Як український інженер Артем Ященко використовує цифрове моделювання для ефективного дорожнього проєктування
За останні п’ять років українська інженерія пережила технологічний зсув, який раніше здавався можливим лише у великих приватних корпораціях. Цифрове моделювання дорожніх проєктів на основі систем BIM та транспортних симуляцій у PTV Vissim поступово витісняє традиційні "паперові" методи. Для муніципальної інфраструктури це означає повноцінну зміну самої логіки прийняття рішень у питаннях благоустрою та дорожнього проєктування.
Артем Ященко, керівник компаній "Проектний світ" та "Студія вуличного простору" впроваджує ці зміни на практиці. Його команди розробляють міські проєкти, у яких цифрові моделі стають основою управління процесом.
Як цифрові моделі замінюють традиційні креслення?
Раніше класичне проєктування доріг ґрунтувалося на планах, кресленнях і локальних розрахунках. У такій системі будь-яка зміна вимагала перерахунків вручну, що значно затягувало терміни та збільшувало ймовірність помилок.
Натомість цифрові інструменти, зокрема Autodesk Civil 3D для проєктування дорожнього полотна, Bentley OpenRoads для інфраструктурного моделювання, PTV Vissim для транспортних симуляцій та QGIS для геопросторового аналізу, дозволяють створювати динамічні моделі міського середовища, де кожен елемент може бути адаптований до потрібних умов і протестований у режимі реального часу.
"Традиційна проєктна документація — це статична картинка, в той час як цифрове моделювання дає змогу бачити поведінку об’єкта ще до того, як він буде побудований", — каже Ященко.
За його словами, така гнучкість особливо важлива для міст, що відновлюють дороги після бойових дій, адже помилка в розрахунку може коштувати місяців роботи, а цифрова модель показує слабкі місця ще на етапі проектування".
Цифрова реконструкція вулиці Вокзальної: тестування цифрового моделювання на реальному проєкті
Після звільнення Бучі одним із пріоритетних завдань команди Ященка став проєкт-відновлення вулиці Вокзальної — головної транспортної розв’язки, що була пошкоджена під час бойових дій.
План реконструкції розроблявся повністю у цифровому середовищі. Таким чином модель дорожнього полотна, дренажна система, освітлення та інші елементи благоустрою були об’єднані в єдину інформаційну базу.
"Ми бачили весь проєкт як цілісну систему. Це дозволило скоротити термін реалізації на три місяці та зменшити витрати на 12%. Але головною перевагою стало уникнення помилок під час відновлення, адже усі конфліктні точки виявили ще до початку робіт", — пояснює Ященко.
За словами Ященка, цифрова модель допомогла передбачити та уникнути низки критичних помилок. Зокрема, система виявила конфлікт між запланованою дренажною мережею та існуючим газопроводом. У традиційному проєктуванні це виявилося б лише під час земляних робіт, що призвело б до зупинки будівництва. Модель також показала недостатній ухил водовідведення на ділянці між 150 та 180 метрами вулиці, що могло спричинити затоплення після злив. Крім того, аналіз навантажень виявив, що первісно запланована товщина асфальтобетонного покриття була недостатньою для інтенсивності руху вантажного транспорту на цій ділянці.
Завдяки цифровому середовищу команда Артема змогла оперативно внести корективи. Таким чином дренажну систему перепроєктували з урахуванням реального розташування комунікацій, оптимізували профіль дороги для забезпечення належного водовідведення, а конструкцію дорожнього одягу посилили згідно з фактичними транспортними навантаженнями. Окрім того, моделювання в PTV Vissim дозволило перевірити пропускну здатність оновленої вулиці та оптимізувати розташування пішохідних переходів для безпеки мешканців.
Як цифрові інструменти формують нову культуру інженерної роботи?
На думку Артема, цифрове моделювання кардинально змінює культуру роботи інженерів:
"При використанні такої спільної цифрової моделі всі працівники, дотичні до процесу, говорять однією мовою. Це означає, що і архітектор, і експерт про проєктуванню доріг, і еколог бачать ті самі цифри. Це значно економить час і виключає можливість виникнення непорозумінь ще до того, як почнуться роботи і техніка вийде на об’єкт."
Компанії Ященка стали одними з перших серед муніципальних підрядників, які застосовують BIM (Building Information Modeling — інформаційне моделювання будівель) і GIS (Geographic Information System — географічна інформаційна система) у щоденній практиці.
Завдяки цьому підходу вдалося створити стандарти, що відповідають європейським нормам міського планування та міжнародним вимогам. Зокрема, AASHTO (American Association of State Highway and Transportation Officials) — стандартам проєктування та будівництва доріг, які визначають технічні вимоги до геометрії, міцності покриття та безпеки руху, та ISO 37120, що встановлює показники для оцінки сталого розвитку міст та якості міських послуг, включно з транспортною інфраструктурою.
Сьогодні цифрові моделі застосовуються в кількох українських громадах, зокрема в Бучі, Ірпені, Гостомелі ат частково у Києві. Вони допомагають з легкістю планувати майбутні ремонти, а також відстежувати стан покриття, навантаження на дороги та роботу комунікацій відразу після завершення будівництва.
За словами Артема Ященка, майбутнє дорожнього проєктування — у комплексних моделях, які поєднують разом дані про сам проєкт, його реалізацію та дозволяють подальший моніторинг.
"У традиційній системі ми здавали документацію і втрачали зв’язок з об’єктом. Цифрова модель дає змогу відстежувати зміни й використовувати накопичені дані для подальших рішень."
Для Артема Ященка цифрове моделювання — це практичний інструмент, який допомагає уникати помилок і використовувати досвід попередніх об’єктів.
"Головне, що ми вже маємо напрацьовану базу. Вона дає змогу проєктувати швидше й точніше, без повторення тих самих рішень", — підсумовує він.