14:50 22.02.2016

Глава МЗС України запропонує до розгляду низку ключових питань на зустрічі "нормандської четвірки"

Интервью публикуется на языке оригинала

Ексклюзивне інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" міністра закордонних справ України Павла Клімкіна

Питання: Як впливає поточна урядова ситуація на діяльність МЗС зокрема і зовнішню політику України в цілому?

Відповідь: На поточну діяльність міністерства – для захисту національних інтересів держави і протидії російській агресії - вона не впливає. І я це говорю не як гасло, а з точки зору нашої діяльності. При цьому ця ситуація однозначно впливає на бачення наших друзів і партнерів щодо того, що відбувається в Україні, щодо нашої здатності підтримувати динаміку і глибину реформ.

Я завжди кажу, що ми не маємо виграти в Росії військово, але ми маємо не програти. І частина цієї логіки "не програти" - це побудова демократичної європейської України в її міжнародно визнаних кордонах. Саме так я би сформулював нашу національну ідею. Це і має складати сенс того, що ми робимо. І в цьому сенсі європейські партнери хочуть від нас бачити здатність підтримувати глибину і швидкість реформ, оскільки ні в кого в світі нема нескінченного запасу часу. Тому ми не можемо, не демонструючи одного й іншого, очікувати, що наші партнери будуть підтримувати нас з таким же драйвом, як це було ось в ці два роки. Зараз настав той час, коли варто підбивати перші підсумки. А вони полягають в тому, що ми маємо йти вперед ще швидше, охоплюючи абсолютно всі сектори.

Питання: В понеділок до Києва приїжджають два глави МЗС – Німеччини та Франції, які хочуть дізнатися про внутрішньополітичну ситуацію. Ви підготували для них аргументи?

Відповідь: Я ніколи спеціально не готую аргументи – я вважаю, що вони в нас є. Я знаю напевно, що наші європейські партнери дійсно за нас вболівають. Я менше знаю Жана-Марка Еро, але я розмовляв зі Ф.В.Штайнмайєром, і він щиро вважає, що успіх України абсолютно критичний для Європи і тієї системи, яка важлива для існування стабільної демократичної Європи.

Питання: Чи зміниться французька зовнішня політика щодо України з призначенням нового глави МЗС – ви вже вивчили свого колегу?

Відповідь: Наскільки я знаю погляди Жана-Марка Еро, то французька зовнішня політика однозначно не зміниться. З точки зору індивідуального темпераменту, можливо, будуть якісь відмінності. Але в сенсі позицій, які буде займати французьке зовнішньополітичне відомство, однозначно змін не буде.

Питання:Наступна зустріч глав МЗС у "нормандському форматі" має відбутися 3 березня…

Відповідь: Я можу назвати цю дату як орієнтир, але формальної згоди всіх сторін на 3 березня ще немає.

Питання: З чим ви виходите на цю зустріч – порядок денний той самий, що і перед Мюнхеном, чи можливо, з'явиться щось нове?

Відповідь: Я вважаю, що ми маємо його розширити. Сподіваюсь, що нам вдалося пояснити нашим західним партнерам ряд особливостей.

По-перше, раніше наші колеги вважали, що безпека – це припинення обстрілів. Зараз є чітке розуміння, що це ще й доступ СММ ОБСЄ до всіх куточків Донбасу. Потім – і це критично важливо – доступ СММ до кордону і його реальний моніторинг. Цей моніторинг має полягати в наступному: створення спеціальних баз СММ вздовж кордону, можливість, на першому етапі, здійснювати інспекції без попередження, на другому етапі – поставити на всі ці 9 пунктів перетину своїх людей, щоб вони їх контролювали, а на третьому етапі – створити ефективну систему контролю ділянок між цими пунктами. Четвертий елемент безпеки – хто буде дивитися за виведенням зброї і якщо якась частина буде поставлена під контроль, то хто буде дивитися за її зберіганням. І нам для цього потрібен міжнародний компонент. Зараз основна ідея щодо міжнародного компоненту – це міжнародна місія ОБСЄ. І я хочу на наступній зустрічі в норманському форматі презентувати наше бачення, я вже почав обговорення з нашими друзями мандату та завдань цієї місії.

Другий момент, на якому планую зупинитися в Парижі, – обмін заручниками, включаючи полонених на Донбасі і політичних заручників в Криму та Росії.

І третя тема – як мають виглядати вибори на Донбасі і що потрібно, щоб вони там відбулися. Для цього потрібна знову-таки безпека – якщо там її немає і у нас не буде відмашки ОБСЄ, що там можуть проводитися вибори – там нічого не може відбуватися.

Критичний елемент – коли будуть відбуватися вибори, то вся ця структура: "міністерства" чи "парламенти" цих начебто "республік", чи обрані в результаті фейкових виборів голови мають якимось чином зникнути. А от яким чином – це я теж планую обговорювати.

Ось це коло питань я планую порушувати на наступній зустрічі. Тому я попросив французького колегу виділити хоча б півдня, щоб спокійно і прискіпливо поговорити. А то в Мюнхені було трохи більше півгодини.

Питання: До червня, коли буде вирішуватися питання про зняття санкцій, чи можливі зрушення в політичний частині Мінських домовленостей?

Відповідь: Зрушення мають бути ще раніше. Росія зараз намагається гратися в інтерпретації Мінську – на чиїй стороні м'яч. Водночас всім зрозуміло, що для початку певних політичних процесів потрібен принаймні мінімальний рівень безпеки. А у нас зараз немає не те що мінімально необхідного рівня безпеки – у нас відбувається реальне погіршення, причому свідоме погіршення зі сторони окупованих територій. Тому ми не можемо гратися з датами. Ми маємо забезпечити безпеку, а потім виходити на вибори.

Логіка Росії – намагатися інтегрувати в Україну створену ними зараз суміш російсько-мафіозного Донбасу, щоб а) політично дестабілізувати Україну і б) перекласти на Київ фінансування цієї території і в) мати можливість постійно розкручувати за його допомогою проблеми для України. От саме цим варіантам ми запобігаємо.

Питання: Лідер "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що вибори на окупованій територій можуть пройти лише в 2017 році, бо так буде визначено українським законодавством. Це означає, що вони вже погодилися на умови Києва?

Відповідь: Я ніколи не коментую слова тих, хто там є – бо вони не є самостійні в словах і діях. І нікому не раджу цього робити. Потрібно слухати, як це коментують в Москві.

Питання: Як Ви оцінюєте можливість продовження санкцій? І як Росія проводить діяльність по їх зняттю?

Росія вже давно почала цю роботу. Вона намагається - частково масованою пропагандистською кампанією, частково – шляхом політичний кампаній, перекласти вину за невиконання Мінських угод на Україну: поширюються меседжі, що Київ не проголосував за конституційні зміни і це є перепоною для Мінського процесу.

Також Москва намагається просувати логіку, що це внутрішній конфлікт і що потрібно вступати в безпосередній діалог між сторонами, а Росія ні до чого і вона "голуб миру".

Ми ж усі намагаємося пояснювати, що голосування за конституційні зміни направлені не для РФ, а для жителів Донбасу: ми хочемо показати жителям, які там залишилися, що ми турбуємося про них, що в них буде можливість побудувати своє життя після цих двох жахливих років так, як вони хочуть, але в рамках українського політичного поля.

А от в Росії поправки розуміють як початок фрагментації України, побудову квазідержавних утворень в складі України.

Це фундаментальна різниця, яку ми намагаємося донести Європі.

Крім того, Росія штовхає пасажі про можливість початку третьої світової війни. Одночасно тиражуються ідеї про ускладнення ситуації в Росії, що не потрібно Європі. Тобто використовуються всі інструменти.

Не будемо приховувати, що в Європі є певний перелік політиків, які абсолютно не збираються повертатися до довірливої співпраці з РФ – вони прекрасно розуміють, що таке Росія і що відбулося. Але під тиском міграційної кризи і багатьох викликів перед ЄС вони зацікавлені відсунути українську проблему. І РФ це активно використовує.

Крім того, Росія намагається активно допомагати антиєвропейським і антиукраїнським силам. Наприклад, Росія використовує тему з референдумом в Голландії – друзі нам розповідають, як росіяни намагаються вкладати кошти в антиукраїнську діяльність.

Українське суспільство – це суміш креативності і ентузіазму, тому у нас багато друзів і помічників. Але і російські гроші теж працюють.

Питання:На звіті уряду в Верховній Раді до МЗС була єдина претензія – затягування з призначенням послів в певних країнах. Чи за адресою така претензія?

Відповідь: Ми визнаємо свою частину відповідальності за це. Але оскільки посол – це повноправний представник України, то ми ґрунтовно підходимо до відбору кандидатів. Якщо ви проаналізуєте всі зроблені призначення і побачите невідповідність – з точки зору підходу до роботи, кваліфікації, то скажіть мені про це. Але такого ви не знайдете.

Можу анонсувати, що вже найближчим часом будуть підписані нові укази про призначення ряду послів в різних країнах.

Питання: А яка ситуація в київському апараті?

Відповідь: Ми хочемо докорінно змінити систему – дати працівникам більше свободи, але і більше відповідальності. Це вже проявляється в реальному менеджменті: наприклад, даємо дипломатам за кордоном вибирати самостійно, де і як вони хочуть мешкати, на якому авто їздити. Раніше ж дипломатам давали службову машину в залежності від рангу і посади, а не від того, які обов’язки вони фактично виконували. Зараз ми все це оптимізуємо.

Також ми змінили логіку набору кадрів – усі проходять через систему тестів: питання відомі (це як правила дорожнього руху), вони включають питання як на загальну ерудицію, так і базові питання з міжнародного права, поточної ситуації, країнознавчі питання, а також спеціалізований блок питань.

З нами працюють німецький і британські радники, і ми і надалі будемо продовжувати реформу. Так, на базі Дипломатичної академії плануємо сформувати центр підготовки працівників для своєї дипслужби, але також і надалі готувати міжнародників – на основі практичного досвіду.

Ще ми створили напрям культурної дипломатії. І як би нас не "били" за призначення Ірени Карпи в Париж чи Олени Жук на посаду керівника цього напрямку, ми продовжимо залучати нових креативних людей в систему МЗС. Це тільки початок, буде ще багато цікавих призначень. Бо якщо ми не відкриємося для світу – то світ не відкриється для нас. Мої іноземні колеги визнають, що ми дуже помітні в публічному просторі, і у нас є багато ідей, як піти далі.

Питання: Ви говорите про залучення нових кадрів. Водночас є багато нарікань, що існуючі працівники в Києві, і ті, хто повертаються із закордонного відрядження, не можуть отримати відповідного призначення. Чи варто набирати нові кадри, коли є свої?

Відповідь: Відповідь однозначна – варто. Ми всі в одній системі давно, знаємо один одного багато років. І коли відповідальні та активні люди повертаються в Київ та хочуть працювати надалі, то у них, як правило, немає проблем з кар'єрним зростанням. Наприклад, зараз багато фахівців середньої ланки виходять на перші позиції і дуже активно працюють. А є люди, які звикли формально виконувати роботу протягом 8 годин, потім виїжджати в посольства і так само формально працювати там. Але в сучасних умовах – умовах зовнішньої агресії і оптимізації витрат, ми не можемо дозволити собі тримати людей, що працюють лише формально. Тому процес заміни тих, хто хоче працювати як звичайний бюрократ, буде продовжуватись.

В цьому році буде кілька значних реформ центрального апарату. Реформа почалась зі створення напряму культурної дипломатії, скоро буде нова структура міністерства, нова система атестації співробітників, нова система взаємодії всередині МЗС (повний перехід на електронну систему), нова система підготовки і відбору кадрів.

Ми сподівались, що після прийняття нового закону про держслужбу зможемо прийняти свій закон про дипломатичну службу без значних змін. Але він недостатньо амбітний, тому ми доробляємо свій закон про засади функціонування дипломатичної служби. Ідея нашого закону полягає в тому, що люди, які здатні і хочуть працювати на державу, і здатні робити більше – вони будуть швидше і ефективніше просуватися по дипломатичній службі. Але водночас ми будемо вимагати кращої кваліфікації, кращих знань, зокрема іноземних мов (англійська в новому законі буде вхідним квитком в МЗС, також вимагатимемо знання мінімум двох іноземних мов, в тому числі рідкісних мов).

Ми вважаємо, що нинішня кількість працівників за кордоном оптимальна – не можна нескінченно скорочувати кількість людей в посольствах, оскільки має бути розподіл по напрямах (політика, економіка, консульські справи і т.п.). Не можна і скорочувати нескінченно центральний офіс – є фізична межа людських можливостей, тому потенціал для скорочення тут якщо й є, то дуже незначний. Загалом, якщо порівняти наш МЗС з МЗС Польщі – якщо брати його за орієнтир, то ми пройшли половину шляху реформування за їхнім зразком.

РЕКЛАМА

SOCIAL

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
ПОГОДА
РЕКЛАМА