12:27 20.05.2024

Голова УІНП вважає за необхідне обмежити запровадження нових пам'ятних дат до закінчення російсько-української війни

3 хв читати
Голова УІНП вважає за необхідне обмежити запровадження нових пам'ятних дат до закінчення російсько-української війни

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович вважає за необхідне обмежити запровадження нових пам'ятних дат до закінчення російсько-української війни.

"Варто (обмежити - ІФ-У). Не варто поспішати. Звісно, обмежувати якимось штучним чином не треба, але точно не варто поспішати і хапатися за першу ж ідею глибоко стурбованих політиків, або навіть глибоко стурбованих представників військової спільноти. Одна з причин – від зміни ситуації на полі бою дуже часто змінюється контекст. Наприклад, конкретний кейс Маріуполя. У нас є дата звільнення міста до 2022 року, але всі прекрасно розуміють, що ця дата наразі не функціональна, бо Маріуполь знову тимчасово окупований. Тому, якщо ми поухвалюємо якісь дати похапцем, зафіксуємо їх і запровадимо на найвищий рівень, то будуть проблеми", - сказав Дробович в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, чи варто обмежити запровадження нових пам'ятних дат російсько-української війни, доки сама війна триває.

Крім того, він висловив згоду з необхідністю запровадити певну градацію дат, зокрема, святкові дати, пам'ятні дати або дні жалоби, а також місцеві та національні дати.

"Тобто, якісь події важливі для певного регіону, і вони є точкою консолідації пам'яті громади. Про них може знати, звісно, нація, і громада може робити так, щоб всі їхали до них брати учать у якихось заходах, паломництвах, фестивалях, але вони не мають бути фіксованими на рівні держави окремими рішеннями вищих національних інституцій", - додав очільник УІНП.

Водночас він наголосив, що є такі дати, які точно мають бути зафіксовані, наприклад, як майбутній день перемоги над росіянами.

"Коли ми запроваджуємо чи говоримо про запровадження нових дат, то має бути широка експертна дискусія, перевірка з реальними військовими, з їхніми родинами. Щоб не виходило так, що люди на фронті, їм скидають, що сьогодні у вас така-то дата, "день переможної боротьби такого-то там роду військ на такому-то напрямку", а вони на тій самій точці вже три тижні відступають і мають величезні втрати. Щоб не було цього відриву від життя", - наголосив Дробович.

Зокрема, за його словами, якщо дата вже прижилася, то її варто поважати і ставитися до неї відповідно, але якщо держава бачитиме, що дата втрачає актуальність, то відповідно реагуватиме дуже делікатно.

"Ми маємо наразі дуже оперативно реагувати на зміну цього контексту, підтримувати те, що реально живе і викликає резонанс у суспільства. І, відповідно, давати гаснути тому, що гасне в природній спосіб, не викликає резонансу, і, значить, його місце в забутті, його потім треба буде акуратно доживати і відмінити", - додав він.

Зі свого боку Дробович наголосив, що під час формування пам'ятного календаря не можна втратити важливі дати першої частини війни, з 2014-го до 2022 року, навіть якщо масштаб майбутніх подій війни буде в рази більшим.

"Для нас важливо, щоб були залишені маркерні точки. Ідеально, щоб це були ті маркерні точки, які приживуться в спільноті, наприклад, в серпні День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Вони мають показати нам тяглість цієї війни", - підсумував він.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА