Підвищення тарифів на мобільний зв'язок у січні-лютому на 15% збільшує річну інфляцію на 0,25 в.п. – НБУ

Внесок до річної інфляції 15%-го зростання тарифів на мобільний зв’язок у січні-лютому цього року, однією з причин якого був енергодефіцит, становив 0,25 відсоткових пункти (в.п.), повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

За його словами, це приклад того, як енергодефіцит у січні-лютому через відображення вищих витрат бізнесу частково позначився на інфляції.

"Ми не очікуємо, що надалі вплив буде суттєвим, оскільки енергодефіцити різноспрямовано позначаються на інфляції. З одного боку, це вищі витрати бізнесу, з іншого – нижчий споживчий попит", – сказав заступник голови Нацбанку.

Стосовно стрибка цін виробників у лютому на 22,3%, за даними Держстату, Лепушинський також пояснив зростанням вартості електроенергії на тлі значних енергодефіцитів у січні-лютому.

"Але цей стрибок не є якимось "геймчейнджером" – це класичний приклад шоку пропозиції. Ми очікуємо, що частину витрат покриють самі виробники, частина перенесеться на цінники, цей процес вже відбувається. НБУ на цей ризик вказував та врахував його у січневому макропрогнозі", – зазначив заступник голови.

За його словами, енергодефіцит у січні виявився дещо нижчим за припущення Нацбанку, але склалася дуже несприятлива комбінація: значні руйнування енергетики та рекордно низькі температури за останні роки. Найбільшого впливу зазнали енергомісткі галузі – металургія, хімія, машинобудування, особливо у прифронтових регіонах та Києві.

"Однак з середини лютого, як і очікувалося, ситуація в енергосекторі поліпшується завдяки додатковій генерації з відновлювальних джерел (сонце, вітер) і потеплінню. У березні індекс очікувань ділової активності нарешті вийшов у позитивну площину, і це добре. Навіть у промисловості тепер плюс", – наголосив Лепушинський.

Він нагадав, що за підсумками лютого, згідно з даними Держстату, інфляція у річному вимірі зросла до 7,6% з 7,4%.

"Зараз ми оцінюємо, що за результатами березня вона залишиться приблизно на цьому ж рівні, тоді як наш прогноз передбачав її зниження до 7%", – сказав заступник голови НБУ.

Щодо впливу енергодефіцитів на валютний ринок, то, за словами Лепушинського, він був помірним: виробництво, а отже, і експорт металургійної, добувної та хімічної продукції скоротилися, а імпорт енергоресурсів зріс до 1,2 ГВт у січні та рекордних 1,9 ГВт в лютому.

"Проте у березні ситуація стабілізувалася. А більші, ніж очікувалося, запаси газу в наших сховищах (5,1 млрд куб. м) зменшують потребу в імпорті газу в майбутньому", – зауважив заступник голови Нацбанку.

Як повідомлялося, НБУ наприкінці січня погіршив прогноз інфляції в Україні на 2026 рік до 7,5% з 6,6% у своєму жовтневому інфляційному звіті, на 2027 рік –до 6% з 5%.

Інфляція в Україні в 2025 році знизилася до 8% з 12% роком раніше. У 2023 році вона знизилася до 5,1% після стрибка роком раніше до 26,6%.