"Укртелеком" увеличит объем инвестиций минимум на 70% в 2024г - гендиректор
Эксклюзивное интервью генерального директора АО “Укртелеком” Юрия Курмаза агентству "Интерфакс-Украина" (подается на языке оригинала)
Текст: Дмитрий Кошевой, Алена Манжело
- Юрію Павловичу, для багатьох бізнесів 2023-й став роком стабілізації і виходу на довоєнні обсяги. Яким цей рік був для "Укртелекому"? Очікуєте, що 2024-й стане для "Укртелекому" роком динамічного зростання і розвитку?
- Стосовно зростання, виходу цього зростання на довоєнні темпи та обсягу – це, мабуть, ... на кшталт dream (мрії- ІФ-У). Було б дуже оптимістично очікувати на зростання обсягів нашого бізнесу в вимірі доходів або в показниках абонентської бази в такому ж темпі, як і до повномасштабного вторгнення рф. Ситуація, особливо на територіях, розташованих близько до зони активних бойових дій, складна. Агресор продовжує завдавати ракетних ударів по об'єктах цивільної інфраструктури, житлових будинках.
Як і в 2022-у, минулого року нам доводилося виконувати багато роботи по відновленню станційних, лінійних споруд, аби повернути абонентам можливість користуватись послугами "Укртелекому". Торік це відбувалось після чергових ворожих обстрілів здебільшого в Херсонській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Сумській, Одеській, Миколаївській областях. Практично щодня є нагальна необхідність реанімувати технологічні елементи нашої мережі для відновлення послуг зв'язку.
Попри всі ці труднощі ми лишаємося відданими курсу на модернізацію нашої технологічної інфраструктури шляхом розширення її оптичної складової. Навіть в умовах повномасштабної війни ми не змінюємо стратегічний напрям своєї діяльності.
У 2023 році, наприклад, в Херсонській області ми замінили на оптичну близько 40% нашої мідної інфраструктури. Приміром, у селищах Білозерка, Велика Олександрівка, Високопілля, а загалом в 11 населених пунктах, де мідна інфраструктура була або пошкоджена, або повністю зруйнована. Після деокупації територій ми також розбудовували нову оптичну інфраструктуру у низці населених пунктів. Тобто виконали також і роботи, яких не було в планах до початку повномасштабної війни.
Я б говорив про стабілізацію саме через призму стабільності функціонування нашої телеком-інфраструктури, завдяки якій надаємо послуги. Стабільність - це як нова парадигма операційної діяльності, адже від цього залежить доступ до достовірної інформації, можливість спілкуватися, вести бізнес, можливість Збройних сил і спецкористувачів використовувати стабільний зв'язок для виконання бойових завдань.
- Ви повідомляли, що в 2022 році реалізували трохи більше 1/3 від запланованих капітальних інвестицій. Наскільки цю суму було збільшено в 2023 році та який відсоток від запланованих на 2022 рік, що були вами охарактеризовані як рекордні, вона становила?
- Справді, в 2022 році ми, як і говорили раніше, реалізували десь третину від запланованого обсягу капітальних інвестицій. Торік інвестували не менше, ніж в 2022 році. Якщо говорити в цифрах - це близько 0,5 млрд грн. Інвестиції в основному було спрямовано на розвиток і модернізацію. Проте в умовах війни, звісно, були й непередбачувані капітальні інвестиції, пов'язані з необхідністю відновлення вузлів зв'язку і лінійної інфраструктури.
У 2024 році плануємо збільшити обсяг інвестицій мінімум на 70%. Вони мають сягнути понад 800 млн грн. Напрями лишаються незмінними, незважаючи на обставини, в яких ми всі перебуваємо. Це - модернізація, в тому числі локальна, шляхом заміни мідної інфраструктури на сучасну оптичну. І якщо в 2022-му програмою модернізації здебільшого було охоплено невеликі міста, райцентри, сільські населені пункти, то в 2023 році її було розширено, в тому числі й на обласні центри. У 2024-му в програмі модернізації має значно наростили частку великих міст та обласних центрів. Ми також не будемо забувати про райцентри, невеликі села і населені пункти.
Зазначу, коли ми кажемо "модернізація", то це й сучасне обладнання, яке має бути встановлено, й сучасні оптичні лінії, які має бути прокладено. Орієнтуємося на архітектуру FTTH/P - оптичний кабель до домогосподарства чи офісу. Основа нашої роботи –розвиток оптичної інфраструктури.
За два роки від початку повномасштабного вторгнення вже проклали 11 тис. км оптичних ліній зв’язку, встановили сучасне обладнання. Причому тільки за минулий рік прокладено 5,3 тис. км. У 2024 році за рахунок збільшення інвестицій плануємо побудувати ще не менше 8,3 тис. км оптичних ліній зв'язку з відповідним обладнанням.
- Скільки ще мідної інфраструктури залишилося і коли плануєте її повністю замінити?
- Давайте не будемо говорити про залишки мідної інфраструктури.
- Це тому, що зловмисники "допоможуть" вам її прибрати?
- Так, на жаль, відновилися випадки (крадіжок мідної інфраструктури - ІФ-У). І знаєте, коли крадіжок відбувається більш за все?
- У комендантську годину?
- Точно! Отака у нас "адаптація" криміналітету до умов війни. Тому мідний кабель замінюємо системно. І вже зараз маємо абонентів на оптиці значно більше, ніж на мідній інфраструктурі. Будемо продовжувати модернізацію, поки не виконаємо заміну на 100%. Проте я не можу сказати точно, коли це станеться. В межах регіональних філій вже є території, наприклад, в Одеській, Дніпропетровській областях, де мідної інфраструктури взагалі не лишилося.
- Після кібератаки на "Київстар" більшість компаній значно сконцетрувала фокус уваги на безпекових питаннях. Є різниця між оптоволокном і міддю з точки зору несанкціонованого зняття інформації? З яким видом кабелю це складніше?
- Я би не хотів, щоб ми з вами на сторінках шанованого видання проводили, так би мовити, "лікбез" для зловмисників.
Можу лише зазначити: наша оптична та мідна інфраструктура з сучасним станційним обладнанням, завдяки пакетній передачі даних по IP-протоколах та голосових повідомлень по VoIP, цілком убезпечує користувачів від несанкціонованого зняття інформації.
- За підсумками 2022 року ви прогнозували уповільнення темпів зменшення доходів від сегмента фіксованого інтернету як по країні в цілому, так і в "Укртелекомі", натомість вказували на зростання кількості запитів на енергонезалежний інтернет за технологією GPON. Ваші очікування справдились?
- Срравді, за умов блекаутів взимку 2022-2023 рр. попит на технологію GPON помітно зріс. До того ж посадовці Міністерства цифрової трансформації наполегливо закликали споживачів звертатися до GPON-провайдерів, котрі забезпечують безперервний інтернет. Тому попит дійсно був. Але також у нас був шалений попит на DSL, тобто на інтернет по мідній інфраструктурі, оскільки його енергостійкість, або енергонезалежність, не поступається GPON. Фахівцям про це добре відомо, а нефахівцям можна просто пояснити: "мідний" інтернет забезпечується зі станційного обладнання, яке розташовано в стаціонарних будівлях та забезпечено альтернативними джерелами живлення. І далі по міді забезпечується доступ до інтернету за технологіэю DSL. Це пояснює все. І є у вас світло дома чи немає - немає значення, ви будете користуватися нашими послугами. Для цього потрібно тільки заживити ваш роутер або модем (наприклад, від power bank - ІФ-У).
У 2023 році попит на DSL-інтернет дещо сповільнився. Попит на GPON зберігається. Тому модернізація і розбудова оптичної інфраструктури - це основний напрям технологічного розвитку "Укртелекому".
Торік ми спостерігали стабільне зростання абонентської бази оптичного інтернету. Так, порівняно з 2022-м кількість підключень нових абонентів до оптичної мережі "Укртелекому" в 2023 році зросла у масовому сегменті майже на 10%, а в бізнес-сегменті взагалі понад 32%. Загальний дохід у 2023 році від надання послуг інтернету на базі оптичної мережі зріс на 18% проти попереднього року.
За перше півріччя 2023 року загальні доходи "Укртелекому" впали на 14%...
Загалом в 2023-му рівень загальних доходів у нас знизився на 10%.
- Тобто друге півріччя було краще, ніж перше?
- Друге півріччя було непогане.
Якщо ви вже глянули в ретроспективу, то хочу нагадати: в 2022-му наші загальні доходи впали десь на 15%, а в 2023-му – вже на 10%. Водночас у масовому сегменті оптичного інтернету доходи зросли на 16%, а в B2B-сегменті – більше ніж на 22%.
Якщо ж говорити про операційний прибуток, то ми могли б закінчити рік навіть із кращими показниками, але у нас були певні непередбачувані витрати.
- Одним з інвестиційних пріоритетів на 2023 рік ви називали альтернативні джерела енергопостачання. Зима пройшла несподівано спокійно. Це вплине на обсяг інвестицій в зміцнення енергонезалежності в цьому році?
- Так, після зими-2022 у нас з'явилася фактично постійна додаткова стаття інвестицій – створення енергонезалежного сервісу для наших користувачів. Минулого року ми істотно модернізували парк дизель-генераторів, закупили значну кількість акумуляторних батарей, що дає нам сьогодні можливість впевнено гарантувати енергонезалежний сервіс не менш як 70% абонентів. При цьому залежно від категорій вузлів зв'язку, які забезпечені альтернативними джерелами живлення, ми можемо підтримувати сервіс до 96 годин. Мінімальний термін – 4 години. Ми зробили значні інвестиції у цей напрям.
Запаси пального достатні, вони постійно оновлюються. Істотно оновили лінійку акумуляторних батарей. Адже час від часу були прильоти (в енергетичну інфраструктуру – ІФ-У) в Одесі, Харкові, Сумах, Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві, на Київщині та в деяких областях західного макрорегіону. І в 2023-му ми застосовували наші власні альтернативні джерела живлення, коли після прильотів зникало електроживлення в кількох районах або в значній частині цих міст. Хоча, дійсно, цієї зими не було тривалих і масштабних відключень зовнішнього електропостачання. Але головне те, що ми готові до ситуацій тривалої відсутності зовнішнього електроживлення: ми в змозі значній частині наших абонентів забезпечити безперервний доступ до сервісів.
- Стаття інвестицій на енергонезалежність в цьому році не зростатиме, а, можливо, навіть зменшиться порівняно з попереднім?
- Так, можливо, це будуть не такі значні обсяги інвестицій, як було в 2023 році, але стаття цих витрат залишається і за потреби ми будемо інвестувати у цей напрям. Адже в 2022 році це були непланові, форс-мажорні інвестиції. В 2023-му ми інвестували вже планово, тому що готувалися до зимового періоду, виходячи з песимістичних сценаріїв. Стосовно 2024 року, то ми почуваємося достатньо впевнено, але за потреби, звісно, інвестиції у напрям енергонезалежності буде зроблено.
- Як "Укртелеком" дбає про кібербезпеку. Після атаки на "Київстар" застосовувалися додаткові заходи для забезпечення безпеки?
- Інвестиції в цей напрям - це обов’язкова й важлива стаття видатків. Це те, про що кожна компанія сьогодні має дбати. Це і капітальні інвестиції у впровадження дієвих систем і засобів кіберзахисту нашої власної інфраструктури: як IT-ландшафту, так і технологічної, це й операційні витрати на підтримку та розвиток усіх впроваджених рішень, що покращують стан кіберзахищеності. Ми дозволяємо собі їх купувати. Загалом інвестуємо у цей напрям достатньо коштів.
- Дійшли до сертифікації?
- До сертифікації ми вже дійшли. Security Operations Center (SOC, Ситуаційний центр з кібербезпеки – ІФ-У) ми розбудували ще наприкінці 2021 року. Це допомогло вистояти і захиститися від кібератак як в 2022-му, так і в 2023 роках. Продовжуємо цю роботу в 2024 році. Наш центр працює на обладнанні та рішеннях американських вендорів: обладнання було встановлено, сконфігуровано та розширено по всьому IT-ландшафту і технологічній інфраструктурі. Моніторинг відбувається постійно. Penetration testing (pentest - симуляція кібератаки на комп'ютерні системи, мобільні застосунки та веб-додатки з метою перевірки захищеності – ІФ-У) проводиться постійно. Причому інколи ми самі розробляємо сценарії pentest, користуючись наявним досвідом.
- У 2023 році кібератаки на "Укртелеком" здійснювалисґ? Чи стало їх більше? Їх характер став більш агресивним?
- Після повномасштабного вторгнення різноманітність та кількість кібератак зросла в кілька разів, як мінімум. Більшість з них - примітивні: зловмисники шукають лазівки у нашому периметрі. Якщо говорити про наші Web-додатки, то таких атак тисячі щодня, і наша команда відбиває їх в автоматичному режимі (WAF, Web Application Firewall – ІФ-У). Але чимало й дороговартісних атак, до яких зловмисники готуються місяцями. Досвід нашої команди з кібербезпеки насправді, унікальний, і ми готові ним ділитися. І вже системно це робимо: нещодавно мої колеги виступали у Лондоні на запрошення державного Центру кібербезпеки Великої Британії.
Наразі найбільші мобільні оператори агресивно розвиваються в напрямі фіксованого інтернету з гігабітною швидкістю. Зокрема це "Київстар" з його домашнім інтернетом та Vodafone, який після VEGA придбав вже другого оператора – FREENET. Компанія "Ксав’є Неля NJJ" планує придбати lifecell і "Дата Воля". Як це впливає на архітектуру ринку?
- Ринок фіксованого доступу до інтернету та інших електронних послуг наполегливо потребує M&A deals. На жаль, у нас дуже низька концентрація цього ринку. Якщо застосовувати індекс Герфіндаля-Гіршмана (індикатор, що визначає концентрацію бізнесу на певному ринку – ІФ-У), то в цьому сегменті в Україні він катастрофічно низький. Ми часто розмовляємо на цю тему з європейськими і американськими партнерами. Так не має бути.
Якщо відверто, то у нас немає точної цифри щодо кількості інтернет-сервіс-провайдерів в країні. За одними даними, зареєстровано близько 4 тис. активних провайдерів, в інших даних фігурує цифра 3 тис. За нашими даними, близько 800 провайдерів проводять достатньо активну операційну діяльність та надають послуги доступу до інтернету. Але факт є фактом: перша десятка генерує не більш як 40% цього ринку в абонентській базі. Про решту інтернет-провайдерів – 60%... - нам мало що відомо.
Концентрація цього сегменту – це нагальна потреба, адже результатом стане упорядкування ринку. Якщо говорити відверто, це необхідний крок для підвищення прозорості й передбачуваності для держави, потенційних інвесторів, зрештою, й для клієнтів.
- Укртелеком буде поглинати менших операторів в сегменті фіксованого інтернету? Можна від вас очікувати таких кроків?
- Можна.
- З ким ведете перемовини?
- Конкретних і безпосередніх перемовин не ведемо. Проте придивляємось, і придивляємося дуже серйозно. Перемовини, що були в 2023 році, на жаль, нічим не завершилися з простої причини – немає офіційної звітності про активи. Інтернет-сервіс-провайдер є, а активів немає. Хоча провайдер працює і має клієнтську базу.
- Активів не було на балансі?
- Балансу як такого немає. Десять оптичних ліній - на Петровичу, три - на Григоровичу, дві - на Казимировичу. Решта обладнання - взагалі ще на комусь. Група ФОПів, де у кожного щось є... Це - реальний кейс, коли активів у провайдера не було. Ми були згодні тільки на нормальну, прозору угоду, але наш візаві каже, що якщо він виконає усі необхідні юридичні та фінансові процедури і приведе структуру до ладу, її ціна зросте в три рази, не менше.
Часто (інтернет-провайдери, які готові продати бізнес – ІФ-У) підраховують клієнтів, кидають цінник і продавець каже – ось, купляй клієнтів. Питання стосовно прозоро сплачених за попередні періоди податків взагалі не обговорюється.
- Ви готові сказати, які компанії будете дивитися в 2024 році? Можливо, у вас вже є сформовані вимоги щодо регіону, компанії, її розміру, структури, бюджету на придбання?
- На жаль, не скажу. Будемо дивитися на компанії, що мають сучасні технології. Це мають бути компанії, котрі розбудовують оптичну інфраструктуру. Звісно, насамперед будемо дивитися в регіонах, де у нас немає перетину з нашою мережею.
- А які це регіони?
- Я не назву. Знаючи, до яких територій ми придивляємося, ви миттєво дізнаєтесь, які найбільші провайдери там діють, і будете вибудовувати переліки потенційних гравців, що можуть зацікавити "Укртелеком". Тому моя відповідь буде загальною. Так, M&A-угоди ми розглядаємо і вважаємо це гарною можливістю неорганічного росту для системних операторів в Україні. Стейхолдери тут – покупець, продавець, держава, клієнт.
У потенційній M&A-угоді мене цікавить і таке питання: як сформовано тарифи на послуги провайдера, чи є в них податки? Наприклад, у нашому тарифі близько 30% податків. Адже ми як прозорий бізнес маємо закладати у тариф податки. Якщо ні – ми не домовимося.
- Оскільки ви вже зачепили цю тему, спитаємо: чи є потреба в їх підвищенні цін, чи будуть тарифи "Укртелекому" підвищуватися в 2024 році?
- Ми не розглядаємо значне підвищення цін. Проте обставини, в яких ми перебували в 2023 році, виходячи з тих же прогнозів вартості певних ресурсів, що забезпечують нашу діяльність, а це насамперед енергоресурси, теплопостачання, вартість матеріалів, вартість робочої сили, яку ми залучаємо для своєї операційної діяльності, спонукали нас дещо підвищити ціни в 2024 році. Максимальне підняття для оптичного інтернету становить є 50 грн (у місячній платіжці домогосподарства – ІФ-У). Для фіксованої телефонії оплата зросла на 30 грн. Підвищення вже відбулося з 1 березня 2024 року для домашніх користувачів.
- У 2024 році заплановано тільки один етап підвищення цін?
- Так, більше не планується. Але ми маємо розуміти: все залежить від конкретних ринкових обставин і того, як вони складатимуться у першому півріччі.
- Платіжна дисципліна зберігається на високому рівні?
- З платіжною дисципліною все гаразд. Я пригадую, що минулого разу ми теж торкалися цієї теми. Вже у 2022 році, після першого шокового періоду, платіжна дисципліна стала покращуватись, оскільки й бізнес, і населення, можна сказати, адаптувалися до умов війни. В 2023-му платіжна дисципліна наших користувачів принаймні не погіршилася і подекуди навіть покращилася. Якщо бути точним: відсоток платежів від регулярних нарахувань по білінгу за послуги, надані в 2023 році, наприклад, у масовому сегменті становить 99,7% проти 96,7 в 2022 році. У корпоративному сегменті - 100% проти 94% в попередньому році.
- Кількість абонентів, які користуються телефонним дротовим зв’язком торік скорочувалася. Якими темпами порівняно з попередніми періодами? Вочевидь, цей тренд збережеться в 2024 році. Якими є ваші очікування і прогнози стьосовно цієї ситуації?
- Скорочення продовжується, хоча дещо уповільнилося. Порівняно з показниками до повномасштабного вторгнення відтік абонентів телефонії помітно уповільнився та становив менш як 25% рік до року. На сьогодні більш-менш стабільна ситуація з енергетикою, отже, стабільна й робота операторів мобільного зв'язку. До того ж вони теж вжили заходів для енергонезалежного сервісу. Застосунки в смартфонах, на PC, в планшетах забезпечують послуги голосової телефонії VoIP. Тому скорочення числа абонентів, котрі користуються дротовим телефонним зв’язком, - це, можна сказати, природне явище. Див не буває.
- "Укртелеком" залишається оператором фіксованого зв’язку? Питання розвитку стільникового зв’язку в 2024 році лишиться на паузі?
- Наразі ми не розглядаємо можливості відновлення якихось істотних активностей в мобільному сегменті…
Ви згадали про можливу угоду з придбання французьким інвестором (NJJ – ІФ-У) lifecell і "Дата-Воля"... Це теж непоганий сигнал для ринку. Якщо так дуже широко, то це демонстрація того, що серйозні європейські інвестори розглядають Україну предметно навіть у цей час. Я дуже позитивно сприйняв цю новину. Радію за своїх колишніх колег з lifecell. Все-таки я там 10 років відпрацював.
- Дохід "Укртелекому" знизився на 10%, однак ще на початку інтерв’ю ви сказали, що плануєте збільшити інвестиції на 70%. З яких джерел будете їх фінансувати?
- За рахунок оптичного інтернету та інших IP-сервісів - відповідь дуже коротка. Це не відбувається миттєво. Минулого року темпи зростання доходу від оптичного інтернету становили 16% в масовому сегменті, 22% - в бізнес-сегменті. Зростання нової абонентської бази, як ми вже казали, десь в межах 10% - в масовому, 30% з гаком - в бізнес-сегменті. В короткій перспективі інвестиції в розбудову оптичної мережі, особливо в масовому сегменті, можливо, й не окуповують себе. Але довгостроково їх повернення буде забезпечено. Ми переходимо на розбудову технологічної інфраструктури за сучасними стандартами - new generation, коли інтернет високої ємності та швидкості забезпечується для якомога більшої кількості користувачів на якомога більшій території країни.
- Отже, вам наразі достатньо власних джерел для інвестицій чи розглядаєте варіанти зовнішніх запозичень?
- Продовжуємо свої інвестиційні програми за рахунок власних коштів. З доступом до західних фінансів проблеми є у всіх. Ви це знаєте, через регуляцію Національного банку в умовах воєнного стану. Це справді стримує залучення зовнішніх інвестицій.
- На вашу думку, український ринок телекомунікаційних послуг готовий до приєднання до зони Roam Like at Home - якими, згідно з вашим прогнозом і баченням, будуть наслідки ринку в цілому й для "Укртелекому", зокрема?
- Особисто моє загальне ставлення до цього питання: безумовно, ми маємо гармонізувати українське законодавство з європейським. Проте саме це конкретне питання більше стосується мобільних операторів. У нас не така активна роль у впровадженні концепції Roam like at home – це, скоріше, до наших колег.
Щодо магістральних і міжнародних каналів, якими теж забезпечується передача інформації, у тому числі й на мобільні мережі, так, ми тут залучені. Сказати, що від цього ми задоволені, не можемо. Це знижує й потенційно в майбутньому знижуватиме наш дохід від співпраці з міжнародними партнерами. Адже ми маємо знижувати ставки транзиту та термінації міжнародних голосових послуг.
Як до цих обставин адаптуються мобільні оператори? Вам краще їх запитати. На жаль, багато українців, котрі виїхали ще на початку повномасштабного вторгнення, досі не повернулися, тому у спілкуванні через кордон є величезна потреба. В нормальних умовах від такого роумінгу у операторів були б шалені доходи. Але це несправедливо з врахуванням обставин, які спонукали наших людей виїхати.
- Але все одно впровадження RLAH вплине на вас?
- Вплине в частині, що стосується транзиту та термінації міжнародного трафіку. І вплине в бік зменшення доходів. Проте, оскільки ми вже маємо адаптуватися до європейської спільноти і європейських регуляторних актів, будемо адаптуватися. Звісно, хотілося б, аби підхід до цього в державі був виваженим і справедливим. І я не маю на увазі впровадження RLAH.
Як вам відомо, в Україні зменшуються ставки інтерконекту. Внаслідок прийнятих рішень вже з’явилась асиметрія. Мобільні оператори тепер будуть сплачувати нам менше, а ми їм більше. Це теж відбувається тому, що ми маємо гармонізувати свої стандарти з європейськими регуляціями. І ці європейські регуляції базуються на моделі ідеального мобільного та фіксованого операторів зв’язку. Знаєте, який WACC (Weighted average cost of capital) закладено в цій моделі? 7%! Це мрія для бізнесів в Україні мати 7% відсотків WACC!
- Який в українському телекомі показник?
- У 2022 році WACC у нас був 27%. Наскільки відомо з відкритих джерел фінансової звітності, у "Vodafone-Україна" – 28%, у lifecell – понад 30%. Будемо відверт: з огляду на таку значну у різницю цього показника у нас і в Європі, ми намагаємося зблизити регуляцію двох різних світів! Нам кажуть, застосовуємо модель Long-Run Incremental Cost (LRIC ), яка розглядає ідеального оператора мобільного та фіксованого зв’язку. В Європі у такого ідеального оператора WACC становить 7%. Проте це ж не про нас, адже це б тоді означало, що українським телеком-компаніям доступні кредити з від'ємною ставкою. У нас навіть у кращі часи, коли ми залучали європейські кредити під менш як 2% річних, такого WACC не було.
- Чи вдається "Укртелекому" бронювати працівників і чи відчуваєте дефіцит кадрів, як інші оператори, через мобілізацію?
- Я не скажу, що це вкрай критичне питання для "Укртелекому". У нас є можливість бронювати військовозобов'язаних співробітників призовного віку, і ми нею користуємося. Досі ми не мали з цим великих проблем.
-Тобто в цьому плані прозорість і публічність "Укртелекому" дає вам переваги?
- Я не дивився з цієї точки, але мені здається, що ви маєте рацію! Погоджуюсь. Дійсно, усіх наших співробітників зараховано в штат. Усе відкрито, в тому числі - військоматам відомі дані наших працівників. У цьому плані наша ситуація може дещо відрізнятися від інших гравців телекомринку. Звіти, надання матеріальних ресурсів для Збройних сил - усе це передбачено нашими мобілізаційними планами, які ще з довоєнних часів регулярно готуються в "Укртелекомі" на підставі мобілізаційних завдань силових структур – спецкористувачів. Ми також вважаємося підприємством критичної інфраструктури, як і оператори стільникового зв'язку. Через це користуємося можливістю бронювання до 50% чоловіків призовного віку.
Водночас проблеми є у підрядних організаціях, з якими ми співпрацюємо і які розбудовують оптичні мережі, в як результат - це й наша проблема. У них вже відчувається нестача фахівців, особливо з досвідом роботи з оптичною інфраструктурою. І це впливає на темпи будівництва та відновлення. Тому дедалі частіше відновлювальні роботи проводять фахівці "Укртелекому", хоча за стандартами бізнес-процесів нашої операційної діяльності передбачено здійснювати певні технологічні та будівельні роботи за рахунок аутсорсу, тобто підрядних організацій.
- Наразі вже є невтішні прогнози про те, що війна триватиме три-п’ять років. Ви змінювали стратегію з урахуванням таких прогнозів чи продовжуєте, як уряд і МВФ, перебувати в парадигмі, що в 2024 році ще війна буде, а з наступного року можна розраховувати на істотне зменшення безпекових ризиків?
- Як бізнес нас часто запитують про нашу бізнес-модель чи стратегічні пріоритети. Стратегічні пріоритети у нас не змінилися. Нашою стратегією є модернізація і розширення оптичної інфраструктури, досягнення операційної ефективності – покращення балансу доходів і витрат, розвиток та надання сучасних суміжних сервісів. Це, наприклад, послуги дата-центрів, в тому числі й з кібербезпеки, для великих корпоративних клієнтів. Або пакетування послуг для малого та середнього бізнесу - маємо і такі певні продукти та сервіси в портфоліо. Ось це є незмінним з 24 лютого 2022 року.
Модернізація триває. Операційна ефективність набула критичної важливості. Все це сконцентрувалося в одне поняття – стабільність.
Ми маємо отримувати стабільно оплату за наші послуги, бо залучати кошти ззовні практично неможливо. Ми розраховуємо на себе і на наших користувачів. А ми повинні забезпечити стабільний сервіс. А це паотребує стабільних витрат на впровадження сучасних інноваційних рішень, сучасного обладнання, додаткових витрат на дизель-генератори, пальне, парк акумуляторних батарей.
Скільки триватиме війна - невідомо, однак ми знаємо, що повинні працювати на стабільність: надавати сервіси та допомогу нашим Збройним силам, забезпечувати життєдіяльність наших працівників, державних установ, бізнесу та українців. До речі, також стабільно, як і торік, ми сплатили 1,35 млрд грн податків державі.
Коли виборемо Перемогу, мені здається, що наші головні принципи залишаться такими самими. Ми дійшли до властивості якості, яка викристалізувалася війною, маємо її підтримувати й розвивати. І ця властивість - це стабільність у всіх сенсах: від нас як провайдера у наданні послуг для задоволення потреб користувачів; від користувачів - в оплаті за ці послуги; від держави та бізнес-середовища - рівноправ'я в сплаті податків.
- У 2023 році ви продовжували допомагати ЗСУ. Розкажіть про цей напрям детальніше: чи плануєте збільшити допомогу в 2024 році, що вже зроблено, що плануєте зробити?
- Допомагаємо системно. Від початку повномасштабного вторгнення рф на оборонні потреби ми спрямували понад 210 млн грн благодійної допомоги. У межах ініціативи "Сталевий фронт Ріната Ахметова" передали десятки безпілотних авіаційних комплексів "Валькірія" та "Лелека", сотні дронів та автівок і ще багато чого іншого.
Минулого року передали 20 бригадам ЗСУ майже 2,5 тис. спеціальних апаратно-програмних комплексів у рамках спільної масштабної ініціативи Генерального штабу та "Укртелекому".
Майже 400 наших співробітників захищають незалежність країни у лавах ЗСУ. Кожної миті думаємо про них і вдячні їм за те, що вони наближають нашу Перемогу.