З метою розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, яка може стати однією з найкращих у світі, але, в першу чергу, найкращою для України, Ханс ван дер Верф, колишній Генеральний секретар Центральної комісії судноплавства по Рейну (CCNR) стверджує, що основним рушійним фактором реформи внутрішнього водного транспорту в Україні повинно бути створення стійкої законодавчої бази, крім того, потрібно сприяти лібералізації ринку та створенню сприятливих умов для приватних інвесторів.

Інтерв’ю з Хансом ван дер Верфом, Ключовим експертом ЄС з правових питань ВВТ проєкту технічної допомоги "Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро"
З чого потрібно починати: перші кроки до реформи законодавчої бази, основні моменти:
- Доступ до ринку: реалістичний; ліберальний режим, заснований на дотриманні існуючих стандартів (морське та внутрішнє судноплавство); відповідність законодавству ЄС; фактичний доступ до суден внутрішнього плавання та морських суден, сертифікованих ЄС;
- Члени екіпажу та судна; перевезення небезпечних вантажів: відповідно до стандартів ЄС; сертифікати ЄС, визнані в Україні;
- Правила навігації (вимоги до навігації): ґрунтуються на рекомендаціях ЄЕК ООН (Європейські правила судноплавства внутрішніми водними шляхами) та Дунайської комісії (Основні положення про плавання по Дунаю);
- Різні стандарти ЄС (професійна компетентність операторів, принципи укладання контрактів та ціноутворення): відповідно до законодавства ЄС;
- Адміністративні процедури, управління членами екіпажу, суднами: відповідно до регламентів ЄС;
Прийняття Закону є важливим кроком на шляху відновлення навігації внутрішніми водними шляхами України, але необхідні подальші політичні та адміністративні ініціативи для створення оптимальних умов розвитку цього виду транспорту та збільшення його частки на ринку.
- Впровадження річкових інформаційних служб: правові аспекти в цілому відповідають;
Практика: основні засоби функціонують,
Однак, необхідні подальші інвестиції;
- Обслуговування внутрішніх водних шляхів: нормалізована мережа (габарити фарватера), базові законодавчі положення передбачені проєктом Закону;
Однак: інституційні повноваження та експлуатаційні процедури з технічного обслуговування, включаючи екологічну оцінку, повинні бути деталізовані та додатково узгоджені з екологічними стандартами ЄС (Водна рамкова директива та інші);
- Різні положення щодо судноплавства (прогулянкове судно; лоцманське проведення суден; дії у випадку аварійних ситуацій; відповідальність): стосується положень, що базуються на національних практиках та традиціях;
Аспект: лоцманське проведення суден внутрішнього плавання; обов’язкове лоцманське проведення суден слід виключити у випадку внутрішнього судноплавства;

- Інституційний аспект: розподіл повноважень (МІУ; Державна служба морського та річкового транспорту України) неточний: частково повторюються, положення щодо утримання річок все ще у процесі обговорення;
- Фінансування обслуговування та розвитку річок: положення про Державний фонд внутрішніх водних шляхів та його фінансування все ще у процесі обговорення та потребує уточнення;
- Тарифна політика на ВВТ: окремі положення частково прийняті, мають декларативний характер (портові збори);
- Спеціальне агентство з ВВТ для обслуговування інфраструктури, полегшення руху (РІС і додаткові структури) та розвиток ринку, що є важливим елементом майбутнього управління системою річок;