Медичний "безвіз" для українців з діабетом: чому якість допомоги гальмує євроінтеграцію?

Українці з діабетом, які через війну наразі перебувають  у країнах ЄС, мають повний доступ до якісної діабетичної допомоги.

Якісна діабетична допомога в Україні — це квиток додому.

Майбутній вступ України до ЄС відкриває пацієнтам з цукровим діабетом доступ до єдиного медичного простору і одночасно несе не лише можливості, а й серйозні виклики. Євроінтеграція — це не тільки підписання документів, а й вирівнювання стандартів життя. У сфері охорони здоров’я існуючий розрив між Україною та ЄС перетворюється з медичної проблеми на політико-економічну.

Згідно з Директивою 2011/24/ЄС, якщо Україна стає частиною єдиного медичного простору, але не забезпечує сучасні протоколи (наприклад, доступність системи безперервного контролю цукру крові CGM або помпову інсуліно терапію), виникає юридичний прецедент. За нормами Директиви про транскордонну медицину, держава, яка не може надати допомогу належної якості у «виправдані терміни», зобов'язана оплатити таке лікування за кордоном. Україна буде зобов'язана платити за лікування українців в Європі, коли допомога всередині країни не відповідатиме європейським стандартам або не буде надана вчасно. Замість інвестицій у власні лікарні, державний бюджет буде змушений «експортувати» податки українців до клінік Німеччини чи Польщі.

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм європейського права у сфері транскордонного надання медичних послуг та координації систем соціального забезпечення у частині, що стосуться медичних послуг» не забезпечить вирішення проблем діабету. Впровадження Європейських стандартів діабетичної допомоги — це єдиний шлях до прозорості бюджетних витрат та збереження життя громадян.

Соціальна деградація та демографічна криза

Для ЄС діабет — це керований стан, що дозволяє людині бути повноцінним учасником економіки. В Україні через застарілі підходи рівень інвалідизації залишається критичним.

Гальмо для економіки: Висока смертність та втрата працездатності молодих людей із діабетом 1-го типу суперечить європейській стратегії сталого розвитку. ЄС не зацікавлений в інтеграції країни, соціальна система якої перевантажена витратами на лікування важких ускладнень (ампутації, сліпота, діаліз), яких у Європі навчилися ефективно уникати.

Цифровий розрив (MyHealth@EU)

Євроінтеграція вимагає безперервності медичних даних. Якщо українська система eHealth не зможе забезпечити такий же рівень моніторингу пацієнта, як європейська мережа MyHealth@EU, українці в ЄС опиняться у «сірій зоні». Неможливість інтегрувати наші дані у спільний простір через технічну та протокольну відсталість — це пряма технічна перепона для відкриття розділів (Chapters) переговорного процесу про вступ.

Моральний аспект: право на життя

Залишати якість допомоги на нинішньому рівні означає створювати «медичну дискримінацію» всередині ЄС. Якщо українська дитина з діабетом має гірші шанси на здорове майбутнє, ніж дитина в Польщі, це порушує базові цінності Євросоюзу — рівність та повагу до людської гідності.

Юридична пастка та фінансові ризики

Головний виклик імплементації європейського права — критичний розрив у тарифах. Вартість лікування ускладнень діабету в Україні наразі в рази нижча, ніж у країнах ЄС.

• Ризик для бюджету: Якщо Україна не впровадить європейські протоколи діабетичної допомоги найближчим часом, державні кошти (податки українців) через судові рішення та механізми транскордонної медицини спрямовуватимуться на оплату послуг у клініках Німеччини, Польщі чи Чехії.
• Вибір держави: Або ми інвестуємо в модернізацію українських лікарень та цифрову профілактику сьогодні, або фінансуємо медичну інфраструктуру Євросоюзу завтра.
• Необхідне втручання: Україна має негайно імплементувати механізм «попереднього дозволу» (згідно зі ст. 8 Директиви). Це дозволить державі пропонувати якісну альтернативу всередині країни та контролювати бюджетні потоки.

Діабет — бар'єр для повернення додому

Якісна медицина стала інструментом великої демографічної гри. Українці з діабетом, які через війну наразі перебувають у країнах ЄС, мають повний доступ до безкоштовної діабетичної допомоги найвищого рівня: систем безперервного моніторингу (CGM) та інсулінових помп.

• Медичний якір: Для родин, де є діти чи дорослі з діабетом, застаріла українська система стає непереборним бар'єром для репатріації. Вони не повернуться в Україну, поки не будуть впевнені, що вдома отримають той самий рівень безпеки, що й у Європі.
• Квиток додому: Якісна діабетична допомога в Україні за стандартами ЄС — це єдиний реальний стимул повернути тисячі активних громадян та зберегти людський капітал.

Шлях до європейських стандартів

Аудит законодавства у межах проєкту «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ: ШЛЯХ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ», проведений УДФ* та АПРАД*, виявив критичні «юридичні розриви», які вже обговорюються з групою Європарламенту MEPs Mobilising for Diabetes (MMD). Гармонізація медицини з Резолюцією Європарламенту 2022/2901(RSP) вимога часу.

«Ми стоїмо перед вибором: або технологічні стандарти ЄС, або остаточна втрата громадян. Впровадження європейських протоколів допоможе знизити смертність від ускладнень на 30–40% та зробить бюджетні витрати прозорим. Впровадження Європейських стандартів діабетичної допомоги — це єдиний шлях до прозорості бюджетних витрат та збереження життя громадян», — наголошують в УДФ.

Висновки:
Потрібен негайний перехід до цілісної, людиноцентричної системи управління діабетом за стандартами ЄС. Тільки вирівнювання якості допомоги та реальне наповнення тарифів НСЗУ зможуть зробити українську медицину конкурентоспроможною та повернути громадян додому.

Пріоритетні напрямки (для ВРУ та Уряду):

• Трансформація: Формування оновлених стандартів діабетичної допомоги на основі доказової медицини ЄС та рекомендацій EASD.
• Цифровізація: Інтеграція eHealth із європейською мережею MyHealth@EU.
• Реімбурсація: Оптимізація відповідно до стандартів ЄС (Постанова КМУ №854).

Модернізація діабетичної допомоги через Постанову №854 та впровадження стандартів EASD — це не «побажання» пацієнтів, а необхідна передумова для закриття переговорних розділів щодо вступу в ЄС. Без якісної медицини «безвіз» стане дорогою в один кінець для людського капіталу України.

Аналітичний огляд, присвячений адаптації нормативної бази України у сфері діабетичної допомоги до стандартів ЄС, має стати основою для підготовки до Круглого столу з питань діабету в Комітеті Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

ДОВІДКА:
1. Українська діабетична федерація (*УДФ) — провідна пацієнтська організація, член International Diabetes Federation (IDF) з 1996 року. УДФ ініціює процес гармонізації українського законодавства з медичними директивами ЄС та впровадження європейського простору медичних даних (EHDS).

Асоціація виробників інноваційних ліків «*АПРАД». Недержавна неприбуткова організація, що була заснована у 2007 р. Метою діяльності Асоціації є захист правового та економічного клімату в Україні, який заохочував би підвищення якості охорони здоров’я її громадян. Асоціація співпрацює з державними інститутами з метою аналізу і розробки рекомендацій щодо нових проектів законів, змін та доповнень до чинного законодавства, яке стосується усіх аспектів обігу ЛЗ.

2. ПРОЄКТ вноситься Кабінетом Міністрів України, 2026 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм європейського права у сфері транскордонного надання медичних послуг та координації систем соціального забезпечення у частині, що стосується медичних послуг».

Міністерство охорони здоров’я винесло на громадське обговорення законопроєкт, який пропонує врегулювати порядок лікування українців за кордоном, можливе відшкодування витрат на таку медичну допомогу, визнання іноземних рецептів та роботу національного контактного пункту з питань транскордонного лікування. Законопроєкт розроблено для імплементації положень Директиви 2011/24/ЄС про права пацієнтів у транскордонній охороні здоров’я, а також Регламентів ЄС №883/2004 і №987/2009 щодо координації систем соціального забезпечення.

Різниця між статусом біженця та транскордонним лікуванням

Тимчасовий захист (біженці): Надання медичної допомоги особам під тимчасовим захистом регулюється Директивою 2001/55/EC. Згідно з нею, витрати несе країна, що приймає. Ці витрати покриваються з внутрішніх бюджетів країн ЄС та спеціальних фондів Євросоюзу, а не шляхом виставлення рахунків країні походження.

Транскордонне надання послуг: Майбутній закон стосуватиметься пацієнтів, які свідомо їдуть на лікування за кордон за направленням або планово. У такому разі діє принцип: країна походження (Україна через НСЗУ) відшкодовує вартість лікування, але лише в межах українського тарифу (Програми медичних гарантій), а різницю доплачує сам пацієнт.

3. Механізм «попереднього дозволу» (згідно зі ст. 8 Директиви 2011/24/ЄС):

Це ключовий інструмент, який дозволяє державі (в особі НСЗУ) контролювати потік пацієнтів на лікування в ЄС та зберігати бюджетні кошти всередині країни.

Як це працює юридично:

• Право на обмеження: Стаття 8 Директиви дозволяє державі-члену запровадити систему попередніх дозволів на транскордонну допомогу, якщо це необхідно для планування та фінансової стійкості національної системи охорони здоров’я.
• Умова відмови (Ключовий момент): Україна має право законно відмовити пацієнту в оплаті лікування в ЄС, якщо таку ж медичну допомогу він може отримати вдома без невиправданої затримки та згідно з європейськими клінічними стандартами.
• Запобіжник від позовів: Якщо в Україні офіційно впроваджено протоколи EASD та реімбурсацію CGM, пацієнт не зможе довести в суді, що допомога вдома є «застарілою» або «недостатньою». Відтак, НСЗУ не буде зобов'язана платити 95 000 грн за послугу в Німеччині, якщо аналогічна за якістю послуга доступна в Україні за 12 000 грн.

Без прописаного механізму «попереднього дозволу» в українському законодавстві, після вступу до ЄС пацієнти зможуть їхати на лікування за кордон автоматично, а держава буде зобов'язана постфактум оплачувати іноземні рахунки без права на апеляцію.

Українська діабетична федерація, контакти для ЗМІ:
+38(050) 961-31-90, [email protected]