Рада схвалила законопроєкт щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані з цифрових платформ

Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу з умовою доопрацювання законопроєкт №15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів на цифрових платформах, що є структурним маяком нової програми фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який Україна мала виконати у березні.

Згідно з трансляцією засідання, в середу, 8 квітня, 234 нардепи підтримали законопроєкт, проти – 22, утримались – 23.

"Наразі в Україні відсутнє спеціальне законодавство для податкування цифрових платформ, що має системний вплив на всю економіку країни. На сьогодні на платформах Glovo, Uklon, Bolt та Uber дохід отримують близько 400 тис. українців, переважно кур’єри та водії. Через відсутність правового механізму такі особи працюють поза податковим полем, їх дохід залишається в тіні", – сказав міністр фінансів Сергій Марченко під час представлення законопроєкту в Раді в середу.

За його словами, документ передбачає запровадження з 1 січня 2027 року визначення основних вимог до встановлення підзвітним операторам платформ підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані продавцями через платформи.

За словами Марченка, законопроєкт впроваджує ставку 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) замість ставки ПДФО 18% та військового збору від 1,5% до 5%.

Початкова версія законопроєкту (№15111), подана Кабінетом міністрів, передбачала доходи від послуг з надання в оренду нерухомого майна та транспортних засобів; особистих послуг та продажу товарів, отримані фізичною особою через цифрові платформи на суму до 834 розмірів мінімальної заробітної плати (приблизно 7,2 млн грн станом на 2026 рік), а також впровадження податкового ліміту від EUR2 тис. на рік. Обов’язки податкового агента покладатимуться на операторів цифрових платформ.

Законопроєкт №15111-д є доопрацьованою версією комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики початкового урядового документа. На відміну від першої редакції фінальний текст позбавлено низки норм, які бізнес та профільні експерти вважали надмірними.

Як повідомив під час виступу народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос"), урядовий варіант містив положення про розширення доступу податкових органів до банківської таємниці та впровадження спеціальних рахунків для користувачів платформ, які не були обов’язковою вимогою міжнародних стандартів DAC7. Окрім того, з доопрацьованої версії вилучили норми про обов’язкове оподаткування та звітування для платформ оголошень (OLX), зосередивши увагу на сервісах, де відбувається безпосередня оплата послуг або оренди.

Ключовою зміною у документі №15111-д стало запровадження пільгового податкового режиму для самозайнятих осіб. Він передбачає, що замість загальної ставки у 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору) для доходів, отриманих через цифрові платформи, застосовуватиметься ставка 5%. На період дії цього спецрежиму такі доходи теж звільняються від сплати військового збору. Ця модель поширюється на осіб, річний дохід яких не перевищує ліміт, встановлений для другої групи платників єдиного податку.

Доопрацьований проєкт документа також уточнив процедуру реєстрації: користувачам онлайн-сервісів не потрібно буде реєструватися як ФОП – статус самозайнятої особи надаватиметься автоматично після реєстрації на платформі та надання згоди на передачу інформації до податкової служби.

Про підтримку законопроєкту №15111 повідомила Європейська бізнес-асоціація (ЄБА), водночас зазначивши, що деякі його положення потребують доопрацювання. Американська торговельна палата в Україні (AmCham) теж підтримала документ, проте підкреслила, що парламент та уряд мають посилити боротьбу з тіньовим сектором.