Для реального реформування судової системи необхідні конституційні зміни – заступник голови Ради суддів України
Київ. 15 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Для реального реформування судової системи необхідні конституційні зміни, вважає суддя Верховного Суду України, заступник голови Ради суддів України Олександр Волков.
"Із погляду суддів, якщо говорити про реальну систему реформування, насамперед треба змінити конституційні положення", - сказав він у вівторок на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".
За словами О.Волкова, суддівське співтовариство наполягає, щоб судово-правові реформи проводилися, а основні положення проведення таких реформ залишаються колишніми – прихильність європейським стандартам.
Крім того, зазначив він, судді України наполягають на ухваленні концепції правової реформи.
Говорячи про доцільність внесення змін до Конституції для реального реформування системи судів, О.Волков наголосив, що є низка нормативних положень, які суперечать одне одному, і "нерозвиненість на конституційному рівні заважає проведенню судової реформи".
Він також висловив думку про те, що зміна лише системи судів в Україні – "неефективний і дорогий проект".
"Глобальні демократичні зміни можливі зі змінами до Конституції", - наголосив О.Волков.
У свою чергу присутній на прес-конференції заступник міністра юстиції України Володимир Богатир зазначив, що Мін’юст всіляко намагається сприяти процесу судового реформування.
"Ми залишаємося органом, який здійснює правову політику. Основна мета реформування - створення захисту прав, щоб правосуддя було невід'ємним елементом правової держави", - зазначив заступник міністра.
Водночас він висловив жаль, що дедалі більша кількість прав громадян не забезпечується, а суди "віддалені від громадян".
Крім того, за словами заступника міністра юстиції, є непоодинокі факти неефективності та несправедливості роботи судів.
В.Богатир також розповів, що Міністерство юстиції України пропонує вирішувати проблему реформування судової системи у двох аспектах: правовому та організаційному.
Тобто, як пояснив він, насамперед необхідно вирішити питання кадрового підбору і доступу до суддівської професії.
"Дієвим може бути лише збільшення вікового цензу", - зазначив він, розкритикувавши положення законодавства, згідно з яким суддею можна бути з 25-річного віку.
Цю думку підтвердив під час прес-конференції й партнер Міжнародної юридичної групи AstapovLawyers, адвокат Олег Мальський, який зазначив, що професійний суддя має образ сформованої особистості, дорослої людини, яка, окрім професійних юридичних знань, має певний життєвий досвід і, звичайно, у багатьох викликає сумнів, що в 25 років такий досвід є.
Крім того, О.Мальський відзначив необхідність створення внутрішньої прецедентної системи, фактично системи реєстрації судових рішень, за якою суддям буде значно складніше ухвалювати суперечливі рішення.
Як він пояснив, сьогодні найбільш поширеною є ситуація, коли стосовно одного й того ж питання ухвалюються абсолютно різні рішення в різних регіонах України. На його думку, немає нічого поганого в тому, щоб керуватися попередніми рішеннями, як це роблять у багатьох країнах світу.
У свою чергу В.Богатир висловився за необхідність поліпшення кваліфікації суддів шляхом проходження дворічного курсу в академії.
Говорячи про адміністративні посади в судах, заступник міністра юстиції наголосив, що голови судів мають лише презентувати суд ззовні, але "голова суду не повинен бути розподілювачем квартир чи інших пільг".
Крім того, В.Богатир висловився за необхідність реформування Кримінально-процесуального кодексу, Кодексу господарського судочинства, а також закону про прокуратуру та адвокатуру.
"Основна мета – створення законодавчих умов, на яких здійснюватимуться правові реформи та реформи судочинства", - зазначив заступник міністра.
В.Богатир наголосив, що міністерство внесло базові закони до парламенту.
Водночас партнер правової групи "Павленко і Побережнюк" Лариса Побережнюк відзначила необхідність розвантаження судів загальної юрисдикції, оскільки найбільша кількість позовів перебуває не в господарських судах, а в судах загальної юрисдикції.
Вона пояснила, що з ухваленням Кодексу адміністративного судочинства виникли проблеми з розподілом справ, зокрема між адміністративними та господарськими судами, наприклад у спорах із держорганами стосовно права власності.
Крім того, Л.Побережнюк відзначила необхідність скорочення термінів розгляду справ у суді, зокрема за допомогою скасування попередніх засідань і вилучення цієї норми з Цивільно-процесуального кодексу або Кодексу адміністративного судочинства.