Досвід України в застосуванні та виробництва дронів, важкого озброєння, артилерійських боєприпасів та розвідки робить країну світовим лідером міжнародного оборонного простору, зазначили експерти, учасники пресконференції на тему "Від захисту України до спільного оборонного простору: інтеграція у міжнародні оборонні ініціативи", яка пройшла в агентстві "Інтерфакс-Україна" в четвер.
"Наш досвід та заходи, які ми сьогодні приймаємо, особливо допомога країнам Близького Сходу, та сумісні підприємства серед країн-партнерів, які освоюють виробництво дронів різних типів, роблять нас світовим лідером в плані застосування нового озброєння. Також наш військово-промисловий комплекс поповнюється артилерійськими боєприпасами та важким озброєнням, яке ми виробляємо по сумісним контрактам. Ще ми пропонуємо нововведення по питанням розвідки і удосконалення в виробництві комплексів ППО", – сказав у ході заходу військовий аналітик, полковник запасу, екс-офіцер Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олег Жданов.
Зокрема, спікери наголосили, що інформація відносно припинення обміну розвідданих між Україною та міжнародними партнерами, не зовсім відповідає дійсності. Але, як підкреслив політичний консультант, керівник аналітичної групи "Реальна політика", військовослужбовець Сил оборони України Олександр Антонюк, обмін розвідданими потребує відповідного реагування, оцінки і прийняття рішень.
Для прикладу він наводить розвіддані про розгортання у Воронезькій області північнокорейського ракетного підрозділу з шістьма пусковими установками та 120 ракетами корейського виробництва. "Звісно, обмін даними потребує відповідного реагування, оцінки і прийняття рішень. Як бачимо, на відміну від демократичних країн, держави тоталітарні швидше ухвалюють рішення, входять певні союзи і, як бачимо, навіть підтримують один одного на землі", – зазначив Антонюк.
Таким чином, експерт зазначив, що загроза перестала бути локальною, як не намагалися на Заході цю війну тримати в певних рамках. Тому він вважає антибалістичну програму ключовою позицією, і вважає незрозумілим затягування масового виробництва систем Петріот.
У той же час модератор дискусії, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень, професор КАІ Олексій Буряченко зазначив, що наразі крім власного виробництва антибалістичних спроможностей українські військові пропрацьовують "певні асиметричні методи". "Ми можемо працювати по території ворога, знищувати їх ще, можливо, навіть не тільки після пуску, а, можливо, ще і до пуску. І це може стати, дійсно, як на мене, частково замінником, допоки ми не отримуємо власних антибалістичних спроможностей", – сказав він.
Ця ситуація, за словами експертів, призводить до того, що Україна самотужки намагається приймати низьку рішень. "Фактично, по багатьох аспектах, ми з більш розв'язаними руками, хоча і маємо серйозний взаємозв'язок із Заходом з точки зору постачання і обладнання та розвідданих", – описав ситуацію політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
Але, незважаючи на всі перепони та складнощі, Україна на сьогоднішній день стала важливою в багатьох питаннях військово-промислового комплексу. "Без нас західні партнери вже не здатні іти вперед і наздоганяти чи переганяти наших противників в плані нарощування сучасних інновацій та виробництва", – резюмував Жданов.
Буряченко наголосив, що Україна робить багато для забезпечення не тільки власної безпеки, але починає формувати нові контури європейської безпеки та створювати новий формат міжрегіональної євразійської безпеки, якої раніше в Ялтинсько-Потсдамській системі координат не існувало.
"Зверніть увагу, наскільки наша політика, причому як внутрішня, так і зовнішня, вона еволюціонувала буквально за ці декілька років під час повномасштабної війни… І зараз, коли ми говоримо про міжнародні оборонні ініціативи, коли ми говоримо про спільні оборонні простори, Україна проявляє лідерство у всіх цих напрямках. Україна стає, по суті, міжнародною безпековою константою і реалізує глобальні проєкти уже на Єврозійському континенті за активну своєю участю. Тому стратегічно Україна стає, безумовно, дорослішою, спроможнішою і якщо не еволюціонують такі інституції, як НАТО та Європейський Союз, які закріплені, безумовно, на Конституції, то нам, дійсно, набагато легше самим стати новою платформою і можливістю для створення міжрегіональних безпекових нових інституцій, нової взаємноінтегрованої глобальної безпекової структури за мінімальною участі Сполучених Штатів, але з більшою відповідальністю тих акторів, які готові, відповідно, брати на себе відповідальність", – сказав він.
