Мар'яна Байда про те, як науковці змінюють медичну освіту в Україні

Студентські наукові конференції іноді сприймають як формальність для можливості отримання додаткових балів у навчальному процесі, однак саме тут відбувається перше зіткнення майбутніх лікарів із реальною наукою, а якість оцінки їхніх робіт визначає, чи захочуть вони продовжувати дослідницьку діяльність.

7 травня 2024 року у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького відбулася 84-та Міжнародна конференція молодих вчених LYSICON. Серед членів журі, які оцінювали студентські дослідження, була Мар'яна Байда – фахівчиня, чия участь у конференції стала прямим прикладом того, як досвідчені науковці впливають на формування нового покоління медиків.

Конкурсний відбір до складу журі

LYSICON організовує Студентське наукове товариство, і конференція збирає роботи з експериментальної медицини та патологічної фізіології з різних університетів. Щороку організатори формують журі через конкурсний відбір, оцінюючи академічний та професійний досвід кандидатів. Мар'яна Байда пройшла цей відбір, і її запросили до складу оцінювачів.

Критерії відбору включали наукові публікації, досвід викладання та розуміння специфіки студентських досліджень. Організатори шукали фахівців, які здатні дати студентам зворотний зв'язок, котрий допоможе їм рости професійно.

Залучення науковців до оцінювання студентських робіт — це частина ширшої тенденції в українській медичній освіті. Останні роки показали, що звична модель, де студенти слухають лекції та здають іспити, недостатня для підготовки лікарів, здатних працювати в сучасних умовах. Потрібен досвід дослідницької роботи, розуміння наукового методу та вміння критично оцінювати інформацію. Студентські конференції стають майданчиком, де майбутні лікарі вчаться презентувати результати, відповідати на запитання, захищаючи свої висновки. Науковці, які працюють у журі, передають як знання, так і культуру наукового мислення, а саме уміння ставити запитання, шукати на них відповіді та визнавати обмеження своїх досліджень.

"Коли мене запросили до журі, я розуміла, що це відповідальність перед студентами, які вклали місяці роботи у свої проекти, – розповідає Мар'яна Байда. – Моє головне завдання полягало в тому, щоб побачити потенціал у тому, що вони зробили".

Що оцінює журі на студентських конференціях?

На LYSICON презентували роботи різного рівня складності. Частина студентів досліджувала базові патофізіологічні механізми на лабораторних моделях, інші аналізували клінічні випадки або проводили статистичні дослідження. Завдання журі полягало у тому, щоб оцінити кожну роботу за трьома основними параметрами: інноваційність, методологія та актуальність.

Для студентської роботи інноваційним може бути новий підхід до аналізу даних, застосування методики в незвичному контексті або навіть чітко сформульоване запитання, на яке до цього ніхто не шукав відповіді.

Методологія показує, наскільки коректно студент спланував дослідження, чи враховані можливі помилки, чи достатній обсяг вибірки. Тут часто виникають найбільші проблеми, оскільки студенти не завжди мають доступ до ресурсів або досвіду для ідеального дизайну дослідження.

Актуальність, в свою чергу, визначає, чи має робота практичне значення. Дослідження може бути методологічно бездоганним, але його цінність знижується, якщо воно дублює вже відомі результати або вирішує неіснуючу проблему.

Мар'яна Байда оцінювала презентації студентів, ставила запитання під час обговорення та фіксувала сильні і слабкі сторони кожного проекту. Частина робіт стосувалася тем, близьких до її власної спеціалізації, що дозволяло давати більш детальні коментарі.

Конструктивний зворотний зв'язок замість оцінки

Однією з ключових функцій журі на LYSICON було надання студентам конструктивного зворотного зв'язку. Молоді дослідники часто не бачать слабких місць у своїй роботі просто через відсутність досвіду. Коментарі членів журі допомагають зрозуміти, що саме потрібно покращити.

"Головне завдання коментарів журі — дати студентам інструменти для подальшого зростання, – підкреслює Мар'яна Байда. – Усвідомлення сильних і слабких сторін дослідження дозволяє будувати якісніші наукові проєкти в майбутньому".

Деякі студенти отримували рекомендації щодо додаткової літератури, інші – поради з оформлення результатів або статистичної обробки даних, що перетворювало конференцію з формального заходу на повноцінний освітній процес.

Визначення переможців та об'єктивність оцінювання

Після завершення всіх презентацій журі зібралося для обговорення результатів та визначення переможців. Цей етап вимагає балансу між об'єктивними критеріями та розумінням контексту, у якому студенти працювали. Робота, яка може здаватися скромною порівняно з професійними дослідженнями, для студента може бути значним досягненням.

Мар'яна Байда брала участь у дискусіях, де члени журі порівнювали свої оцінки та аргументували вибір. Важливо було уникнути суб'єктивності та забезпечити справедливість процесу.

"Ми обговорювали кожну роботу, шукали консенсус, – пояснює вона. – Іноді виникали розбіжності в оцінках, і тоді потрібно було знайти аргументи, які переконають колег або змінити власну думку".

Фінальним етапом стало визначення переможців у різних номінаціях. Для студентів це визнання їхньої праці, а для університету – підтвердження якості підготовки молодих дослідників.

Вплив на якість медичної освіти

Участь досвідчених науковців у студентських конференціях має довгострокові наслідки. Студенти, які отримали якісний зворотний зв'язок, частіше продовжують займатися наукою, адже бачать, що їхня робота має значення, і що є люди, готові допомогти їм розвиватися.

Для самих членів журі це можливість залишатися у контакті з тим, що цікавить молодих дослідників, бачити нові ідеї та підходи. Іноді студентські роботи підказують напрямки для подальших досліджень або демонструють незвичні рішення стандартних завдань.

Зміни в медичній освіті відбуваються поступово, однак систематично. Університети впроваджують дослідницькі компоненти у навчальні програми, створюють умови для того, щоб студенти могли займатися науковою роботою паралельно з основним навчанням.

Викладачі, які поєднують педагогічну діяльність із науковими дослідженнями, формують для студентів практичне уявлення про науку як про безперервний процес пізнання. За словами Мар'яни Байди, важливо, щоб студенти сприймали наукову роботу як реальну професійну практику та мали можливість долучатися до власних дослідницьких проєктів.

Така структуру навчання допомагає усвідомити логіку наукового пошуку й поступово змінює ставлення до майбутньої професійної діяльності. Участь у конференціях дає студентам можливість порівняти свої роботи з роботами колег з інших університетів, побачити різні підходи до вирішення схожих завдань, отримати зворотний зв'язок від фахівців з різних установ, що формує професійну мережу ще на етапі навчання та мотивує продовжувати розвиток у обраному напрямку. Науковці, які беруть участь у таких заходах, фактично виконують роль менторів для нового покоління. Вони показують стандарти, яким має відповідати дослідження, пояснюють, чому одні методи працюють краще за інші, допомагають уникнути типових помилок.

Мар'яна Байда вважає, що така робота є частиною місії викладача та науковця. Медична освіта не обмежується лекціями та іспитами. Вона включає створення середовища, де студенти можуть експериментувати, помилятися та вчитися на цих помилках.

Участь Мар'яни Байди у 84-й Міжнародній конференції молодих вчених LYSICON як члена журі підтверджує важливість залучення кваліфікованих фахівців до оцінки студентських досліджень. Конкурсний відбір до складу журі, об'єктивне оцінювання робіт за чіткими критеріями та надання конструктивного зворотного зв'язку студентам створюють умови для якісної підготовки наукових кадрів, що зміцнює зв'язок між поколіннями дослідників та підвищує стандарти медичної освіти в Україні.