Аграрії просять президента ухвалити рішення про коригування 2-го етапу земельної реформи з урахуванням воєнних реалій в АПК – ВАР
Українські аграрії-члени Всеукраїнської аграрної Ради (ВАР) просять президента Володимира Зеленського підтримати петицію щодо відтермінування стократного збільшення лімітів на продаж землі з 1 січня 2024 року на два роки після завершення війни та не надсилати її на розгляд уряду чи парламенту, повідомив на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" голова ВАР Андрій Дикун.
"В Україні 60% аграрної продукції виробляє середній аграрний бізнес і лише 25% - великий. Як представники середнього бізнесу, ми виступаємо проти (збільшення ліміту продажу землі з 1 січня 2024 року до 10 тис. га - ІФ-У). Ми просимо президента не давати нам формальної відповіді, не відправляти петицію на розгляд Кабінету Міністрів або профільного парламентського комітету", - сказав він.
Керівник найбільшої аграрної асоціації України нагадав: 2019 року перед стартом земельної реформи Зеленський пояснив аграріям принципи роботи ринку землі, що дало поштовх до запуску земельної реформи.
"Ми розуміємо, що сьогодні завдання номер один - перемога. Президент має спрямовувати всі зусилля туди. Але багато наших учасників - не лише співробітників, а й власників підприємств - перебувають у Збройних Силах України", - зазначив Дикун і попросив президента прислухатися до їхньої думки.
Як розповів аграрій-військовослужбовець Олександр Могилевцев, який до війни був керівником сімейного фермерського господарства в Запорізькій області із земельним банком 1,5 тис. га, зауважив, що впродовж 10 днів від початку війни 70% області були окуповані. "Наше підприємство, яке розвивалося 30 років, зникло - націоналізоване і розграбоване Росією. Безперечно, розмінуємо, відновимо, наведемо лад. Але на це потрібні час, ресурси і, сподіваюся, не 30 років", - сказав він, додавши, що в аналогічних умовах - усі аграрії прифронтових територій, підприємства яких виснажені не лише війною, а й зерновою кризою.
"Зернові коридори і блокади під час війни практично зупинили життя сільського господарства. У таких умовах ринок землі не на часі", - заявив він.
Могилевцев наголосив на необхідності створення для фермерів рівних з агрохолдингами і різними фондами умов, розробки фінансових інструментів і програм, виплати компенсацій розграбованим і знищеним підприємствам, впровадження прозорого механізму розмінування деокупованих територій.
"Крім Формули миру, потрібна формула розвитку українського села, формула глибокої переробки сільгосппродукції. (...) Доки триває війна, про жодний продаж землі й мови бути не може. Потрібно зупинити реформу. Нехай з 1 січня юридичні особи, будь ласка, долучаються, але 100 га на одну юридичну особу, а за два роки після війни можна повернутися до цього питання", - запропонував фермер-військовослужбовець.
Директорка фермерського господарства "Калина Лошнівська" (Тернопільська обл.) Алла Стечишин наголосила, що в Західній Україні в жодного аграрія, який представляє малий і середній бізнес, немає заощаджень у банках і будь-яких фінансових накопичень для купівлі землі. Вартість вирощеного у 2023 році врожаю нижча за довоєнний рівень. Аграрії закредитовані. Аналогічна ситуація - і в агрохолдингах, які зазнають труднощів із експортом зерна.
"Необхідність брати кредити для купівлі землі поставить аграріїв перед вибором - купувати землю або займатися сільським господарством. Звертаюся до президента, керівництва галузі: розгляньте петицію, яку ми підписали в дуже стислі терміни 25-ма тис. голосів. Візьміть її до відома. Більшість малого та середнього аграрного бізнесу не готова купувати земельні ділянки. Потрібно два-три роки вистояти, щоб не впасти на коліна", - закликала Стечишин.
Директор ПП "Андріївка" (Харківська обл.) Микола Пивовар визнав, що станом на січень 2022 року аграрна галузь, малий і середній бізнес мали хороші результати. Але вже у 2022 році частина вирощеного до війни врожаю продавалася зі збитками. Усі аграрії допомагали армії з перших днів війни.
"Аграрний бізнес сьогодні закредитований. Ми всі вдячні уряду за збільшення кредитного портфеля за програмою "5-7-9" з 90 млн грн до 150 млн грн. Водночас розуміємо: якщо ще один-два роки такої роботи і таких результатів, то аграрна галузь не зможе існувати далі - збанкрутує", - наголосив аграрій.
На думку Пивовара, уряд за поточних умов, "не зможе розігріти" ринок землі настільки, щоб продавати по 10 тис. га в одні руки.
"Ми підтримуємо реформу. Ми за те, щоб до ринку землі були допущені юридичні особи, але концентрацію землі необхідно переглянути", - сказав він і додав, що прийнятним кроком для продовження земельної реформи може стати пропозиція про продаж в одні руки 1 тис. га.
Керівник ВАР резюмував, що аграрії чудово розуміють ситуацію в країні, навіть думки про можливі протести ні в кого немає, але розраховують на розуміння з боку президента України та сподіваються на його особисту участь у вирішенні питання щодо перенесення термінів запуску другого етапу земельної реформи щодо збільшення лімітів продажу в одні руки не більше тисячі га.