Свобода слова та виклики для роботи журналістів в умовах збройного конфлікту в Україні

12:32, 20.06.2019 20 хв читати

Опитування проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва з 30 травня по 14 червня 2019 року на замовлення Центру прав людини "ZMINA" за підтримки Freedom House в Україні. Всього опитано 127 журналістів.

Оцінка рівня свободи слова

• Опитані журналісти високо оцінюють стан свободи слова в Україні. Середній показник становить 7,6 бала за 10 бальною системою, де "1" - дуже погано, а "10" - дуже добре. При цьому, кількість екстремально низьких оцінок (від 1 до 3 балів) становить менше 5%, тому можна говорити про відсутність суттєвої поляризації з цього питання.
• Водночас значна частина опитаних у своїй діяльності стикались з порушеннями права на свободу слова та інформації.  Так, найчастіше журналісти стикались з відмовою посадових осіб у наданні журналістам або громадськості суспільно важливої інформації – траплялась у 78% опитаних. Ще майже 43% стикались з цензуруванням готових матеріалів, а 38% – зі замовленням завідомо неправдивої інформації з метою зведення наклепу. Також 13% опитаних представників ЗМІ повідомили про спроби кримінального переслідування себе чи колег.
• Найбільші загрози свободі слова та роботі журналістів, на думку опитаних, такі: цензура з боку власників ЗМІ (70%), низький рівень кваліфікації журналістів (53%), а також фізичні загрози чи загроза життю, пов’язані із журналістською діяльністю (41%). При цьому цензури з боку органів влади, журналісти остерігаються менше, ніж самоцензури: 16% і 39% відповідно.

Цензура і самоцензура

• Основні побоювання журналістів стосовно загрози цензури з боку власників ЗМІ мають свої передумови. Так, говорячи про те, чи існує в Україні цензура, 12% опитаних говорять про її системний характер, а 68% відповіли, що вона існує в окремих ЗМІ. При цьому майже 94% говорять, що основним типом в цензурі виступають обмеження з боку власників ЗМІ. Також дуже поширеною є самоцензура журналістів – 48%.
• Основні обґрунтування встановлення тієї чи іншої форми цензури стосувались пояснення того, що така позиція не популярна у суспільстві  (35%), а також пояснення, що це в інтересах країни чи посилання на те, що у нас війна (30%). Однак, варто відзначити, що майже 30% опитаних ніколи не стикались з жодною формою цензури.
• Близько 60% опитаних представників ЗМІ під час своєї журналістської практики стикались із вимогою узгодження інформації від органів влади. Найчастіше такого погодження вимагали посадовці з місцевих адміністрацій (51%) або з міністерств (32%).
• На думку опитаних журналістів, існують дві основні взаємопов’язані причини, які схиляють журналістів до самоцензури. Перша – страх втратити роботу (74%), а друга – тиск власника ЗМІ (55%).
• Війна збільшила випадки самоцензури з боку журналістів. З цим твердженням погодились 65% опитаних. Ще 26% не визначились з позицією.

Приховування інформації vs розповсюдження фейків

• Більшість опитаних журналістів не визначились стосовно того, чи приховували б правдиву інформацію, якщо вважали б, що так буде корисно для держави. Водночас третина опитаних вважає, що таку інформацію все одно треба оприлюднювати.
• Опитані категоричні стосовно того, чи має право журналіст чи ЗМІ оприлюднювати неправдиву інформацію для благих цілей, наприклад, для відставки поганих чиновників.  Погодились з такими діями тільки 2% опитаних.
• Чверть опитаних журналістів вірять у необхідність обмеженої цензури. Також близько чверті вважають, що в Україні є теми, які не можна піднімати в ЗМІ.
• Більшість опитаних вважають, що журналіст має нести якусь відповідальність за поширення фейків. Водночас основна частина схиляється не до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а цивільної за позовом особи, щодо якої таку інформацію поширено. Якщо фейки стосуються органів державної влади, то останні повинні мати можливість подавати цивільний позов до суду з вимогою спростування, заборони поширення такої інформації та відшкодування завданої шкоди. Однак лише незначна частка опитаних погоджуються з тим, що за такі дії має бути встановлена кримінальна відповідальність, або ж можливість позасудового блокування такої інформації.
• Опитані вважають, що журналіст повинен надавати слово особам, які в очевидний для журналіста спосіб здійснюють протиправну діяльність, однак думки розділились стосовно того, чи давати можливість такій особі надавати висловити свою позицію безумовно чи з певними обмеженнями.
• Утім, стосовно терористів опитані декларують інший підхід. На запитання, чи можна/потрібно надавати можливість терористам висловлювати свою позицію суспільству, половина відповіли, що цього не варто робити за жодних умов. Лише кожен десятий опитаний вважає, що треба давати можливість висловитися терористам, оскільки це суспільно важлива інформація. Практично аналогічна ситуація стосовно представників так званих "ДНР/ЛНР".
• Більшість опитаних вважають, що журналісти, які працюють в російських ЗМІ, не повинні нести якоїсь відповідальності, якщо це не пов’язано з поширенням неправдивої інформації

Загрози журналістській діяльності і журналістам

• Думки опитаних представників ЗМІ розділились стосовно того, чи може стосуватись діяльності журналістів стаття 114.1 ККУ "Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період". Приблизно третина опитаних відповіли ствердно, третина – негативно і третина вагались з відповіддю. Відносна більшість опитаних також вважають, що така стаття ККУ може бути загрозою для журналістів.
• Близько третини опитаних журналістів стверджують, що побоюються за власну безпеку. При цьому, більше 43% опитаних під час своєї діяльності отримували погрози, пов’язані зі своєю діяльністю. Найчастіше такі погрози надходили від невідомих (41%), дещо рідше від представників бізнесу, криміналітету чи громадських активістів.
• У випадку, коли журналісту погрожують, то найважливіші мотиви для оприлюднення – це важливість інформації для суспільства (68%). Однак, погрози можуть спрацювати, оскільки 42% опитаних говорять, що реалістичність погроз та ступінь можливої шкоди можуть впливати на рішення про публікацію інформації.
• Більшість опитаних не бояться законодавчого переслідування за свою діяльність, при цьому кількість тих, які скоріше бояться кримінального переслідування, ніж адміністративних покарань, є дещо вищою: 24% і 14%.
• Приблизно 5% від загальної кількості опитаних надходили погрози від правоохоронних органів через журналістську діяльність, в основному від поліції і прокуратури.

Ставлення до прав людини в умовах війни

• Абсолютна більшість опитаних журналістів вважають самосуд невиправданим за жодних обставин, однак близько чверті все ж схильні в окремих обставинах виправдовувати його.
• Так само більшість опитаних вважають, що не можна виправдати злочини, вчинені під час бойових дій українськими військовими та учасниками добровольчих батальйонів. Лише 8% готові виправдати їх, стверджуючи, що за військових дій всіляке може трапитись. Так само з катуваннями під час війни – лише 7% опитаних виправдовують її в  будь-якій формі.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Як би Ви оцінили стан свободи слова в Україні? (за 10-бальною шкалою, де "1" - дуже погано, а "10" - дуже добре)

1. З якими порушеннями свободи слова та інформації ви особисто зустрічались? (можливі кілька відповідей)

1. Які, на вашу думку, найбільші загрози свободі слова та роботі журналістів є на сьогодні в Україні? (оберіть найбільш важливіші три відповіді)

1. Як Ви вважаєте, чи існує в Україні цензура ЗМІ?

1. Якщо Ви вважаєте, що в Україні існує цензура, то переважно яка? (можна зазначити декілька варіантів відповіді)

1. Які форми тиску використовувалися в вашій журналістській практиці при обґрунтуванні чи запровадженні цензури? (можливі кілька відповідей)

1. Чи вимагали від вас органи влади попереднє узгодження поширюваної інформації?

1. А які саме органи влади вимагали попереднього узгодження поширення інформації?

1. На Вашу думку, що змушує журналістів до самоцензури? (можливі кілька відповідей)

1. Чи війна збільшила випадки самоцензури журналістів, на вашу думку?

1. Чи будете ви приховувати правдиву інформацію, якщо будете вважати, що так буде корисно для держави?

1. Чи може журналіст/ЗМІ поширювати завідомо неправдиву інформацію, якщо буде вважати, що так буде корисно, наприклад, поганий чиновник буде знятий з роботи?

1. Чи вірите ви в необхідність обмеженої цензури?

1. Чи є в Україні теми, про котрі не можна писати чи говорити?

1. Якщо Ви вважаєте, що такі заборонені теми є, то які саме? Вкажіть

Теми пов’язані з війною на Донбасі, окупацією Криму та Росії

• З початком війни неприйнятним для багатьох ЗМІ вважалося висвітлювати життя та діяльність українських військових у негативному руслі. Наприклад, матеріали про алкоголізм та наркоманію серед добровольців на Донбасі часто приймалися як "зрада" та умисне бажання нашкодити своїм же, а не як спроба показати правду.
• Розвінчування образу героїчних військових історіями про мародерство та інші негідні вчинки на фронті. Не заборонено, але дуже мало говорять про те, що робиться з тими, хто пройшов війну, у мирному житті. Є успішні історії, а про загрозу людей із травмованою війною психікою суспільству і оточуючим (плюс про психологічну реабілітацію чи правила взаємодії) - майже нема (кілька разів).
• Будь-які матеріали, які у позитивному руслі висвітлюють Росію.
• Життя на окупованих частинах Сходу України.
• Готовність України до повномасштабного вторгнення РФ до України.
• Внутрішня ситуація в армії.
• Порушення прав кримчан, порушення прав людини сайтом Миротворець та т.д.
• На час війни не можна писати про теми, які можуть розпалювати громадянський чи релігійний конфлікт.

Революція Гідності та події після неї

• Розслідування гучних справ щодо вбивств журналістів, вбивств на Майдані та багато інших.
• Події 2013-2014 років, 2 травня 2014 року в Одесі

Інформація про корупційні дії

• Фінансові потоки, схеми.
• Вплив олігархів на суд і прийняття державних рішень.
• Корупція у правоохоронних органах і корупція високих посадовців, пов’язані з ситуацією у зоні конфлікту

Інформація з обмеженим допуском:

• Теми, які підпадають під гриф "таємно"
• Все, що стосується державної таємниці
• Пересування та розміщення військових підрозділів, інші військові таємниці.
• Проведення попередніх слідчих дій.
• Інформація, що розкриває стратегію і тактику протистояння наших силовиків агресії Росії проти України.

Ідеологічні теми

• Націоналізм.
• Ліві ідеї в Україні.
• Церковна політика.
• Декомунізація.

Сексуальна орієнтація, сексуальна просвіта

• ЛГБТ+ (кілька разів), сексуальна освіта в школі.

Інше

• Суїцидальні теми (наприклад про "синій кит").
• Торгівля людьми в Україні.
• Негатив про власника.

1. Чи повинен журналіст нести відповідальність за навмисне поширення неправдивої інформації (фейків)?

1. Як повинні вчиняти органи державної влади у випадку поширення неправдивої інформації про державу чи діяльність державних органів? (можна відзначити декілька варіантів)

1. Чи надавати слово особам, що в очевидний для журналіста спосіб здійснюють протиправну діяльність?

1. Чи можна/потрібно надавати можливість терористам висловлювати свою позицію суспільству?

1. Чи можна надавати представникам т.зв. "ДНР/ЛНР" висловлювати свою позицію в українських ЗМІ?

1. Чи може нести яку-небудь відповідальність журналіст, що працює журналістом у російських ЗМІ?

22. У Кримінальному кодексі України є  стаття 114.1: "Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років". Як Ви вважаєте, чи може ця стаття стосуватися  журналістської діяльності?

23.  Якщо Ви вважаєте, що ця стаття може стосуватися й журналістської діяльності, то чи бачите Ви в ній певну небезпеку для журналістів?

 24. Чи боїтеся ви за власну безпеку?

25. Чи отримували ви погрози у зв’язку з власною журналістською діяльністю?

26. Якщо Ви отримували погрози, то від кого? (оберіть кілька варіантів, якщо потрібно)

27. Що є для вас вирішальним при оцінці, чи поширювати інформацію, коли вам  погрожують? (оберіть кілька варіантів, якщо потрібно)

8. Чи боїтеся ви цивільних позовів за власну журналістську діяльність?

29. Чи боїтеся ви кримінального переслідування за власну журналістську діяльність?

30. Чи надходили погрози кримінального переслідування за власну журналістську діяльність від правоохоронних органів? (можна обрати декілька варіантів за потреби)

31. За якими злочинами/статтями Кримінального кодексу вам погрожували розпочати кримінальне розслідування? Вкажіть

Серед відповідей називались:

Стаття ККУ 114. Шпигунство

Стаття ККУ 189. Вимагання

Стаття ККУ 190. Шахрайство

Стаття ККУ 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину

Наклеп

Посягання на територіальну цілісність Росії

32. Зараз можна почути заклики, що люди повинні самі брати правосуддя у свої руки, щоб злочинці не залишилися безкарними. Як Ви до цього ставитеся?

33. Як Ви вважаєте, чи можна виправдати злочини, вчинені під час бойових дій українськими військовими та учасниками добровольчих батальйонів?

34. Як Ви вважаєте, чи може бути виправдано застосування тортур (катувань) до ворогів під час бойових дій?

35. Чи пов’язана Ваша журналістська діяльність з війною?

СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

36. Стать

37. Вік

38. В якому ЗМІ Ви працюєте? (у разі, якщо ви працюєте у кількох ЗМІ, можна дати кілька відповідей)

39. Тип населеного пункту

40. Регіон

СПИСОК ОПИТАНИХ ЖУРНАЛІСТІВ

1. Андрейців Ірина
2. Антипенко Іван
3. Бабій Галина
4. Барашев Роман
5. Безп‘ятчук Жанна
6. Березецкая Анна
7. Бєлий Дементій
8. Бірюкова Маргарита
9. Боглевська Ольга
10. Болкун Андрій
11. Бондаренко Тетяна
12. Будівська Галина
13. Варениця Інна
14. Виговська Наталія
15. Вірлич Євгенія
16. Волік Валентина
17. Гавриленко Олексій
18. Гаврилюк Дмитро
19. Галяс Олександр
20. Гасій Юлія
21. Головченко В’ячеслав
22. Гомонюк Євген
23. Горбанський Павло
24. Горбань Юрій
25. Горчинська Олександра
26. Горшков Дмитро
27. Гриценко Оксана
28. Губицька Олександра
29. Гуцул Оксана
30. Дзьоба Анна
31. Довгич Віталій
32. Довженко Марина
33. Додатко Злата
34. Дроздов Остап
35. Думан Василина
36. Дурнєв Дмитро
37. Дуцик Діана
38. Дячкіна Анастасія
39. Єфименко Олександра
40. Жих Віктор
41. Журбенко Наталія
42. Загородний Олександр
43. Зеленіна Олена
44. Зозуля Олександр
45. Іванов Дмитро
46. Іванова Карина
47. Калиновська Ольга-Стефанія
48. Калниш Валерій
49. Карпій Володимир
50. Клименко Андрій
51. Ковальова Вікторія
52. Ковальчук Олександр
53. Кожухар Ірина
54. Костюк Богдана
55. Котелянець Ігор
56. Кохан Віталій
57. Красінський Владислав
58. Красовська Зоя
59. Крумін Олександр
60. Куликов Андрій
61. Кульчинський Роман
62. Курманова Тетяна
63. Лапшина Аннабелла
64. Лигачова Наталія
65. Лиховій Дмитро
66. Літвінова Тетяна
67. Лопатіна Ірина
68. Луканов Юрій
69. Лукаш Ілля
70. Магазова Анастасія
71. Мажора Анатолій
72. Майор Людмила
73. Марциновський Анатолій
74. Мацегора Катерина
75. Мацюпа Катерина
76. Мирний Микола
77. Михайло Цьомик
78. Мніх Антоніна
79. Нікітенко Сергій
80. Овсянкін Дмитро
81. Онисько Наталя
82. Пасова Таня
83. Петренко Євген
84. Печеник Валерія
85. Поддуєва Альона
86. Понамарчук Дмитро
87. Радик Олег
88. Рець Ігор
89. Решетилова Ольга
90. Савчук Юлія
91. Самара Марина
92. Самойленко Світлана
93. Святина Андрій
94. Сєдова Ірина
95. Сидорук Катерина
96. Силаєва Ганна
97. Сінченко Дмитро
98. Скиба Софія
99. Скороход Ольга
100. Скуратівська Ярина
101. Славінська Ірина
102. Степанковська Яна
103. Суздалєв Ілля
104. Таненок Олександр
105. Твердь Олег
106. Тохмахчи Анна
107. Трапезнікова Дар’я
108. Турчин Олеся
109. Федоркова Тетяна
110. Філіпчук Наталя
111. Хомутов Виталий
112. Чабарай Ганна
113. Чернецька Світлана
114. Чорна Інна
115. Шевченко Артем
116. Шевчук Іван
117. Шестакова Юля
118. Шуклінов Петро
119. Шульга Олександр
120. Юксель Гаяна
121. Юр'єва Інна
122. Яворський Анатолій
123. Ященко Лілія
124. Респондент виявив бажання залишитись анонімним
125. Респондент виявив бажання залишитись анонімним
126. Респондент виявив бажання залишитись анонімним
127. Респондент виявив бажання залишитись анонімним