В інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" генеральний директор ТОВ "Рош Україна", член Ради директорів Американської торговельної палати в Україні (АСС), член Ради директорів Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD) Мартін Вершлан розповів, яким компанія Roche бачить фармацевтичний ринок України, як зробити інноваційні препарати доступними для українців і як забезпечити дороговартісним лікуванням пацієнтів з орфанними захворюваннями, зокрема, пацієнтів зі СМА.

Текст: Анна Левченко

 

Як ви в цілому оцінюєте фармринок в Україні на сьогоднішній день? Як COVID-19 вплинув на систему охорони здоров'я України?

Цей ринок має великий потенціал, якщо задіяти правильні механізми реформ. Однак, його структура в основному все ще не реформована. Досить помітна спадщина системи охорони здоров'я Радянського Союзу. У приватному секторі немає стабільних фінансових механізмів, занадто багато фінансується "з кишені" пацієнтів, включаючи складне дороге лікування – наприклад онкології або рідкісних захворювань. Дуже незвично бачити, що в Україні практично немає приватного медичного страхування. Мені здається, близько 10% українців могли б дозволити собі медичне страхування, якби воно було доступне та привабливе, але воно тут не розвивається. Розподіл ресурсів в державному секторі як і раніше орієнтовано на розмір лікарняної інфраструктури, а система державних закупівель – на закупівлю розрізнених компонентів без особливої ​​уваги до доказово підтвердженої ефективності, якості та отриманого від лікування результату.

Але є і позитив -- були зроблені перші кроки в реформуванні охорони здоров'я та розпочато другий етап медреформи, завдяки якому у постачальників медичних послуг повинен з'явитися більший стимул працювати якісно й ефективно. Я б назвав цю реформу однією з найбільш значущих змін, які я бачив за останні кілька років в Україні.

Який висновок можна зробити з першого року COVID-19? Україна досить швидко зрозуміла, що ця пандемія представляє серйозну проблему і що система охорони здоров'я не в змозі впоратися з масовим спалахом. Тому я вважаю, що рішення ввести локдаун (навіть коли було ще мало випадків захворюваності) дало можливість виграти час, щоб збалансувати обмежені можливості системи охорони здоров'я.

На фармацевтичний ринок пандемія має двоякий вплив. З одного боку, багато пацієнтів не могли звернутися до своїх лікарів, тому безліч видів лікування та диагностики були відкладені. Це видно з погіршення результатів охорони здоров'я. Наприклад, зараз фіксується більше випадків метастатичного раку, що вплинуло й на наш глобальний бізнес. З іншого боку, багато людей усвідомили необхідність більше інвестувати в охорону здоров'я. В Україні, країні з низьким загальним рівнем інвестицій і стандартами обслуговування, це відкриває нові можливості.

Щодо планів на 2021 рік можу сказати, що є нові напрямки в реформі охорони здоров'я, є нові механізми закупівель, які впроваджуються в Україні. Зокрема, договори керованого доступу (ДКД). Це новий, але ефективний механізм закупівлі, що забезпечує доступ пацієнтів в Україні до інноваційних препаратів. ДКД також дозволяє уряду розумно витрачати бюджетні кошти і купувати комплексні медичні рішення на основі ліків з клінічно доведеною ефективністю. Такий інструмент вже багато років використовується в США та Європі, в тому числі – в сусідніх з Україною країнах.

На вашу думку, чи повинні фармацевтичні компанії брати участь у формуванні системи охорони здоров'я або повинні включатися в ті умови, які вже розробила держава?

Фармкомпанії не можуть залишатися сторонніми спостерігачами. У таких компаній як наша – великий досвід роботи в різних країнах світу з різними системами охорони здоров'я. Ми розуміємо які потрібні зміни в законодавстві, щоб забезпечити доступ пацієнтів до дорогих інноваційних препаратів вже зараз. У нас є чітке уявлення про те, що потрібно зробити та змінити, щоб повноцінно запустилось приватне медичне страхування в країні. Адже такий механізм зменшить фінансовий тиск на державу, і люди, які можуть дозволити собі це, зможуть інвестувати в охорону здоров'я, купуючи страховку в молодості, і потім, в разі хвороби, отримають лікування.

Важливо змінити підхід державної системи охорони здоров'я до лікування пацієнтів – змістити фокус з процесу лікування на якість його результатів. Тут ми можемо запропонувати державі рішення, в якому обговорюємо результат лікування для певної категорії пацієнтів, наприклад – пацієнтів з раком легені. Визначити які результати очікуються для пацієнтів і запропонувати вартість терапії на підставі отриманих результатів. Це ще один приклад, де ми бачимо себе активно залученими в модернізацію охорони здоров'я в Україні.

Також фармацевтичні компанії вже допомагають системі охорони здоров'я в підвищенні інформованості населення, оскільки загальний рівень в країні дуже низький. Ми бачимо це в наших інформаційних кампаніях по раку легенів: 74% всіх пацієнтів з раком легені приходять до лікаря на пізніх стадіях, коли дуже складно отримати позитивний результат. У Західній Європі цей показник становить близько 25%. У багатьох українців немає культури регулярного відвідування лікаря і проведення щорічних медичних обстежень.

Які напрямки в сфері охорони здоров'я Roche вважає найбільш перспективними на ринку України?

У Roche є великий фокус на дослідженнях і на таргетованому лікуванні. В Україні досить низька тривалість життя. Якщо підібрати пацієнтові правильне лікування і продовжити життя – це дуже цінно. Ми готові представити в Україні нові технології діагностики, що дозволяють отримати максимально позитивний результат від правильно підібраного лікування. Ми знаємо, що не всі методи лікування мають однакову ефективність для всіх пацієнтів, і тому наша мета – підібрати відповідного пацієнта для правильного лікування. Це так званий підхід персоналізованого лікування – персоналізована медицина.

Ще одна сфера, де відбувається багато інновацій в останні кілька років, - це біологія раку і здатність науки активувати імунну систему організму проти клітин пухлини. Тому імунотерапія раку – це дуже цікавий напрямок, що робить крок ближче до лікування цієї хвороби. Для нас дуже важливо надати пацієнтам в Україні доступ до цих інновацій.

Досить багато інновацій відбувається у напрямку рідкісних генетичних захворювань. Це сфера, де ми можемо привнести зміни в життя пацієнтів. Сподіваємося, це буде цікаво Україні, оскільки тут багато пацієнтів з рідкісними нозологіями, лікування яких не покривається державою, як в інших країнах.

Як на вашу думку можна здешевити технологію персоналізованої медицини для України, тому що для нас це поки досить дорого.

Я б не погодився з постановкою питання «дорого це чи дешево». Не думаю, що існує дешева охорона здоров'я, і ​​пандемія COVID-19 це показала. Оскільки пропускна здатність системи охорони здоров'я низька, довелося закрити економіку, хоча було не так багато випадків COVID, і ми можемо залишатися в ізоляції набагато довше, ніж слід було б, тому що ми не можемо провести вакцинацію досить швидко. Таким чином, низький рівень інвестицій в охорону здоров'я в кінцевому підсумку обійшовся досить дорого. Якби в Україні більше інвестували в охорону здоров'я, вона була б зараз сильніше. Охорона здоров'я – це інвестиція, а не витрата. І наша роль – зробити ці інвестиції ефективними, упевнитися, що це не втрачені гроші, що це саме вкладення, яке дозволяє отримувати продуктивних здорових людей.

Що стосується персоналізованої медицини, думаю виклик не в тому, що це занадто дорого – скоріше навпаки. Завдяки персоналізованому підходу пацієнт отримуватиме лікування, яке ефективно саме для нього і не буде марної трати ресурсів на дорогі препарати, які не допомагають. Найголовніше – не буде губитися час на неефективну терапію. Таким чином, індивідуальне медичне обслуговування економічно ефективно.

Це один з найбільших викликів для системи охорони здоров'я України, тому що занадто багато грошей витрачається без будь-якої доказової бази і раціонального ефекту. Держава повинна використовувати наявні ресурси ефективно. І персоналізована медицина – відповідь на це питання про співвідношення інвестицій і повернень. Я думаю, це не про здешевлення або подорожчання, просто потрібен інший підхід, заснований на цінності.

Як ви оцінюєте сучасні механізми проведення бюджетних закупівель в Україні? Які проблеми є актуальними в даний час?

Механізми закупівель в Україні, в цілому, досить старомодні. Тішить, що уряд вже розмірковує над змінами. Зараз держава формує політику, вирішує за що платити, за яких пацієнтів, надає кошти, проводить тендер, закуповує і розподіляє препарати, проводить лікування. Але і в Україні, і інших країнах з схожою організацією закупівельного процесу, ми бачимо, що це не найефективніший механізм. Є багато прикладів, коли через бюрократичні помилки і провали протягом місяців у пацієнтів може не бути лікування. Навіть незважаючи на затверджений бюджет, пацієнти не отримують лікування, тому що тендер провалився або в процесі закупівлі щось пішло не так з оформленням документів.

Я думаю, державі варто фокусуватися на тому, яка її роль. Як приватний бізнес, ми переконані, що уряду варто встановлювати політику, правила, виконувати контролюючу роль, регулювати. Але самі закупівлі, розподіл, постачання препаратів, на наш погляд, приватний сектор може робити ефективніше, щоб кооперація між приватним і державним сектором працювала краще. Механізми закупівлі в Україні можуть бути краще. Наприклад, в основі другого етапу медреформи була б чітко встановлена ​​вартість медичних послуг, що дозволяють як приватним, так і державним установам лікувати пацієнтів, які фінансуються Національної служби здоров'я України (НСЗУ), адже вони це роблять більш ефективно. Я радий бачити, що такі плани існують. Сподіваюся, рух в цьому напрямку буде продовжуватися. Будуть більш ефективні механізми закупівлі та способи надавати потрібні фінанси для лікування пацієнтів.

Ви готові підписувати договори керованого доступу (ДКД)?

Так звичайно. Ми хочемо першими підписати ДКД. Ми хочемо давати гарантію тому, хто платить. Чи готові сідати за стіл переговорів і обговорювати умови, виходячи з цілей уряду. Наприклад, в лікуванні раку грудей, ми можемо декларувати, що очікуємо певний результат лікування, і держава укладе договір для цього конкретного результату. Це дозволить робити інвестиції держави в лікування ефективними і платити не за упаковку препарату, а за вилікуваного пацієнта.

Перші ДКД будуть підписані в сфері онкопрепаратів?

Можливо. Ми сподіваємося і вже зараз готові укладати такі договори. Однак це може статися також в інших напрямках, наприклад, у рідкісних захворюваннях. Але ми віримо, що є напрямки в онкології, які дуже підходять під такий формат.

Давайте поговоримо про відсутність на ринку України інноваційних препаратів. Як можна забезпечити українцям їх присутність і доступ до ефективного лікування?

В першу чергу, потрібно зрозуміти і прийняти той факт, що держава не може завжди і повністю забезпечувати пацієнтів такими препаратами. Таке фінансове навантаження має бути розподілене між приватними і державними секторами. Якщо подивитися на існуючу структуру охорони здоров'я, очевидно, що пацієнти дуже часто платять зі своєї кишені. Причина в тому, що люди розглядають охорону здоров'я як витрати, а не як інвестиції. Українці починають витрачати гроші на охорону здоров'я тільки тоді, коли хворіють. Але оплатити інноваційне лікування зі своєї кишені не кожен спроможній. Важке захворювання це саме по собі катастрофа для пацієнта і його сім'ї, а ще потрібно придумати, звідки взяти гроші на таке лікування. До людської катастрофи через захворювання додається ще й фінансова катастрофа. Потрібно у людей формувати розуміння в необхідності інвестувати в своє здоров'я, коли вони ще молоді і здорові. Це означає не тільки інвестувати в здоровий спосіб життя, а й купувати медичне страхування та страхові продукт. Я вважаю, що це може допомогти створити більш стабільний приватний сектор і послабити фінансовий тиск на уряд – в довгостроковій перспективі. Держава не може за все платити, але в країні є люди, здатні платити за себе й у них повинна бути можливість це зробити.

Я бачу, що багато людей в Україні не розуміють цього. В Україні немає практики бути застрахованим. Люди помилково вірять, що не кожен може собі дозволити страховку. З чим я категорично не згоден, оскільки бачив, як медичне страхування працює в багатьох країнах, що розвиваються. Але в українському законодавстві існують регуляторні складності, що знижують привабливість медичного страхування для страховика та клієнта. Договір медичного страхування підписується на один рік. В кінці кожного року страхова компанія має право відмовити або продовжити договір. Це фундаментально відрізняється від того, що є на будь-якому іншому ринку.

Пацієнти повинні мати право залишатися застрахованими доти, доки вони дотримуються своїх зобов'язань за договором страхування. Страхові компанії мають право відмовити пацієнтам спочатку або зробити певні винятки на підставі минулої історії хвороби, але не в кінці кожного року. І це право не повинно припинятися в той момент, коли затсрахованому виповниться 65 років, наприклад, коли люди виходять на пенсію в Україні. Люди після 65 хворіють частіше, але якщо ви знаєте, що в 65 років вас позбавлять страхування, навіщо вам страхуватися в 30 років? Це трохи схоже на парасольку, яка починає протікати саме під час дощу. Це потрібно змінити.

Повноцінне страхове покриття – один з чинників забезпечення доступу до інноваційного лікування в приватному секторі. Для цього з боку держави має бути більше фокусу на якості і результатах. Держава не повинна витрачати гроші на терапію, яка не має доказів. Ми готові укладати договір з розподілом ризику. Тоді лікування стане куди більш доступним, будуть більші обсяги і можна буде інвестувати в інфраструктуру.

Які інструменти взаємодії фармкомпаній і держави можуть поліпшити систему охорони здоров'я в Україні крім страхування?

У нас є багато експертизи, інформації і даних, якими ми могли б поділитися з державою. Одна з причин неоптимального розподілу коштів на охорону здоров'я та брак на ринку якісних страхових продуктів – відсутність надійних даних. Ми можемо допомогти владі поліпшити це за рахунок нашої здатності отримувати доказові дані (Real World Data) та використання передових технологій, які також включають програми в Україні, такі як блокчейн і зашифровані реєстри пацієнтів. Цілком очевидно, що надійні дані й цифрові послуги в сфері охорони здоров'я мають велику цінність, і я вважаю, що Україна має хороші можливості для «гри на цьому полі» завдяки сильному ІТ-сектору та відкритості для цифрових інновацій.

Як ви бачите проблему лікарського забезпечення орфанних пацієнтів в Україні та як підвищити доступ до лікування?

Перше це діагностика – такі захворювання часто мають генетичне походження і їх важко діагностувати. Потрібно декілька експертів і багато знань, щоб правильно поставити діагноз. Наша компанія підтримує програми скринінгу, діагностики, а також проекти, пов'язані з освітою та інформованістю лікарів.

Друге це відсутність єдиного реєстру таких пацієнтів – держава не завжди знає реальну кількість орфанних пацієнтів. Як правило, це відбувається через складність діагностики. Іноді незрозуміло скільки людей страждають такими захворюваннями, тому уряду важко приймати відповідні рішення про їх лікуванні.

Також важливим є діалог між пацієнтами та державою. Для держави одна з головних потреб – розуміння кількості пацієнтів і яке лікування вони отримують, щоб контролювати витрати і бюджет. Ми можемо надати рішення для прозорого управління цим процесом, що дозволить точно знати кому держава платить, за який результат і як це впливає на бюджет.

Наша компанія в багатьох країнах безпосередньо залучена в організацію системи надання доступу пацієнтів до лікування, багато інвестує в поліпшення реєстрів пацієнтів, що дозволяють створити основу для прийняття рішень. Ми бачимо проблему контролю персональних та медичних даних в Україні. Існує багато випадків зазіхання на дані користувачів, особливо якщо ви пацієнт з важким захворюванням. Однак є технології, що дозволяють захищати дані пацієнтів. Ми досить багато інвестуємо в розвиток таких реєстрів в Україні.

Останнім часом в Україні проводять збір коштів для лікування дітей із СМА за кордоном. Деякі сім'ї виїхали в інші країни, наприклад Польщу, де діти можуть отримати безкоштовно лікування. У той же час, ваша компанія в рамках проекту дорегістраційну доступу надала на безоплатній основі препарат для лікування 55 маленьких українців зі СМА. В Україні таких пацієнтів не лікують, відсутня державна програма. Як можна прискорити її прийняття і скільки за вашими підрахунками вона може коштувати?

Важливо розуміти, що лікування пацієнтів із СМА існує. В даний час в Україні зареєстровано два препарати для лікування СМА. Клінічна ефективність обох ліків, зареєстрованих в Україні, підтверджена багатоцентровими міжнародними дослідженнями. Вони забезпечують значне поліпшення тривалості життя пацієнта, дихальної та рухової функції, а також якості життя. Є ще ліки для генної терапії, які в даний час не зареєстровані в Україні.

Всі ці ліки різні. Один з препаратів вводиться шляхом ін'єкції в спинний мозок і має обмеження, наприклад – не рекомендується дітям і пацієнтам зі сколіозом. Ліки, що випускається нашою компанією, вводиться перорально (краплі в рот), що значно розширює можливості лікування, зручно та безпечно. Генетична терапія заявлена ​​як однократна ін'єкція, вона найбільш ефективна у немовлят при застосуванні до появу перших симптомів, вимагає нормальної функції печінки та аналізів крові.

Сім'ї відкривають збір коштів на дороге лікування, без врахування ризиків, в надії, що один укол вилікує їх дитину від СМА. Їх можна зрозуміти, оскільки в Україні поки немає державної програми для лікування та підтримки таких пацієнтів і їх сімей.

У 2020 році, щоб прискорити доступ життєво необхідного лікування дітей із СМА, наша компанія включила в міжнародну програму дорегістраційного доступу 55 українських пацієнтів, це діти з найбільш важкими 1 та 2 типами СМА. Ці пацієнти отримали доступ до передової інноваційної терапії одночасно з провідними країнами світу. Однак, ці пацієнти потребують подальшого лікування.

Збір грошей і участь в міжнародних програмах – це тимчасова допомога. Потрібно вирішувати проблему на глобальному рівні – як це робиться в інших країнах. Наприклад, у Польщі всі пацієнти зі СМА отримують лікування за рахунок держави, а з минулого року запустили тотальний скринінг всіх новонароджених для раннього виявлення СМА. Тому дуже важливе комплексне поліпшення медичної допомоги пацієнтів із СМА. Необхідно впроваджувати в Україні сучасні світові інноваційні технології в системі охорони здоров'я. Держава повинна створити ефективну модель лікування, для зниження дитячої смертності та інвалідизації пацієнтів зі СМА.

Вартість лікування залежить від багатьох факторів. У випадку зі СМА є різні типи захворювання, лікування і супровід яких дуже відрізняються за вартістю й організаційними моментами. Державі потрібно оцінити всю кількість хворих і встановити стандартну вартість лікування для пацієнтів. Визначити, кого лікувати – якщо всіх, тоді це буде значна інвестиція. Якщо уряд буде робити акцент на найважчих пацієнтів, вартість зменшиться. Це залежить від фокуса уряду і від того, яку частину пацієнтів може покрити бюджет. Важко сказати конкретну вартість, але якщо ви хочете мати гарне покриття для цих пацієнтів на національному рівні, то це потребує інвестицій.