Рівень загального ризику для України вперше з початку спостережень за підсумками другого кварталу 2026 року знизився на 5,7 бала до показника 51,9, але рівень поляризації в суспільстві, навпаки, вперше зріс до високого у 66,6 бала зі 100, зазначили учасники пресконференції на тему "Ризики для України: безпека, політика, суспільні розколи", яка пройшла в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.
В представленій під час заходу доповіді від аналітичного центру "Об'єднана Україна", засновник центру та доктор політичних наук Ігор Петренко зазначив, що методологія оцінки політичних ризиків складається з двох індексів: індексу ризику країни (UCRI) та індексу поляризації суспільства (UPRI). "Індекс ризику країни, який виходить щокварталу, вимірює стан самої держави. Тоді як індекс ризику поляризації виходить раз на півроку і вимірює стан суспільства. Ми публікуємо їх разом, бо окремо вони можуть вести в оману, і цей квартал якраз показав як один ризик дає позитивну динаміку, а інший, відповідно, негативну", – сказав він.
Зокрема, UCRI у другому кварталі становив 51,90 бала зі 100. За совами аналітиків, це так само підвищений рівень ризику, що й раніше, але вперше з початку розрахунків показник пішов униз: у першому кварталі він склав 56,97.
Співзасновник "Об'єднаної України" та політолог-міжнародник Антона Кучухідзе пояснює зниження цього індексу тим, що загроза від агресора не зникає, але посилюється підтримка зовні. "Окрім ризику існування державності, суверенітету, територіальної цілісності у вигляді агресивної політики РФ, ми досліджуємо ще багато параметрів, які стосуються збройних сил за рахунок міжнародних партнерів, фінансового забезпечення України, санкційних тисків і так далі. А другий квартал цього року був ефективним для зовнішньої політики та геополітичного контуру навколо України", – прокоментував він.
Таким чином, наголошують аналітики, головна причина покращення індексу ризику країни – зовнішньополітична. "Після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині 12 квітня знялося угорське вето, і Україна отримала розблоковану допомогу ЄС, новий пакет санкцій проти Росії та кошти МВФ", – зазначає Петренео.
Але в той самий час другий показник, індекс поляризації, змінився у гірший бік – зріс із 63,3 до 66,6 бала зі 100. За словами політолога, доктора політичних наук Петра Олещука, цей показник відображає внутрішньополітичний та партійно-політичний контекст. "За підсумками дослідження, можемо говорити, що інституційна стійкість України залишається операційною, а не консолідованою. Тобто все спирається переважно на збереження президентської легітимності, парламентської продуктивності та технічної керованості уряду. Це дозволяє системі працювати, але залишає всі проблеми, які впливають на те, що ми не можемо говорити про якусь повну стійкість чи повну стабільність", – сказав він.
І саме зараз, вперше с початку вимірювань, індекс поляризації суспільства перейшов межу високого рівня та показує ризик розколу суспільства. Як зазначає Петренко, основна причина цього – наближення виборів. "Щойно тема президентських і парламентських виборів перейшла з розмов у практичну підготовку, політичні сили почали активніше конкурувати між собою, і це підняло показник партійно-політичних розколів. Інші складові індексу – мовні й регіональні відмінності, майнова нерівність, розкол між фронтом і тилом – залишилися на попередньому рівні", – сказав він.
Таким чином, резюмуючи результати дослідження, аналітики підкреслили, що покращення індексу ризику не варто перебільшувати: воно стосується переважно зовнішньої підтримки, тоді як безпекова ситуація й робота влади всередині країни майже не змінилися. Саме тому зростає індекс поляризації. "Гірше стало із суспільними настроями: дедалі гострішою проблемою залишається дезінформація – з активним використанням штучного інтелекту й дипфейків, а також втома людей від донатів на армію. Готовність терпіти війну вперше опустилася нижче половини опитаних – до 48%", – наголосив Петренко.
Таким чином, ситуація у другому кварталі цього року склалася неоднозначна: зовнішні й безпекові загрози для країни трохи відступили, а от розкол усередині суспільства, навпаки, посилився.
Саме тому на завершенні пресконференції аналітики відзначили, що немає якогось приємного сценарію. "Насправді зараз ми маємо варіант А, коли офіційно оголошуються вибори та спостерігається фрагментація суспільства, яка конвертується в відкриту конкуренцію, а антагонізм перетворюється у компанійну мобілізацію. А це саме те, від чого ми застерігаємо", – резюмував засновник аналітичного центру "Об'єднана Україна".
Методологія: обидва показники розраховуються за власною методологією за 100-бальною шкалою, де чим вищий бал, тим гірша ситуація. UCRI оцінює загальну обстановку в країні – безпеку, роботу влади, економіку, підтримку партнерів і настрої суспільства. UPRI оцінює, наскільки українці розділені між собою і чи можуть ці розколи загостритися.
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=TDG2o5nM9G0
