У четвер, 1 жовтня, під час пресконференції в інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" презентували результати соціологічного опитування, проведеного Фондом досліджень майбутнього. Фокусна тема опитування – ставлення українського суспільства до перспектив мирних перемовин.
Методологія. Опитування проводили з 19–22 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI (Computer-Assisted Telephone Interviews) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів. Усього опитали 1 203 респонденти віком від 18 років у 23 областях України та м. Києві (на територіях, що контролюються урядом України та де функціонує український мобільний зв'язок; Луганська область у реалізованій вибірці не представлена).
Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує ±2,9% з довірчою ймовірністю 95%.
"Динаміка суспільних настроїв демонструє високий запит на пошук дипломатичних шляхів припинення вогню. Зокрема, 72,2% респондентів скоріше підтримують проведення мирних переговорів з Росією. Проти виступають 20,8% опитаних", – повідомила під час презентації керівник проєктів Фонду Світлана Кушнір.
Серед можливих форматів завершення війни 48,5% обирають компроміси та переговори про перемир’я (навіть із територіальними чи політичними поступками), 24,6% підтримують тимчасову "заморозку" по лінії фронту без офіційного визнання втрати територій, тоді як за продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів виступають 18,6% опитаних.
"Нинішні обговорення перемовин – це лише розмови, адже Путін абсолютно не готовий до миру, а в РФ немає жодних внутрішніх зрушень: еліти підтримують режим, народ мовчить, а реальний опір чинить лише РДК на боці ЗСУ. Попри те, що Буданов та Ушаков узгодили технічний бік зустрічі на нейтральній території (про Москву мова не йде), а українці готові до змістовних компромісів без капітуляції, реальних підстав для діалогу найближчим часом немає. Соціологія чітко показує: українці покладаються виключно на власні сили та Сили оборони, тож єдиний правильний шлях – це масштабування вітчизняного оборонного комплексу", – зазначив політичний експерт, громадський діяч, Міністр молоді та спорту України (2014-2019 роки), кандидат політичних наук. керівник проекту "Інформаційна оборона" Фонду "Відкрита політика" Ігор Жданов.
Разом з тим, питання допустимості територіальних втрат розділяє суспільство. Загалом територіальні компроміси заради припинення війни допускають 51,7% громадян (29,4% – "так, якщо це призведе до закінчення війни", 22,3% – "скоріше так"). 41,3% опитаних виступають проти територіальних компромісів. (20,4% – "ні, за жодних умов", 20,9% – "скоріше ні").
"Цей переговорний трек тісно пов'язаний з червоними безпековими лініями, перетин яких суспільство вважає неприпустимим. Зокрема, 76,3% опитаних вважають скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ на вимогу іншої сторони неприпустимим навіть за умови гарантування безпеки (для 55,2% опитаних респондентів це категорично неприпустимо)", – повідомила Кушнір.
За її словами, суспільні настрої наразі виглядають таким чином: 58,7% опитаних вважають, що ситуація в Україні розвивається у неправильному напрямі (30,9% – однозначно, 27,8% – скоріше). Натомість 32,5% респондентів оцінюють напрям розвитку як правильний (8,6% – однозначно, 23,9% – скоріше), а 8,8% вагалися з відповіддю.
Водночас на готовність до компромісів тиснуть гострі соціально-економічні проблеми. Зокрема хабарництво і корупція у владі (51,0%) та зростання цін на продукти харчування (39,6%). Крім того, є ще рівень тривожності щодо зимового періоду. Повністю чи частково готові до можливих тривалих відключень світла та тепла 56,1% родин, тоді як 43,2% оцінюють свою готовність як недостатню.
Ще одним чинником соціального напруження залишається мобілізація. Зокрема 84,5% респондентів вважають нинішній процес призову несправедливим (з них 59,6% – абсолютно несправедливим).
Довіра до політиків. За рівнем довіри респондентів серед державних, військових та політичних діячів лідирують представники сектору безпеки й оборони Валерій Залужний – 53,9% довіри (37,7% недовіри), Кирило Буданов – 49,3% довіри (42,8% недовіри), Михайло Драпатий – 48,6% довіри (31,3% недовіри), Володимир Зеленський – 39,4% довіри (53,6% недовіри). Найбільший рівень недовіри респонденти висловили Юлії Тимошенко (85,3%) та Петру Порошенку (78,0%).
Електоральні орієнтації. На питання "Якби найближчої неділі відбувалися президентські вибори, за кого б ви проголосували?", серед тих, хто визначився та має намір голосувати, голоси розподілилися б наступним чином: Володимир Зеленський – 23,6% (17,2% серед усіх опитаних), Валерій Залужний – 22,7% (16,6% серед усіх), Михайло Федоров – 8,5% (6,2%), Кирило Буданов – 8,4% (6,1%), Петро Порошенко – 7,3% (5,3%).
Інше питання стосувалося парламентських виборів. Результати опитування наступні. Серед тих, хто визначився з вибором, найбільшу підтримку отримують: умовні Партія Валерія Залужного – 19,0%, Партія Володимира Зеленського – 13,6%, Партія Михайла Федорова – 10,1%, Партія Кирила Буданова – 9,1%, "Європейська Солідарність" – 7,7%. Також до парламенту могли б пройти політичні проєкти Ігоря Терехова (7,2%) та "Третя Штурмова" (5,6%), тоді як партія "Розумна політика" балансує на межі (4,9%). Ще низка партій набирає відсоток та більше. Зокрема це "Азов" Дениса Прокопенка – 3,7%, "Батьківщина" – 3,0%, Радикальна партія Олега Ляшка – 2,4%, "Свобода" Олега Тягнибока – 1,9%, партія "Християнський корпус" – 1,8%, партія "24 серпня" – 1,5%, партія "Стоп Корупція!" – 1,4%, партія Олексія Гончаренка – 1,1%, партія Олександра Усика – 1,0%.
"Це може свідчити про значний потенціал для переформатування політичних уподобань громадян у майбутньому. І навіть ті сили, які зараз мають один відсоток – можуть набрати прохідні п’ять", – зазначила керівник проєктів Фонду досліджень майбутнього Світлана Кушнір.
Також варто додати, що висока частка і тих, хто не визначився (16,4% серед усіх опитаних) або не планує брати участь у голосуванні (8,6%).
"На тлі трансформації суспільних запитів електоральні настрої українців демонструють високу динаміку та водночас значну невизначеність. Наразі електоральне поле залишається остаточно не сформованим. А рівень підтримки ключових гравців та нових ініціатив свідчить про те, що поки не сформоване електоральне поле, шанси мають як старожили, так і нові політичні проекти", – сказав під час обговорення результатів опитування політтехнолог Олег Постернак.
