Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин" покликаний модернізувати застарілу законодавчу базу мисливської галузі, яка, в свою чергу може бути включена до програм реабілітації ветеранів за досвідом США, заявляють представники галузі, науковці, ветерани та мисливствознавці.
На пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок вони презентували мету реформування мисливського господарства України, яка передбачає залучення інвестицій у природоохорону, соціальну адаптацію військових та відновлення популяцій диких тварин.
За словами голови правління громадської спілки "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу", економіста, юриста, мисливствознавця Андріана Прокопенка, навколо законопроєкта розповсюджується багато дезінформації, зокрема, про заборону полювання в країнах Європи.
"Ще один з міфів, що полювання в Європі заборонено. Цього року ми були на величезному форумі мисливців з усього світу: було 42 країни світи, понад 700 мисливців йшли центром Відня під звуки мисливських сурм у собор Святого Штефана молитися, тому що мисливство це є релігія, і культура, і багатовічні традиції", – розповів він.
Також голова правління спілки спростував інформацію, що ініціатива передбачає створення нового агентства за кошти платників податків.
"Якщо наші мисливські колективи будуть мати можливість реально працювати в себе, бути господарями, відчувати себе, то ми будемо мати прекрасні результати. Ми маємо куди розвиватися, і інвестиції знайдуться. І от ветеранський бізнес, я думаю, що буде працювати, і ми працюємо над тим, щоб створити ветеранський бізнес, для того, щоб ветерани мали і ретрит, і мали можливість спілкуватися, дбати в дбанні з людьми", – сказав Прокопенко.
Військові ветерани Михайло Крупеня, який також є юристом та мисливствознавцем, та Андрій Смик, який є помічником голови обладміністрації з розвитку ветеранського бізнесу, презентували програми реабілітації ветеранів через мисливство за досвідом США, а також перспективи створення нових робочих місць і ветеранського бізнесу на віддалених та непромислових територіях.
"Для ветерана в моєму оленячому ранчо буде вхід сто відсотків безкоштовний, роз'яснення безкоштовне, будуть залучені психологи в принципі трьох днів робочого графіку тижня, де вони можуть жити на моєму ранчо, бачити, як живе цей олень, як він розвивається, як він розмножується. Але, вибачте, оленячий ранчо – це також треба вкладати кошти, і я готовий свої кошти інвестувати в цю позицію. Чекаємо зараз нормальних дій закону України про ветеранське підприємство, і це буде відвідування туризму, це буде сплата податків, це працевлаштовані люди", – сказав Смик.
Крупеня в свою чергу зазначив, що після війни кожен четвертий українець матиме бойовий досвід, і це означає, що вже сьогодні потрібно формувати програми, переймати досвід і починати залучати ветеранів для проходження реабілітації, зокрема, і в мисливських господарствах.
Він навів результати чотириденної програми реабілітації 40 ветеранів, реалізованої в США: "Зниження ПТСР, депресії, стресу. Ефект тримався більше трьох місяців".
"Ветеранське господарство створює середовище, де кожен зможе знайти рівновагу. Зокрема, це психологічна підтримка, терапія через природу, групові сесії, робота з психологами, фізична активність, реабілітація ветеранів. Щоденна рухова активність на свіжому повітрі, спортивні програми, побратимство, командна робота, спільна мета – підтримка побратимів. Також немаловажливо є повернення ветерана в сім'ю, тому що на цим також потрібно працювати і залучати до цих програм сім'ї – дітей, дружин. Спільний сімейний відпочинок на природі – це і є адаптація до цивільного життя", – наголосив Крупеня.
Мисливствознавець, докторантка Празького природничого університету Анастасія Матвієнко, яка досліджує тварин в оленячому парку "На рогах", зазначила, що зараз будь-яка мисливська діяльність в Україні заборонена, а вивезти тварину з України на продаж складно, хоча є люди, які купують оленів на розведення, в зоопарки та в ранчо. Також Євросоюз зацікавлений в купівлі наших українських оленів.
"Виростити одну тварину на ранчо коштує 300 євро на рік. У нас зараз, вчора ми порахували, з приплодом 153 тварини, тобто рахуйте, наступного року їх буде 200, потім 250, 300, 400, і на даний час в нас немає ніякої можливості ці кошти повертати", – розповіла вона.
Як повідомлялося, народні депутати ще 20 липня зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин", що має на меті замінити застарілий попередній закон, цифровізувати галузь через створення Єдиного мисливського реєстру, запровадити "плани сталого використання" замість централізованих лімітів та гармонізувати законодавство з нормами ЄС.
Згідно з пояснювальною запискою на сайті парламенту, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди угідь та створення спеціалізованого центрального органу виконавчої влади (агентства) для нагляду та розвитку галузі. Автори документа наголошують, що реформа дозволить залучити інвестиції, знизити рівень паперової бюрократії, гармонізувати українське законодавство зі стандартами ЄС та врахувати наслідки війни й кліматичних змін для природних ресурсів.
Водночас низка провідних зоозахисних та природоохоронних організацій, зокрема UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), "Зелена сила" та Асоціація зоозахисних організацій України, виступили проти законопроєкту та закликали нардепів відхилити законопроєкт №15431 у першому читанні. Активісти наголошують, що стаття 1 документа визначає полювання як "вид активного відпочинку", а шкури, роги й ікла тварин – як "мисливські трофеї", що, на їхню думку, легалізує вбивство тварин задля розваги та естетичних цілей.
Серед головних претензій організацій до нормативного тексту також нівелювання "сезону тиші", розширення дозволених знарядь і методів добування тварин, зокрема використання приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних приладів, а також дозвіл на нічне полювання. Крім того, в заявах організацій критикується зниження вимог до мінімальної площі мисливських угідь та низькі ставки оренди лісових угідь, що нібито може призвести до приватизації лісових масивів вузьким колом осіб.
Законопроєкт включено до порядку денного парламенту 1 вересня.
