Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець червня 2026 року. Аналіз підготовлено на основі даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міжнародного валютного фонду, Eurostat, BEA, BLS, Федеральної резервної системи США, Європейського центрального банку, ONS, NBS, TurkStat, IBGE та інших офіційних установ. Для показників за червень і ІІ квартал використано місячні й квартальні статистичні дані, оприлюднені після завершення звітного періоду.
Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд основних тенденцій, які визначали стан української та світової економіки за підсумками першого півріччя 2026 року.
Макроекономічні показники України
Станом на кінець червня українська економіка зберігала макрофінансову керованість і після скорочення на початку року повернулася до слабкого зростання. Загальна споживча інфляція помітно сповільнилася, однак базовий ціновий тиск продовжив посилюватися. Після чотирьох місяців зниження міжнародні резерви різко зросли завдяки масштабному зовнішньому фінансуванню, тоді як товарний дефіцит за перше півріччя розширився до $28,3 млрд. Бюджет і надалі функціонував в умовах надзвичайно високого оборонного навантаження та значної залежності від міжнародної фінансової підтримки.
За попередньою оцінкою Державної служби статистики, оприлюдненою після завершення звітного періоду, реальний ВВП України у ІІ кварталі 2026 року збільшився на 0,4% порівняно з ІІ кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактору зростання становило 0,3%. Номінальний ВВП дорівнював 2 305,7 млрд грн. Таким чином, після падіння реального ВВП на 0,6% р/р у І кварталі економіка повернулася до позитивної, хоча й дуже слабкої динаміки.
Національний банк у квітневому макроекономічному прогнозі очікував зростання реального ВВП України у 2026 році лише на 1,3%. Регулятор пов’язував слабкі темпи відновлення з результатами першого кварталу, пошкодженнями енергосистеми та накопиченням негативних економічних наслідків зовнішніх геополітичних шоків. Водночас у 2027–2028 роках НБУ очікував прискорення зростання до 2,8–3,7% за умови поступової нормалізації умов роботи економіки, відновлення енергетики та інвестиційної активності.
«Результати другого кварталу показали, що українська економіка змогла вийти з технічного спаду початку року, однак зростання на 0,4% у річному вимірі фактично означає перебування поблизу стагнації. Після падіння на 0,6% у першому кварталі така динаміка є позитивним сигналом, але вона ще не свідчить про початок стійкого відновлення. За прогнозу НБУ у 1,3% на весь 2026 рік запас міцності залишається мінімальним, а енергетичні, безпекові та зовнішньоторговельні ризики можуть легко змінити траєкторію економіки», – зазначив Уракін.
Інфляційна ситуація у червні також залишалася суперечливою. За даними Держстату та НБУ, споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі проти 8,2% у травні. Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни знизилися на 0,1%, а за перше півріччя зросли приблизно на 5,7%. Водночас базова інфляція прискорилася з 7,9% до 8,1% р/р і становила 0,5% за місяць. НБУ зазначав, що загальний показник відповідав його квітневому прогнозу, тоді як базова інфляція перевищувала прогнозовану траєкторію.
Уповільнення загальної інфляції значною мірою пояснювалося розширенням пропозиції сирих продуктів харчування. Їхні ціни у річному вимірі вже дещо знижувалися. Водночас оброблені продовольчі товари залишалися приблизно на 10,4% дорожчими, ніж роком раніше, інфляція послуг прискорилася до 13,7%, адміністративно регульованих цін – приблизно до 10,7%. Зростання вартості пального сповільнилося, але залишалося надзвичайно високим – близько 33,4% р/р. Основними чинниками базового цінового тиску НБУ називав зростання витрат виробників, високі витрати на електроенергію та логістику, а також швидке підвищення заробітних плат.
Квітневий прогноз НБУ передбачав прискорення інфляції до 9,4% наприкінці 2026 року через тиск виробничих витрат, насамперед енергетичних. Після цього регулятор очікував відновлення дезінфляційної тенденції та поступове повернення інфляції до цілі 5% у 2028 році.
18 червня правління Національного банку зберегло облікову ставку на рівні 15% річних. Регулятор зазначив, що така монетарна жорсткість залишається достатньою для підтримання попиту на гривневі заощадження та стримування тиску на валютний ринок. Водночас НБУ наголосив на готовності підвищити ставку у разі подальшого посилення фундаментального інфляційного тиску.
«Зниження загальної інфляції з 8,2% до 7,2% виглядає позитивно, але структура інфляції залишається складною. Базовий показник зріс до 8,1%, послуги дорожчають майже на 14%, а пальне – більш ніж на третину за рік. Це означає, що значна частина інфляції вже формується не сезонними продуктами, а витратами бізнесу, зарплатами, енергією та логістикою. За таких умов збереження ставки на рівні 15% у червні було логічним рішенням для підтримання гривневих заощаджень та валютної стабільності», – підкреслив Уракін.
Валютний сектор у червні отримав суттєве підсилення. Станом на 1 липня 2026 року міжнародні резерви України становили $51,269 млрд, збільшившись за місяць на 12,1%. Таким чином, було перервано чотиримісячний період послідовного скорочення резервів.
У червні на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло близько $11,32 млрд, з яких $6,82 млрд – кошти Європейського Союзу, а близько $4,49 млрд – фінансування, проведене через рахунки Світового банку. Водночас НБУ продав на міжбанківському валютному ринку $5,15 млрд. На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $269,7 млн, ще $171,5 млн Україна сплатила МВФ. Переоцінка фінансових інструментів та інші фактори зменшили резерви на $191,4 млн. Наявний рівень резервів відповідав фінансуванню приблизно 5,2 місяця майбутнього імпорту.
«Стрибок резервів із $45,7 млрд до понад $51 млрд принципово покращив короткострокову картину після чотирьох місяців їхнього зниження. Але важливо розуміти джерело цього зростання: воно забезпечене передусім масштабними надходженнями міжнародної допомоги. Продаж Нацбанком понад $5 млрд валюти лише за один місяць показує, що внутрішній валютний ринок залишається структурно дефіцитним. Тому довгострокова стабільність потребує не лише зовнішнього фінансування, а й зростання експорту та зменшення критичної імпортної залежності», – вважає Уракін.
За даними Державної митної служби, товарообіг України у січні-червні 2026 року становив $70,3 млрд. Імпорт досяг $49,3 млрд, а експорт – $21 млрд. Таким чином, товарний дефіцит за перше півріччя становив близько $28,3 млрд, а імпорт перевищував експорт приблизно у 2,35 раза.
Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю – на $13,9 млрд, Польщі – на $4,7 млрд і Німеччини – на $3,2 млрд. Основними напрямами українського експорту були Польща – $2,4 млрд, Туреччина – $1,8 млрд та Італія – $1,3 млрд.
У структурі імпорту машини, устаткування і транспорт становили $21,3 млрд, паливно-енергетичні товари – $7,4 млрд, продукція хімічної промисловості – $6,9 млрд. Разом ці три категорії формували 72% усього товарного імпорту. Основу експорту становили продовольчі товари на $12,5 млрд, метали та вироби з них на $2,2 млрд, а також машини, устаткування і транспорт на $1,8 млрд.
«Дефіцит товарної торгівлі у $28,3 млрд лише за пів року – це вже системний макроекономічний дисбаланс. Частина такого імпорту необхідна Україні для оборони, енергетики та відбудови, а рекордні закупівлі машин і обладнання потенційно можуть створити нові виробничі потужності. Але для цього імпорт капітальних товарів має трансформуватися у внутрішнє виробництво та майбутній експорт. Якщо цього не відбудеться, торговельний розрив і далі компенсуватиметься переважно міжнародною допомогою та валютними резервами», – наголосив Уракін.
Бюджетна ситуація за підсумками першого півріччя залишалася напруженою, але керованою. До загального фонду державного бюджету у січні-червні надійшло близько 1,898 трлн грн. Міжнародна грантова допомога становила 569,6 млрд грн. Загалом до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2,52 трлн грн, тоді як касові видатки державного бюджету досягли 2,83 трлн грн.
Касові видатки загального фонду за перше півріччя становили 2,23 трлн грн, що на 18,9% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Безпосередньо у червні було витрачено 431,5 млрд грн. На безпеку й оборону за шість місяців спрямовано близько 1,4 трлн грн, або 63% усіх видатків загального фонду; у червні відповідні видатки становили 263,5 млрд грн.
На оплату праці працівників бюджетної сфери з нарахуваннями за січень-червень було спрямовано 851 млрд грн, на субсидії та поточні трансферти підприємствам – 384,9 млрд грн, на соціальне забезпечення – 352,1 млрд грн, на товари та послуги – 262,4 млрд грн. Обслуговування державного боргу коштувало 184,5 млрд грн, а трансферти місцевим бюджетам – 142,7 млрд грн.
Фактичні державні запозичення до загального фонду за шість місяців становили 486,1 млрд грн. На погашення державного боргу було спрямовано 288,9 млрд грн, а на його обслуговування – 184,5 млрд грн. Водночас масштаб грантового фінансування засвідчив збереження критично важливої ролі міжнародної підтримки у фінансуванні цивільних функцій держави.
«За перше півріччя бюджет остаточно закріпив воєнну структуру: близько 63% видатків загального фонду спрямовано на безпеку й оборону. Водночас майже 570 млрд грн грантів показують, наскільки виконання цивільних бюджетних програм залежить від партнерської підтримки. За таких умов головне завдання державних фінансів полягає у збереженні обороноздатності без втрати макрофінансової стабільності та одночасному пошуку ресурсів для енергетики, інфраструктури й відновлення виробничого потенціалу», – зазначив Уракін.
Глобальна економіка
Світова економіка станом на кінець червня 2026 року залишалася відносно стійкою, але геополітичний, енергетичний та інфляційний фон характеризувався високою нестабільністю. Після різкого весняного подорожчання енергоносіїв інфляція у низці провідних економік у червні почала знижуватися, однак найбільші центральні банки діяли обережно. Федеральна резервна система США та Bank of England залишили ставки без змін, тоді як Європейський центральний банк у червні, навпаки, підвищив ключові ставки.
У квітневому World Economic Outlook Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання світової економіки на 3,1% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році за умови обмеженої тривалості та географії війни на Близькому Сході. МВФ очікував певного прискорення глобальної інфляції у 2026 році та відновлення її зниження у 2027-му. Серед головних негативних ризиків фонд називав триваліший або ширший конфлікт, посилення геополітичної фрагментації, нові торговельні суперечки та погіршення ситуації на фінансових ринках.
Економіка США у ІІ кварталі продовжила зростати, хоча темпи сповільнилися. За другою оцінкою BEA, реальний ВВП збільшився на 1,5% у перерахунку на річний темп проти 2,1% у І кварталі. У звичайному квартальному вимірі приріст становив близько 0,4%. Позитивний внесок забезпечили споживчі витрати, експорт та інвестиції, тоді як державні видатки скоротилися, а імпорт зріс.
Після різкого прискорення навесні американська інфляція у червні дещо відступила. Індекс споживчих цін зріс на 3,5% у річному вимірі проти 4,2% у травні. У сезонно скоригованому місячному вимірі CPI знизився приблизно на 0,4%. Базова інфляція становила 2,6% р/р. Енергоносії залишалися на 15,7% дорожчими, ніж роком раніше, а бензин – приблизно на 26,7%, хоча в червні енергетичний індекс знизився на 5,7%, а бензин – на 9,7% за місяць.
17 червня Федеральна резервна система одностайно залишила цільовий діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%. ФРС зазначила, що економічна активність продовжує зростати стійкими темпами, однак інфляція залишається вищою за цільові 2%, зокрема через шоки пропозиції та енергетичні ціни.
Єврозона у ІІ кварталі продемонструвала помітне покращення економічної динаміки. За уточненою оцінкою Eurostat, реальний ВВП зріс на 0,6% порівняно з попереднім кварталом та на 1,2% у річному вимірі. Для Європейського Союзу відповідні показники становили 0,7% та 1,4%.
Річна інфляція в єврозоні у червні сповільнилася до 2,8% проти 3,2% у травні, а в Європейському Союзі – до 2,9% проти 3,3%. Енергоносії залишалися на 8,5% дорожчими, ніж роком раніше, послуги – на 3,2%, продовольство, алкоголь і тютюн – на 1,5%, неенергетичні промислові товари – на 0,7%. Базова інфляція без урахування енергії, продуктів харчування, алкоголю та тютюну становила 2,4%.
11 червня Європейський центральний банк підвищив усі три основні ставки на 25 базисних пунктів, пояснивши рішення посиленням середньострокових інфляційних ризиків на тлі війни на Близькому Сході. Із 17 червня депозитна ставка становила 2,25%, ставка основних операцій рефінансування – 2,40%, а ставка граничного кредитування – 2,65%. Новий базовий прогноз Євросистеми передбачав середню інфляцію 3,0% у 2026 році, 2,3% у 2027 році та 2,0% у 2028 році.
У Великій Британії річна інфляція у червні знизилася до 2,6% проти 2,8% у травні. За місяць ціни зросли лише на 0,1%. Базова інфляція залишилася на рівні 2,6%, а інфляція послуг сповільнилася з 3,7% до 3,6%.
Bank of England у червні залишив базову ставку на рівні 3,75%. Сім членів Комітету з монетарної політики підтримали збереження ставки, тоді як двоє виступили за її підвищення до 4%. Банк Англії зазначав, що світові ціни на енергоносії знизилися порівняно з попереднім засіданням, але залишалися вищими за докризові рівні та характеризувалися значною волатильністю.
За оцінкою ONS, реальний ВВП Великої Британії у ІІ кварталі зріс на 0,4% порівняно з попереднім кварталом після підвищення на 0,6% у І кварталі. У річному вимірі економіка була на 1,2% більшою. Основний внесок забезпечив сектор послуг, який зріс на 0,5%, будівництво додало 0,3%, тоді як промислове виробництво залишилося без змін.
«Червень показав, що глобальна монетарна політика перестала рухатися в одному напрямку. Федеральна резервна система та Bank of England зберегли ставки, тоді як ЄЦБ був змушений підвищити їх на 25 базисних пунктів. Одночасно інфляція у США знизилася з 4,2% до 3,5%, у єврозоні – з 3,2% до 2,8%, у Великій Британії – з 2,8% до 2,6%. Це дає певне полегшення, але енергетична складова залишається дуже нестабільною. Для України це означає збереження ризиків імпортованої інфляції та відносно високої вартості глобального капіталу», – зазначив Уракін.
Китайська економіка за підсумками першого півріччя 2026 року зросла на 4,7% у річному вимірі, а ВВП досяг 69,5704 трлн юанів. У І кварталі зростання становило 5,0%, у ІІ кварталі – 4,3%, що свідчило про певне уповільнення економічного імпульсу. Сфера послуг за півріччя зросла на 5,2%, тоді як друга промислова сфера – на 3,9%.
У червні китайський CPI підвищився на 1,0% р/р, але знизився на 0,3% за місяць. Середня інфляція за січень-червень також становила 1,0%. Промислове виробництво у червні збільшилося на 5,3% р/р, а за перше півріччя – на 5,4%. Високотехнологічне виробництво зросло відповідно на 14,1% і 13,3%.
Водночас внутрішній попит залишався значно слабшим за промислове виробництво. Роздрібні продажі у червні зросли лише на 1,0% р/р, а за перше півріччя – на 1,3%. Інвестиції в основний капітал без урахування сільських домогосподарств за шість місяців скоротилися на 5,7%. Натомість китайська зовнішня торгівля товарами за півріччя збільшилася на 16,9%, зокрема експорт – на 13,4%, імпорт – на 22,1%.
Індія зберігала найвищі темпи зростання серед найбільших економік світу. За офіційною оцінкою MoSPI, реальний ВВП у І кварталі 2026/27 фінансового року, тобто у квітні-червні 2026 року, збільшився на 7,8% р/р. Номінальний ВВП зріс на 10,3%, а реальна валова додана вартість – на 8,2%. Реальний ВВП кварталу оцінювався у 81,36 трлн рупій, номінальний – у 88,27 трлн рупій.
Туреччина у червні продовжувала працювати в умовах надзвичайно високої інфляції. За даними TurkStat, споживчі ціни зросли приблизно на 1% за місяць, а річний показник залишався поблизу 32%. За перше півріччя накопичене зростання цін наближалося до 18%. Подальші офіційні дані за ІІ квартал показали, що турецький ВВП зріс на 2,3% р/р та на 1,1% порівняно з попереднім кварталом. Таким чином, економіка продовжувала зростати, але жорсткі фінансові умови й висока інфляція стримували внутрішній попит.
Бразилія демонструвала більш помірну і збалансовану динаміку. У ІІ кварталі 2026 року ВВП збільшився на 0,5% порівняно з попереднім кварталом та на 2,0% у річному вимірі. За перше півріччя економіка зросла на 1,9% р/р. У червні індекс IPCA підвищився лише на 0,16% за місяць проти 0,58% у травні, а річна інфляція сповільнилася до 4,64%. Від початку року ціни зросли на 3,36%.
«Ключові країни, що розвиваються, завершили перше півріччя з дуже різною структурою зростання. Китай зріс на 4,7%, але його другий квартал був слабшим за перший, а внутрішнє споживання суттєво відстає від промисловості й експорту. Індія продовжує зростати майже на 8%, спираючись на масштаб внутрішнього ринку та інвестиції. Туреччина залишається прикладом того, як інфляція понад 30% обмежує якість економічного зростання, тоді як Бразилія демонструє більш помірну динаміку з поступовим контролем інфляції. Для України головний висновок незмінний: довгострокове зростання потребує власної промислової, технологічної та експортної бази», – вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець червня 2026 року Україна зберігала макрофінансову керованість і продемонструвала перші ознаки виходу зі спаду початку року. Реальний ВВП у ІІ кварталі зріс на 0,4% р/р та на 0,3% до попереднього кварталу після падіння на 0,6% р/р у І кварталі. Водночас прогноз НБУ передбачав зростання економіки лише на 1,3% за підсумками всього року.
Споживча інфляція у червні сповільнилася до 7,2%, але базова інфляція прискорилася до 8,1%. Облікова ставка залишилася на рівні 15%. Міжнародні резерви після чотирьох місяців зниження збільшилися на 12,1% – до $51,27 млрд, однак валютні інтервенції НБУ залишалися значними.
Товарний дефіцит за січень-червень досяг близько $28,3 млрд при імпорті $49,3 млрд та експорті $21 млрд. Доходи загального фонду державного бюджету становили майже 1,9 трлн грн, тоді як його видатки – 2,23 трлн грн. На безпеку й оборону було спрямовано близько 1,4 трлн грн, або 63% усіх видатків загального фонду. Міжнародні гранти досягли 569,6 млрд грн.
«Позитивними чинниками за підсумками першого півріччя стали відновлення хоча б мінімального зростання ВВП, повернення міжнародних резервів вище $50 млрд, контрольованість валютного ринку, ритмічніше міжнародне фінансування та адаптивність українського бізнесу. Основними ризиками залишаються війна, стан енергетики, високі виробничі витрати, дефіцит трудових ресурсів, слабкість товарного експорту та дедалі більший торговельний дисбаланс. Україна має значний запас зовнішньої ліквідності, але він не може замінити внутрішнє економічне зростання», – підкреслив засновник Experts Club.
Світова економіка також залишалася в зоні підвищеної невизначеності. МВФ прогнозував глобальне зростання на 3,1% у 2026 році. США у ІІ кварталі зростали приблизно на 0,4% у квартальному вимірі, єврозона – на 0,6%, Велика Британія – на 0,4%. Інфляція у червні сповільнилася до 3,5% у США, 2,8% у єврозоні та 2,6% у Великій Британії, однак центральні банки зберігали обережний підхід, а ЄЦБ у червні навіть підвищив ставки.
Китайська економіка зросла на 4,7% за перше півріччя, Індія – на 7,8% у квітні-червні, тоді як Туреччина поєднувала зростання ВВП на 2,3% у ІІ кварталі з інфляцією понад 30%. Бразилія збільшила ВВП на 2,0% р/р у ІІ кварталі при річній інфляції 4,64% у червні.
«Перше півріччя 2026 року показало, що українська стабілізаційна модель продовжує працювати, але її вразливість залишається надзвичайно високою. Повернення ВВП до слабкого зростання та відновлення резервів є позитивними сигналами, однак дефіцит товарної торгівлі у $28,3 млрд, високий базовий інфляційний тиск і залежність бюджету від зовнішнього фінансування показують межі цієї моделі. Наступний етап економічної політики має полягати не лише у підтриманні фінансової стабільності, а у перетворенні імпортованого обладнання, міжнародних коштів та оборонних видатків на нові виробничі активи. Основою довгострокового розвитку мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, локалізація виробництва, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю. Лише за таких умов Україна зможе перейти від економіки воєнної стабілізації до моделі стійкого післявоєнного зростання», – підсумував Максим Уракін.
Щомісячний аналітично-статистичний продукт "Економічний Моніторинг" доступний для клієнтів Інтерфакс-Україна.
Керівник проекту "Економічний Моніторинг", кандидат економічних наук Максим Уракін
