Міністерство охорони здоров’я України підготувало законопроєкт "Про внесення змін до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо вдосконалення порядку надання медичних послуг з інструментальної діагностики". Документ передбачає заборону приватним діагностичним центрам, що працюють на території державних і комунальних лікарень, отримувати оплату безпосередньо від пацієнтів чи юридичних осіб. Відтепер обстеження можна буде проводити лише за договором із лікарнею.
МОЗ пояснює ініціативу необхідністю "захистити" пацієнтів від подвійної оплати та посилити контроль за призначеннями. Водночас формулювання законопроєкту може фактично заблокувати будь-які законні способи оплати діагностики — від добровільного медичного страхування та корпоративних програм роботодавців до допомоги благодійних фондів, міжнародних організацій чи спонсорів клінічних досліджень.
У пояснювальній записці МОЗ визнає нестачу сучасного обладнання у державних лікарнях. Багато закладів не мають власних МРТ чи КТ, і саме приватні центри роками забезпечували громади необхідною діагностикою. Обмеження їхньої діяльності може призвести до зростання черг, які вже сягають кількох місяців, та змусити пацієнтів шукати діагностику в інших районах чи містах, а також - до втрати доступу до обстежень та погіршення якості медичної допомоги.
Запропонована модель робить керівництво лікарні єдиним замовником приватної діагностики, фактично позбавляючи пацієнтів права вибору. За відсутності додаткового фінансування існує ризик, що державні заклади не зможуть забезпечити весь спектр досліджень.
Експерти наголошують: законопроєкт, який подається як захист пацієнта, може мати протилежний ефект — позбавити людей доступу до необхідних досліджень. Запропонована модель робить керівництво лікарні єдиним замовником приватної діагностики, фактично монополізуючи процес і позбавляючи пацієнтів права вибору. При цьому документ не передбачає додаткового фінансування, що створює ризик неможливості забезпечити весь спектр діагностики у державних закладах.
Формулювання "за плату від юридичних і фізичних осіб" може зачепити:
- добровільне медичне страхування;
- корпоративні програми роботодавців;
- допомогу благодійних і гуманітарних фондів;
- оплату діагностики міжнародними організаціями;
- клінічні дослідження, у яких МРТ або КТ оплачує спонсор;
- соціальні програми для ветеранів та малозабезпечених.
МОЗ визнає дефіцит сучасного обладнання у державних лікарнях, але водночас пропонує модель, яка може фактично демонтувати сегмент приватної діагностики, що компенсує цю нестачу. За відкритими даними, придбання одного МРТ та одного КТ для лікарні коштує щонайменше 75–107 млн грн, а з урахуванням реконструкції приміщень та сервісу — понад 100 млн грн. Якщо заміни приватної інфраструктури потребуватимуть хоча б 100 лікарень, це означатиме щонайменше 10 млрд грн додаткових капітальних витрат.
Запропонована модель робить керівництво лікарні єдиним замовником приватної діагностики, фактично монополізуючи процес і створюючи нову точку залежності. Конфлікт інтересів не зникає — він переноситься з рівня окремого направлення на рівень великих договорів і закупівель.
Наслідки для пацієнтів:
- зростання черг на МРТ та КТ;
- втрата доступу до діагностики у невеликих лікарнях;
- обмеження права вибору центру та лікаря;
- ризик скорочення соціальних програм і клінічних досліджень.
Ключове питання пресконференції — чи справді Міністерство охорони здоров’я захищає пацієнта, чи лише адміністративно усуває конкурентів державних лікарень.
Обговорення відбудеться завтра, 11 серпня, о 12:00 у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". У заході візьмуть участь виконавча директорка Асоціації приватних медичних закладів Анна Кулик, генеральний директор МДЦ "Експерт" Олександр Гайдабас, президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк, медична директорка ТОВ "Апаратна медицина" Анна Кравець, а також інші представники АПМЗУ та юристи.
Контакт для ЗМІ: Катерина Лук’яшко, прессекретарка АПМЗУ, тел. +38 (063) 726-94-70.
