Глобальне масштабування халяль‑бізнесу: як адаптація стандартів відкриває шлях на міжнародні ринки

Світовий ринок халяль‑продуктів стрімко зростає. За оцінками аналітиків, лише у харчовому сегменті він перевищує 2 трильйони доларів США, і щороку до нього долучаються нові виробники з різних країн. Проте вихід на цей ринок не зводиться до сертифікації — це, передусім, про довіру, яка має витримати перевірку будь‑якої юрисдикції.

Український підприємець Юрій Овсянников уже понад десять років працює над створенням якісного халяль-виробництва. Його досвід показує, що масштабування — результат внутрішньої дисципліни: тільки тоді, коли процеси стають прозорими, бізнес може переходити на міжнародний рівень.

Після створення стабільної регіональної моделі в Україні команда Овсянникова протягом 2020–2022 років почала підготовку до виходу на зовнішні ринки. Серед основних напрямів аналізу — Європейський Союз і Північна Америка, де попит на сертифіковану халяль‑продукцію зростає разом із чисельністю мусульманських спільнот.

Різні трактування халяль‑стандартів

Підготовка до виходу на ринки ЄС і Північної Америки показала: жоден ринок не працює однаково — навіть якщо всюди вимагають халяль-сертифікат. Під час аналізу команда Юрія Овсянникова побачила, що єдиних правил сертифікації для різних країн фактично не існує.

Наприклад, якщо компанія хоче продавати один і той самий продукт у Німеччині і США, їй доводиться проходити дві різні процедури. У Німеччині можуть вимагати детальні документи про походження м’яса і контроль на кожному етапі виробництва, а у США — сертифікат від конкретної халяль-організації, яку визнає імпортер. Тобто продукт той самий, але пакет документів і перевірок — різний.

Щоб відповідати цим вимогам, для кожної країни потрібно було:

• описати і задокументувати весь процес виробництва — від сировини до упаковки;
• підтвердити походження м’яса і наявність ветеринарних перевірок;
• окремо підготувати експортні документи під вимоги конкретної країни;
• пройти митні процедури і довести, що продукт відповідає місцевим стандартам безпеки.

Тобто недостатньо було просто мати халяль-сертифікат — потрібно було окремо доводити державі, що продукт безпечний і правильно виготовлений.

«Особливо складно було поєднати релігійні вимоги халяль із державними стандартами безпеки — їх потрібно було врахувати одночасно», — ділиться Юрій.

Як халяль перетворився на систему управління

«Коли ми почали готуватися до виходу на інші ринки, стало зрозуміло: під кожну країну окремо підлаштовуватися — не варіант. Це забирає занадто багато часу і сил. Тому ми вирішили навести порядок у всіх процесах одразу, щоб адаптація була мінімальною. Зробили так, щоб будь-який етап — від закупівлі сировини до відвантаження — був зрозумілий, зафіксований і при потребі легко перевірявся» — розповідає Юрій.

Наприклад, для кожної партії продукту почали зберігати повну інформацію: звідки прийшла сировина, коли і де її обробляли, які перевірки вона пройшла і хто відповідав за кожен етап. Усе це фіксується в електронній системі обліку, тому в будь-який момент можна показати всю «історію» продукту — від постачальника до покупця. З’явилася модель, яка дозволяє працювати одразу з різними ринками. Водночас для багатьох виробників це досі не системна робота, а підготовка «під перевірку» — коли документи збираються щоразу заново.

Адаптація продукту та виробництва до вимог міжнародних ринків

Перед виходом на зовнішні ринки команда Юрія Овсянникова провела аудит рецептур і виробничих процесів, щоб зрозуміти, що потрібно змінити під вимоги країн ЄС і Північної Америки. Першим кроком стала адаптація рецептур: у різних країнах діють свої правила щодо алергенів, дозволених добавок і навіть типів пакування. Тому кожен продукт переглядали окремо — щоб зберегти халяль-відповідність і водночас відповідати місцевим нормам.

Одним із практичних результатів стало оновлення маркування. Компанія переклала склад продукту, додала інформацію про харчову цінність, походження інгредієнтів і дані про товар — так, як цього вимагає законодавство кожної країни. Окрему увагу приділили пакуванню: додали QR-коди, які дозволяють партнерам швидко перевірити дані про партію продукту.

«На етапі переговорів з іноземними партнерами нам не треба було нічого доводити — достатньо було показати нашу систему простежуваності», — говорить підприємець.

Від сертифіката до системи довіри

Сьогодні Юрій спеціалізується на виробництві та постачанні халяль-продуктів — від заморожених напівфабрикатів і готових страв до свіжого м’яса, а також працює з кейтерингом і доставкою для бізнес-клієнтів і домогосподарств у чотирьох регіонах України. Компанія перебуває у процесі інтеграції на ринок США, адаптуючи процеси і продукт під вимоги цієї юрисдикції.

Історія Юрія Овсянникова свідчить, міжнародне масштабування починається з упорядкованих внутрішніх процесів і готовності компанії підтверджувати якість на кожному етапі.

«Компанії, які впроваджують таку модель, отримують ключову перевагу — стабільність, передбачуваність і довіру з боку міжнародних партнерів», — говорить підприємець.