Історія церков Української Міжцерковної Ради (УМР) бере свій початок у 90-х роках – на зламі епох. Саме тоді засновник релігієзнавства в незалежній Україні, професор Анатолій Колодний, заклав основи академічного вивчення релігії, створивши Українську асоціацію релігієзнавців та очоливши Відділення релігієзнавства в системі НАН України. Саме він визначив цей період як початок харизматичного пробудження — феномену, що позначив нові протестантські церкви як окрему динамічну гілку християнства. Враховуючи стрімке зростання, ці громади, вийшовши з традицій радянської ізоляції, гостро потребували власної структури для реалізації свого покликання.
Ті часи були непростими, молоді спільноти нерідко стикалися з неприйняттям збоку інших конфесій. Коли у 1996 році було утворено Всеукраїнську Раду Церков і релігійних організацій при Президентові України, нові церкви не увійшли до її складу. Проте на хвилі християнського відродження нові церкви продовжували наполегливо діяти, служити Богу, людям і народу. Вони голосно заявляли про себе, активно долучившись до суспільного життя України. Цим самим здобули відновлення справедливості і високий соціальний статус. Це зумовило потребу в новій платформі для співпраці новопосталих релігійних організацій — так народилась ідея Української Міжцерковної Ради.
Системна робота з формування Ради розпочалася на початку 2000-их. У той час українські християни вже сформували потужний місіонерський рух: за деякими відомостями, понад половина усіх нових євангельських церков на пострадянському просторі після 1991 року були засновані місіонерами саме з України. Попри внутрішні дискусії, нові християнські громади активно розвивали соціальне та просвітницьке служіння. Спільне прагнення до єдності допомогло подолати різні виклики. Авторитет повно-євангельських харизматичних церков невпинно зростав. Їхні лідери ставали упізнаваними в духовно-релігійному житті України.
УМР об’єднала зусилля церков заради поширення Царства Божого, сформувавши департаменти сім’ї, молоді, реабілітації, медіа, юриспруденції, капеланства, освіти та науки. Логічним етапом розвитку стала офіційна реєстрація союзу. Сьогодні УМР включає 20 релігійних об’єднань та християнських рухів, які своєю чергою включають понад 1300 помісних церков та понад 100 000 вірян. Зокрема найбільші за кількістю вірян церкви столиці України – це члени УМР. А загальний вплив УМР через різні форми роботи і служіння охоплює понад 3 млн громадян України.
В умовах повномасштабної війни УМР та її церкви стоять на чітких патріотичних позиціях, рішуче засуджуючи російську військову агресію та спрямовуючи багато сил на капеланське служіння, волонтерську допомогу та духовну підтримку воїнів, їхніх сімей і всього українського суспільства.
Сьогодні євангельський рух в Україні — це потужна духовна і моральна сила, що об’єднана для служіння Богу та своєму народові. Українська Міжцерковна Рада є практичним втіленням молитви Ісуса Христа про єдність християн.