Кадровий дефіцит, висока собівартість будівництва та повільне впровадження реформ і дозвільних процедур є головними викликами роботи девелоперів і архітекторів в Україні під час війни, повідомили представники будівельної сфери під час круглого столу "Будувати майбутнє: девелопмент в умовах війни".
"Дуже великий дефіцит будівельників. Ми всі цю проблему відчули навесні цього року. Я, як власник компанії, шукаю людей, аби добудовувати об’єкти", – повідомив засновник та CEO A Development Олексій Баранов на круглому столі в агентстві "Інтерфакс-Україна".
Окрім суто будівельних спеціальностей на ринку також спостерігається дефіцит архітекторів, розповіла головна архітекторка проєкту A Development Юлія Полюхович.
"Під час війни є багато інших викликів. Наприклад, дуже великий дефіцит кадрів – архітекторів зараз дуже мало. Це дуже серйозний виклик, бо якщо раніше над проєктом працювало три-чотири архітектори, то зараз це може бути один", – пояснила вона.
При цьому архітектори мають оперативно корегувати проєкти з огляду на внесення змін до будівельних норм і стандартів, зокрема, у частині безпеки, зазначила експертка.
Як зазначив CEO CREDO Development Віталій Боруль, облаштування підземних укриттів із евакуаційними виходами є значною статтею втрат для девелопера, а тому компенсувати вартість їх будівництва має держава.
"Воно круто виглядає, воно безпечно, але дуже дорого. Я вважаю, що підземне укриття має компенсувати держава. За безпеку людей відповідальна держава, тому якимось чином ми маємо домовлятися з державою і вона має це компенсувати", – висловив думку експерт.
Девелопери також відчули суттєве зростання собівартості будівництва. Крім того, ринок реагує на кожну ворожу атаку на місто – після "прильотів" продажі житла падають. Страхування ризиків у будівництві також дуже дороговартісне, зазначив Баранов.
"До війни розрахунок був простий: вартість матеріалів (бетону чи кладки цегли) дорівнювала вартості роботи. Сьогодні вартість роботи перевищує вартість матеріалів у 2-3 рази", – повідомив засновник A Development.
За словами Баранова, значні перешкоди створюють і незавершені процедури з прийняття урядом та міністерствами підзаконних актів, зокрема в сфері захисту культурної спадщини. Водночас місцева влада Києва вже 1,5 року не розглядає питання відведення земельних ділянок.
"Наприклад, були внесені зміни в закон про культурну спадщину, але нормативні документи міністерство культури до сих пір не узгодило. У травні 2022 року вступили в дію зміни, згідно яких неможливо щось робити в центральному історичному ареалі без зон та режимів. А порядок був затверджений лише у травні цього року – тобто, пройшло чотири роки. А от наприклад порядку щодо територій пам’яток до сих пір немає", – зазначив він.
Баранов підкреслив, що будівництво в історичному центрі Києва має бути осмисленим і прозорим, але водночас контролюватися містом.
"Київ має бути взірцем. Будівництво – це дуже дорого, і об’єкт будівництва стирачкою не зітреш. Необхідно зробити такий підхід, аби було прозоро і швидко, але при цьому будувати те, що буде актуальним через роки", – сказав експерт.
