Інтеграція до ЄС не може зводитися лише до ухвалення законів – голова профільного комітету Ради

Справжня інтеграція до Європейського Союзу не може зводитися лише до ухвалення законів чи декларативних рішень, вважає голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе (фракція "Європейська солідарність").

"Нам треба відійти від того, щоб асоціювати ухвалення закону з євроінтеграцією. Закон сам по собі ще не є реформою. Навіть ідеальний закон не працюватиме без підготовлених людей, без зміни підходів, без інституційної спроможності та без реального впровадження на рівні зрозумілому для громадянина. Якщо закон залишається просто ухваленим актом, який не змінює життя людей, – це така собі "євроінтеграція на вітрині". Саме тому надзвичайно важливо, щоб люди розуміли, як ті чи інші зміни впливають на їхнє життя, що вони їм дають і чому ці реформи важливі", – сказала Климпуш-Цинцадзе на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у середу під час презентації аналітичного дослідження "Вступ України до ЄС на практиці: секторальна гармонізація, регіональна імплементація та суспільні настрої", організованого Мережею захисту національних інтересів "АНТС".

Вона також наголосила, що підтримка європейської інтеграції в українському суспільстві значною мірою базується на безпековому виборі в умовах війни, однак цей кредит довіри не є безмежним.

"Кредит довіри суспільства до євроінтеграції має певний термін придатності – це мандат на результат. Ігнорувати цей мандат і не досягати реальної євроінтеграції як мінімум злочинно. Ми маємо об'єднати зусилля громадянського суспільства, урядовців, парламентарів та міжнародних партнерів, щоб перетворити всі ці прориви у відносинах з ЄС на реальні досягнення для людей, особливо на тлі війни", – зазначила народна депутатка.

За словами експертки з питань ефективного місцевого самоврядування Мережі "АНТС" Юлії Вусенко, реальна євроінтеграція неможлива без впровадження законодавчих змін у повсякденному житті.

"Сьогодні дуже важливо, щоб євроінтеграція не залишалася лише процесом ухвалення законів. Реальна інтеграція в ЄС починається тоді, коли громади, бізнес і державні інституції здатні впроваджувати ці зміни у повсякденному житті. Саме тому нам потрібна не лише формальна гармонізація законодавства, а й посилення інституційної спроможності, професійних кадрів та фінансової стійкості громад", – зазначила Вусенко.

На думку керівниці команди Програми Polaris, уповноваженої SALAR International в Україні Сусанни Делланс, євроінтеграція стає успішною, коли місцеве самоврядування отримує ресурси, відповідальність і розуміння своєї ролі у системі змін.

"Коли ми говоримо про євроінтеграцію, я говоритиму саме про громади, адже саме там реформи перетворюються на щоденну практику – або не перетворюються. Шведський досвід показав, що самого ухвалення законодавства недостатньо. У Швеції після вступу до ЄС у 1995 році система почала реально працювати лише тоді, коли муніципалітети отримали ресурси та усвідомили свою роль у цих процесах. Близько 70% законодавства ЄС втілюється саме на місцевому рівні. Тому важливо, щоб у цьому "поїзді" були всі рівні врядування", – наголосила Делланс.

Директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук звернув увагу на суперечності між чинною системою планування в Україні та реальними підходами Європейського Союзу до фінансування розвитку громад. За його словами, надмірне ускладнення процедур і відсутність орієнтації на вирішення конкретних проблем вже сьогодні гальмують доступ громад до європейських ресурсів.

"Українське законодавство десь випереджає реальне життя, а десь вже починає його гальмувати. Для місцевого самоврядування була сформована система планування розвитку, яка відповідала європейським стандартам. Але далі ми створили ще складнішу систему – концепції інтегрованого розвитку, програми комплексного відновлення, перспективні плани публічного інвестування. І тепер ця система вже не відповідає підходам європейського фінансування. ЄС не фінансує просто будівництво школи чи каналізації – Європейський Союз фінансує вирішення проблеми. А в нас все навпаки", – сказав Ткачук.

Він також підкреслив, що для отримання європейських коштів Україні недостатньо лише адаптувати законодавство – необхідно змінити сам підхід до управління та мислення.

"Ключове завдання сьогодні – подивитися, як всю інституційну систему замкнути на прискорене економічне зростання. В Україні бракує ресурсів, а потреби величезні. Частково це може бути вирішено за рахунок європейських грошей. Але щоб їх отримати, треба діяти за європейськими правилами і, що найголовніше, – перепрошити психологію: думати по-європейськи та брати за основу європейські пріоритети. Інакше цих грошей ми не отримаємо", – підсумував він.

За словами голови Гатненської громади та керівника Київського обласного відділення ВАО ТГ Олександра Паламарчука євроінтеграція – це не лише про нові можливості, а й про готовність суспільства та бізнесу працювати за прозорими правилами та нести спільну відповідальність.

"Коли ми станемо частиною Європейського Союзу, всі мають розуміти: це не лише про вищі зарплати чи пенсії, а й про інший рівень відповідальності та податків. І я бачу, що малий та середній бізнес готовий до цього. Люди готові працювати прозоро, готові платити більше податків, але лише за умови, що правила будуть однаковими для всіх і виконуватимуться усіма без винятку. Саме тоді буде чесна конкуренція і справедливі умови для розвитку", – наголосив він.

Паламарчук також підкреслив, що українські громади вже демонструють надзвичайно швидкі темпи розвитку навіть в умовах війни, а окремі практики можуть бути корисними й для європейських партнерів.