Негативно оцінюють стан системи охорони здоров'я України понад 37% медиків та майже 26% пацієнтів, однією з найгостріших проблем є кадровий голод.
Як повідомив на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в четвер засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, про це свідчать дані опитування, проведеного наприкінці травня – на початку червня на території України (за винятком окупованих регіонів та АР Крим).
Згідно з даними опитування, зокрема, як "дуже поганий стан" системи охорони здоров'я оцінюють 9,9% медиків та 7,2% пацієнтів, як "середній" – 48,1% та 54,6% відповідно.
При цьому покращення ситуації після проведених медичних реформ (наприклад, впровадження Національної служби охорони здоров'я (НСЗУ) починаючи з 2018 року) відчувають лише 24,4% опитаних медиків та 24,7% пацієнтів.
Погіршення доступності до медичних послуг відзначили 40,5% опитаних медиків, погіршення якості медпослуг – 24,2%. В той же час позитивні зміни доступності медпослуг констатували 25,8% опитаних, покращення якості – 29,2%.
Негативну оцінку реорганізації закладів охорони здоров'я, спрямовану на створення спроможної мережі в цілому, дали 42,7% медиків, 27,7% оцінюють ці процеси в цілому позитивно.
При цьому 38% медиків бачать повну або низьку прогнозованість стосунків медзакладу з НСЗУ, 48,3% опитаних медпрацівників зазначають постійні або часті несправедливі рішення щодо законтрактованих медзакладів.
Тим часом позитивне ставлення до ідеї обов'язкового медичного страхування в Україні висловили 65,6% опитаних медиків та 55,8% пацієнтів. При цьому 39,6% медиків вважають, що обов'язкове медичне страхування має здійснювати окремий державний страховий фонд.
Аналізуючи оцінку процесів діджиталізації системи охорони здоров'я, дослідники повідомили: 42,6% опитаним медикам незручно користуватися МІС та ЕСОЗ через збої в роботі останнього, 20,3% бачать проблеми в недосконалості МІСів.
Водночас зручність користування електронними рецептами відзначили 77,8% медиків та 75,5% пацієнтів.
Оцінюючи кадрове забезпечення закладу охорони здоров'я, в якому медики працюють, 62,8% з них повідомили про недостатнє забезпечення лікарями та 65,3% – про брак середнього медперсоналу. При цьому відтік медичних кадрів назвали проблемою медицини воєного часу 70% медиків та 60,3% пацієнтів. Брак ліків відмітили 6,1% медпрацівників та 13,4% пацієнтів, руйнування інфраструктури – 17,8% медиків та 22,7% пацієнтів.
Про плани залишити медицину та перейти в іншу галузь діяльності в Україні заявили 11,9% опитаних медиків, про плани працювати за межами країни – 5,2%.
Коментуючи підсумки опитування, лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук Ольга Голубовська сказала, що переважна більшість українських медиків критично оцінює наявний стан системи охорони здоров'я та не бачить позитивних результатів медичної реформи, а понад три чверті опитаних сприймають НСЗУ не як партнера, а як контролюючий або каральний орган.
"Тарифи НСЗУ – це основний момент, який створює нездорову атмосферу в наданні медичної допомоги. Це кричуща проблема. Я розумію, що в державі немає грошей, але є речі, які можна виправити без грошей. Звідки взяті тарифи НСЗУ? З яких формул, документів? Як було розраховано ці тарифи, якщо немає стандартів лікування? Ці тарифи не є об'єктивними. Про це знають всі, і навіть в НСЗУ", – сказала вона.
Голубовська також підкреслила необхідність перегляду підходів до реформування системи охорони здоров'я.
"Ми не проти реформи – ми за людські реформи, але вони не повинні бути спрямовані суто на цифри. Першочергово зараз треба провести аналіз медреформи. Треба знати, скільки у нас лікарів, лікарень, яка ситуація з летальністю. У нас немає статистики смертності – вона закрита. Хто зараз оцінює якість надання медичної допомоги?", – сказала вона.
В той же час президент Всеукраїнської благодійної організації "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів" Віктор Сердюк повідомив, що лікарі та пацієнти мають однакові проблеми: недостатнє фінансування медицини, необхідність власним коштом сплачувати частину лікування та погіршенням доступності медичної допомоги.
"Ми чуємо в дійстві від пацієнтів, що важко потрапити до спеціаліста, не вистачає лікарів, доводиться купувати ліки, до лікарні не можна доїхати. Але ми завдяки цьому дослідженню побачили, що проблема полягає не в лікарях – проблема полягає в спеціалістах", – сказав він.
"Серед лікарів-фтизіатрів, які лікують туберкульоз, середній вік понад 60 років, середній вік медичних сестер – за 50 років. Вони сьогодні ще працюють, а хто буде працювати завтра?", – запитав він.
При цьому Сердюк підкреслив, що більшість медичних працівників хочуть введення страхової медицини.
"Звідки така віра в чудесне страхування і чому вони йому зараз не довіряють, адже НСЗУ – це по факту державна страхова компанія, яка отримує гроші від держави й далі працює як контролюючий орган. Головне завдання кожного страховика – взагалі нічого не платити. Це ідеально для НСЗУ – отримати гроші й нічого не платити. То чому ж виникає ілюзія, що прийде якийсь інший страховик і буде все прекрасно? Світовий досвід каже прямо навпаки", – підкреслив Сердюк.
Дослідження компанією Active Group було проведено методом онлайн опитування. Воно репрезентативне за віком, географією, формою власності медичного закладу (комунальна, державна) та видом надання медичної допомоги (первинна, вторинна, третинна). Обсяг вибірки – 7249 респондентів.
