Україні варто орієнтуватися на позицію Європейського союзу в питанні стосунків з КНР, а не на позицію окремих його членів, зокрема, і тому, що Євросоюз виступає адвокатом України під час контактів з китайською стороною, зазначає старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України Володимир Головко.
"Європа постійно виступає певним адвокатом України в очах Пекіну, і тут я хотів би звернути увагу, що Китай зрушив свої позиції. Минулого року... Сі Цзіньпін сказав, що за столом переговорів щодо миру має бути обов'язково Європа. Тобто, це китайська позиція, і вона відмінна від позиції Росії. І це для нас добре", – сказав Головко під час презентації експертної доповіді "Рух України до ЄС: зовнішні виклики і внутрішні проблеми" у пресцентрі агентства "Інтерфакс-Україна" у вівторок.
Доповідь підготовлена Громадською радою при МЗС України за підтримки Фонду Ганса Зайделя.
В документі зазначається, що попри постійне зростання європейсько-китайського товарообігу, між сторонами посилюється напруга через значний торговельний дисбаланс на користь Пекіну, і КНР буде намагатися зберегти свої нинішні економічні позиції в ЄС, як шляхом прямого тиску на Брюссель, так і використовуючи свої особливі політичні зв'язки з окремими європейськими країнами.
"Діалог України та КНР на політичному треку залишається малоінтенсивним, попри послідовні спроби української дипломатії його активізувати. Вочевидь, порядок денний на найближчий час – організація візиту глави МЗС України до КНР, який має надати імпульс розгортанню міжурядової взаємодії з подальшим виходом на саміт лідерів. Однак, поки продовжується "гаряча фаза" російсько-української війни, кардинальних змін у китайській позиції щодо України навряд чи варто очікувати. Поряд з цим, Китай чітко артикулював бажання взяти участь у післявоєнному відновленні України, що, ймовірно, буде супроводжуватися й активізацією політичного діалогу", – йдеться в доповіді.
Головко зазначиив, що Україні потрібно слідкувати за китайською політикою в Євросоюзі і робити практичні рекомендації для нашої влади, для того, щоб ми її враховували".
Він зазначив, за в ЄС стосунки з КНР розглядаються за трьома напрямами: "це торгове і інвестиційне співробітництво, конкуренція та супротивник, який намагається просувати іншу картину світу". У цих умовах Брюссель намагається знаходити відповіді по всіх трьох векторах, готує та реалізує низку економічних заходів, що викликало у Пекіна "багато негативних реакцій". Також КНР намагається знайти якихось партнерів в окремих членах ЄС. Експерт згадав Словаччину, Угорщину та Іспанію.
"Щодо України, то виходить, що Україні треба орієнтуватися в цій ситуації в Європі, але з огляду на те, що у нас на порядку денному, власне кажучи, інтеграція в ЄС, в 2030 році, мабуть, чи може трохи пізніше, але, мабуть, нам все ж таки варто орієнтуватися на позицію Брюсселя в китайському питанні, а не на позицію окремих, навіть близьких для нас країн", – резюмував Головко.
