Нещодавно відбулася Національна платформа "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію", учасники якого обговорили досвід діяльності міжнародних перехідних адміністрацій, а також проаналізували ризики та можливості, з якими може зіткнутися Україна в аналогічній ситуації.
У заході взяв участь австрійський дипломат Вольфганг Петрич, який був Верховним представником ЄС по Боснії та Герцеговині (1999-2002) та спеціальним посланником ЄС у Косово (1999). Розповідаючи про свій досвід перемовника, Вольфганг Петрич наголосив на тому, що перехідні адміністрації є ефективними за кількох умов.
По-перше, їх введенню мають передувати певні домовленості, до яких залучені всі сторони конфлікту.
По-друге, перехідні адміністрації передбачають тісну співпрацю міжнародних представників та місцевих інститутів по широкому колу питань: від екології до державного будівництва. Одним з показників ефективності є поступове зменшення необхідності міжнародної присутності.
По-третє, велике значення має демократизація політичних процесів (зокрема, проведення відкритих виборів) та інклюзивний публічний діалог. Останній момент – критичний для України. На думку пана Посла, реінтеграція Донбасу неможлива без побудови "human bridge" з тимчасово окупованими територіями. Зміст діалогу між цими територіями та Україною слід проробляти вже зараз, тобто ще до того, як на нього сформується запит у суспільстві.
З ним погодився представник України у підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук. На його думку, головне завдання на сьогодні – виробити національне бачення щодо того, як Україна повернеться на Донбас. Це передбачає вирішення цілого комплексу проблем: від демілітаризації регіону до його інформаційної реінтеграції. Якщо ми не запропонуємо власного бачення, люди "по той бік" будуть і далі перебувати під впливом пропагандистських штампів, які продукує Росії.
Політолог Володимир Лупацій вважає, що у співпраці з міжнародними партнерами Україна має зайняти проактивну позицію. І миротворча місія, і тимчасові адміністрації передбачають, що "приймаюча" сторона готова співпрацювати та виконувати "домашні завдання". Отже, за словами експерта, нам потрібен План дій щодо підтримки міжнародних миротворчих місій. Розробити подібний план може Рада з питань національної єдності у співпраці з громадським сектором.
Голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко переконаний: рішення відносно перехідних адміністрацій напряму залежить від відповіді на питання: "Як ми будемо жити разом, коли повернемо наші території?" Розробка чітких правил про співіснування після деокупації допоможе зменшити спротив реінтеграційним процесам, адже люди з окупованих територій знатимуть, на що їм очікувати.
ГО "Сила права" розробила проект закону "Про прощення". Він має доповнювати закон "Про колаборацію", адже розмови виключно про каральні заходи грають на руку опонентам. Ці та інші законодавчі ініціативи мають пройти широке громадське обговорення.
"Поки Україна не дасть однозначних відповідей про покарання та прощення, цими питаннями маніпулюватиме Росія, а отже, гібридна агресія продовжуватиметься", - наголосив керівник Платформи соціальних та гуманітарних інновацій "Єдиний координаційний центр" Олег Саакян.
Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що дискусія про реінтеграцію має вестися на декількох рівнях, але насамперед необхідні "внутрішні" домовленості – між політиками з різних таборів та соціальними групами всередині країни.
Для того, щоб досягти прогресу у реінтеграції, потрібно активніше використовувати гуманітарні інструменті. На думку професора Євгена Бистрицького, налагодженню прямих контактів між людьми з різними поглядами сприятиме культурна дипломатія.
"Правильні закони – це ще не все, потрібно, щоб люди самі сформували запит на реінтеграцію", – переконаний Бистрицький.
Надзвичайний і Повноважний Посол України Роман Безсмертний пропонує розпочати діалог між державою та тими церквами, які є на тимчасово окупованих територіях. Він вважає, що це дозволить відновити довіру між сторонами та побудувати нову модель відносин, яка враховуватиме цивілізаційні витоки конфлікту на Донбасі.
Запит на безпечну реінтеграцію має йти знизу. "Якщо керівництво України побачить, що такий запит є, воно буде діяти із його врахуванням й це дасть свій ефект", – підсумував дискусію Вольфганг Петрич.
Ініціаторами Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" є незалежні українські громадські організації, серед них Український незалежний центр політичних досліджень, Центр з проблем безпеки та розвитку, Платформа соціальних та гуманітарних інновацій "Єдиний координаційний центр", громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом?, в партнерстві з Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерствами закордонних справ Швейцарії, Фінляндії та Німеччини.
Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення сталого миру на території Луганської та Донецької областей.
