїх прогнозах терміни можливого закінчення війни. Раніше вони досить впевнено говорили, що війна найімовірніше триватиме до 2025 року. Зараз вказують, що, можливо, до 2026 року і невідомо скільки ще. Яка у вас думка з цього приводу?

- Від початку повномасштабного вторгнення я був впевнений, що війна, на жаль, не закінчиться за місяць. Але водночас я маю впевненість, що вона може закінчитися швидко, і навіть дуже швидко з точки зору нашого сприйняття. Людська психологія влаштована таким чином, щоб міряти ситуації своїм досвідом. У нас, українців, вже понад два роки досвіду. Ми вже умовно можемо допустити, що все це триватиме роками. Але це ще не означає, що зовсім немає чинників, завдяки яким війна може закінчитися за кілька місяців.

- Наскільки є корисними валютні послаблення від Нацбанку?

- Безумовно, корисні, тому що у нас з’явилася0 можливість розрахуватися за боргами з постачальниками. Як один з прикладів, ще у 2021 році ми проводили аудит IT-систем. Десь на початку 2022-го ми повинні були розрахуватися за нього з постачальниками, але не зробили цього. На мою думку, нинішні кроки Нацбанку в напрямку валютної лібералізації можна розглядати як відкриття, хоч і обережне, доступу до ринків капіталу. На мою думку, це трохи збалансує систему. Вочевидь, система, яка перебуває в ситуації чайника, який закипає, і при цьому немає виходу для пари і тому може вибухнути, небезпечна. Тому, з моєї точки зору, ці дуже обережні, дуже помірковані кроки Нацбанку є правильними.

Ми зараз закликаємо світ інвестувати в Україну. А як можна інвестувати в країну (якщо це не соціальні інвестиції), з якої ти не зможеш потім нічого вивести? Це таке, знаєте, знущання над здоровим глуздом. Потрібно бути послідовними. Це і означає прикладати до будь-якого рішення здоровий глузд. Нинішня політика, яку реалізує Нацбанк, особисто мені здається дуже виваженою.

- Наскільки гостро для вас зараз стоїть питання бронювання співробітників і мобілізації?

- Ми як "Київстар" більш-менш є зарезервованими до критичного рівня, оскільки підпадаємо під всі критерії бронювання. І ми постійно вибираємо свою квоту, тому маємо людський ресурс, щоб постійно працювати. З питань бронювання ми постійно перебуваємо в контакті з відповідальною на рівні держави за це ланкою – Мінекономіки, Генштабом. Наразі найбільша проблема, яка, маю надію, буде вирішена, – це питання в ключі найму нових співробітників та співробітників до наших підрядників. Я мав на цю тему дуже оптимістичну розмову з Михайлом Федоровим (віце-прем’єром з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністром цифрової трансформації).

- Як відомо, зараз додається ще Міноборони…

- Так, зараз ще буде Міноборони. Ми в постійному процесі, який не закінчується. І, як я казав, ми вибираємо свої квоти, через що почуваємося відносно стабільно. Наразі близько 180 співробітників "Київстару" служать в лавах ЗСУ і 16 людей вже повернулися. На жаль, є й загиблі.

Існує проблема щодо найму нових співробітників, і це поки що найбільша проблема. Навіть за наявності всіх документів сьогодні не всі чоловіки, які придатні до служби в армії, готові іти на роботу в компанію, в якій ведеться прозорий військовий облік. Закон про мобілізацію, звісно, дуже важко сприймається суспільством. На виконання його має бути розроблений оновлений порядок бронювання, і, на жаль, ніхто наразі не знає, як він буде виглядати. Обговорюються різні варіанти, як, наприклад, можливість бронювання виключно за переліком посад та професій, визначених Міноборони, що викликає багато питань, оскільки, при всій повазі, саме керівник підприємства має визначати, хто йому потрібен, щоб працював бізнес. Особисто я дуже сподіваюся, що для ринку праці нове регулювання додасть більше прозорості і спростить нам і іншим компаніям процес найму працівників, а не навпаки. Відверто кажучи, зараз з цим біда. До того ж, у підрядників, у яких немає навіть тих можливостей, які маємо ми, ситуація ще гірша. Адже люди зважають на те, що вони повинні бути мобільними як мінімум в межах області.

Але знаєте, що мене щиро дивує? Якось, незважаючи на всі ці обставини, ми продовжуємо будувати і навіть робимо все за планом і будуємо більше, ніж до війни. Я іноді дивлюся на це і думаю: "Боже мій, як ми це робимо?" Мені здається, що шок, який всі пережили на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, вже еволюціонував у новий рівень комерційних відносин.

- У Верховній Раді зареєстровано законопроект №10265 про єдину роумінгову зону з ЄС (Roam-Like-At-Homе/RLAH). Що для вас несе його прийняття?

- Дивіться. RLAH, по суті, вже в Україні є. Все ж це має робитися в інтересах клієнта, правильно? Клієнти в країнах Європейського Союзу і в деяких країнах, які не є членами ЄС, вже зараз, сплачуючи свою домашню платню за тариф, отримують доступ до своїх послуг за кордоном.

- Проте з початку повномасштабного вторгнення це відбувається завдяки угоді українських та європейських операторів зв'язку про доступний роумінг, яку в лютому продовжили на шість місяців…

- Так, це інші механізми, але вони працюють. Давайте поговоримо з точки зору "Київстару". Перше – чи готові ми до запровадження RLAH? Готові. Чи підтримуємо ми RLAH? Підтримуємо. Чи готуємося ми технологічно до приєднання до єдиного роумінгової зони? Так, ми готуємося. І, умовно, якщо буде розпорядження з 1 січня, липня або грудня переходити на RLAH, ми будемо абсолютно до цього готові. Але у цього кроку є інший бік. Річ у тім, що RLAH регулює не лише роумінгові ставки, а й ставки по вхідному міжнародному інтерконекту між усіма учасниками угоди. Для української телеком-галузі це втрата приблизно $100 млн на рік, для України – це мінус $100 млн валютної виручки на рік.

Тож я цілком підтримую перехід до RLAH, але його потрібно правильно, максимально виважено впроваджувати. Наразі ми можемо дотримуватися інтересів клієнта, домовляючись на комерційних засадах, частково через меморандум (із європейськими телеком-компаніями – ІФ-У). З цим немає проблем. Клієнти вже забезпечені і будуть забезпечені доступним роумінгом.