Боремось за норму пільгового оподаткування крипти в законопроєкті про ринок віртуальних активів - нардеп
Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив про співпрацю між Мінцифрою, Нацбанком та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за введення більш м’якої регуляції криптоактивів до членства України в ЄС, зокрема, у контексті запровадження їх пільгового оподаткування.
"Ми зараз з Мінцифрою, іноді з Нацбанком та НКЦПФР, боремося за те, щоб це (регулювання – ІФ-У) не було таким жорстким, як в Європі. Щоб були певні послаблення, поки ми не є Європейським Союзом. (…) По податках: зараз позиція Мінфіну зробити 18% + 5%, тобто ПДФО плюс військовий збір - 23%. Ми боремось за якусь пільгу. Якою саме вона буде, поки ніхто не скаже", - повідомив він на заході видання "Економічна правда" "Нова економіка: Crypto, OnlyFans&CBD" в Києві.
Железняк уточнив, що пропонується ввести оподаткування при виведенні прибутку з криптовалюти у фіатні гроші. Податок на приріст капіталу (capital gains tax) не передбачається.
На запитання, хто може стати регулятором галузі, нардеп назвав три варіанти: створення окремої інституції, що він розцінює як неперспективний вибір, делегування обов’язків регулятора НКЦПФР, що є поширеною практикою за кордоном, а також третій – Нацбанк.
На його думку, високі шанси стати контролером криптовалют є в НБУ з огляду на його тісну комунікацію з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У той же час нардеп зазначив, що зараз законопроект підготовлено на припущенні, що регулятором ринку стане Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку.
"Ми також незабаром внесемо законопроєкт про можливість зробити крипторезерви", - повідомив Железняк. Нардеп вважає, що це сприяло б легалізації криптовалют в Україні.
Наразі в комітеті є два законопроєкти про запуск ринку віртуальних активів (ВА). Перший - №10225 авторства депутата з правлячої фракції "Слуга народу" Олександра Сови з реєстрацією 7 листопада 2024 року - розроблено на базі версії НКЦПФР. Над ним працювали також представники Ernst&Young за підтримки проєкту USAID Financial Sector Reform і парламентського комітету.
Згідно з цим документом, об’єктом оподаткування є позитивний річний фінрезультат від продажу віртуальних активів. Якщо ж платник податків пішов у збиток, то позитивний фінрезультат наступного звітного періоду скорочується на цю суму. Своєю чергою фінансовий результат від продажу ВА визначається як прибуток, зменшений на їхню вартість. Платник податків зобов’язаний обліковувати операції з ВА окремо від інших доходів і витрат, зокрема й від операцій з іншими інвестиційними інструментами. Базова податкова ставка пропонується на рівні 18% плюс 1,5% військового збору (наразі - 5%) .
Однак 17 листопада минулого року колега Сови з фракції Антон Швачко вніс альтернативний проєкт закону №10225-1, який підтримали Мінцифри та віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він передбачає поступове підвищення базової ставки: 5% - протягом перших трьох років, 9% - п’яти наступних і від 18% далі. Водночас із "Дія.City" інвестор зможе вибрати між 18%-ним податком на фінрезультат і податком у 9% на виведений капітал.
Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, обидва законопроєкти скеровано для ознайомлення до профільному комітету в листопаді минулого року. Відтоді їхній статус не змінювався.
В той же час голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної діяльності Данило Гетманцев у грудні 2024 року в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" сказав, що законопроєкт стосовно регуляції ринку віртуальних активів не міститиме якихось податкових пільг під час операцій з криптовалютами.