Комітет Ради з питань гумполітики підтримав законопроєкт про регулювання діяльності Telegram в Україні

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної політики одноголосно підтримав законопроєкт №11115 про регулювання діяльності Telegram в Україні, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос").

"Законопроєкт передбачає, що платформи повинні офіційно розкрити, хто їхні власники та як вони фінансуються; вони повинні мати контакт із українською державою через уповноважений орган; у випадках тероризму, шахрайства чи загроз національній безпеці такі платформи зобов’язані оперативно реагувати і співпрацювати", - написав він у телеграм-каналі.

Законопроєктом передбачені санкції у разі невиконання таких вимог: від фінансових до обмежень у використанні цих платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними громадян.

Железняк зазначив, що важливо буде до другого читання подумати про "практичні механізми реалізації" цих санкцій (тому що з Телеграм це складно технічно), але в "цілому напрямок думки правильний".

Автор законпроєкту нардеп Микола Княжицький ("Європейська солідарність") зі свого боку заначив у Facebook, що "це рішення давно перезріле, аале після останніх терактів воно стало безальтернативним". "Сьогодні ми маємо ситуацію, коли російські спецслужби масово використовують Telegram та інші цифрові платформи для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації країни. Частина злочинів — від шахрайства до замовлень терактів — прямо організовується через ці мережі", - написав нардеп.

За його словами, українське законодавство у сфері медіа не встигає за реальністю. "YouTube — регулюється, а Telegram ні. Хоча, за даними останнього опитування Ipsos для 62% українців саме телеграм є джерелом інформації. Інші дослідження називають понад 80 відсотків . Для порівняння: у країнах ЄС цей показник — від 5% до 30%", - зазначив Княжицький. Він також зауважив, що законопроєкт не протирічить європейському законодавству.