Активісти медсестринства заявляють про критичний брак кадрів та недофінансування медпослуг з медсестринського догляду
В українській системі охорони здоров'я наявний критичний брак кадрів середнього медичного персоналу та недофінансування роботи медичних сестер, що суттєво погіршує надання медичної допомоги, заявили активісти медсестринства на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в четвер.
Секретар Ради ГО "Медичний Рух "Будь Як Ми" Руслана Мазуренок повідомила: низка досліджень та опитувань щодо ситуації в галузі показала, що "медсестринство сьогодні руйнується через кадровий дефіцит, перевантаження і фінансову несправедливість", тоді як держава не приділяє ціому напряму належної уваги.
"Медична реформа побудована таким чином, що роль медичних сестер у системі фактично опинилася поза фокусом державної політики. Пакети медичних послуг НСЗУ регламентують наявність лікарів-спеціалістів та обладнання, але про вимоги до наявності медсестер, їхньої кількості та рівня кваліфікацій майже жодного слова. Важку щоденну працю медсестри ніхто не рахує. Для системи це ніби безкоштовний додаток, за який не треба платити окремо", – сказала вона.
Мазуренок також сказала, що робота медсестер "юридично і фінансово не ідентифікується як окрема цінна послуга, що автоматично знецінює професію, нас переводять на півставки, зобов'язують одну людину тягнути роботу за трьох і на нас найпростіше економити".
Вона повідомила, що дослідження та опитування, які проводила громадська організація, показали "критичне перевантаження персоналу, непрозорі механізми нарахування заробітної плати, нестабільність профонтових доплат та масове відчуття професійного виснаження серед медичних працівників".
"Під час цих досліджень ми виявили три рівні перешкод до отримання доплат саме цих профонтових. Перший – це рівень Міністерства розвитку громад і теріторій, другий рівень – НСЗУ, адже статус закладу не гарантує фінансування, а НСЗУ постійно змінює правила, і третій – це рівень самого медзакладу, адже адміністрації вручну затверджують, скільки кому платити. В основному це пов'язано з тим, що всі наші заробітні плати і доплати прив'язані до колективного договору, які в основному укладалися ще до війни і там нічого не було про доплати і фронтові", – сказала вона.
Як зазначила Мазуренок, декларативні гарантії уряду щодо базової заробітної плати розбиваються об реальність недофінансування лікарень.
"Я наведу типовий приклад з досвіду: маємо відділення, де за реальними потребами і кількості пацієнтів медсестра має працювати на повну ставку. Проте через штучний дефіцит фонду заробітної плати її юридично переводять на 0,75, на 0,5 ставки. Що відбувається на практиці? Кількість ліжок не зменшується, а медсестра отримує урізану зарплату, з якою ще знімається стимулюючі надбавки", – сказала вона.
"Необхідно внести до умов закупівлі медичних послуг чіткі індикатори щодо забезпечення сестринським персоналом", – заявила Мазуренок.
У свою чергу, ревізор Ради ГО "Медичний Рух "Будь Як Ми" хірург Олексій Чуприна вважає, що "для того, щоб медсестра стала суб'єктною, вона має стати користувачем медичних електронних систем".
"Це означає, що лікарня має за неї платити, бо за всіх лікарів, які вносять відомості в НСЗУ, йде оплата. І тому, думаю, що переважна більшість директорів намагається це питання обійти, бо це додаткові витрати", – сказав він.
Зі свого боку медсестра психіатрії Галина Степанюк назвала найбільшою проблемою як у психіатрії, так і в загалом медсестринстві низьку заробітну плату".
"Ми намагаємось допомагати пацієнтам, але коли ти піймаєш себе на думці, що твоя заробітна плата "чистими" на руки це 10 400 грн і це ніяк не покращилось, вона не змінилась. Навпаки – раніше ми отримували на руки 10 800 грн, потім з'явився військовий збір і ми стали отримувати 10 400 грн. Багато персоналу йде з медицини, шукає якусь більш високооплачувану роботу в іншій сфері або виїжджає за кордон, тому що більше не бачать перспектив в Україні", – сказала вона.
Крім того, Степанюк зазначила, що в зв'язку з війною побільшало пацієнтів, збільшилася кількість жінок, які втратили або сина, або чоловіка на війні, або зникли безвісти.
"З'являються пацієнти, у яких з'являються психічні розлади на тлі цих стресових подій. І ми як люди не можемо їх не співчувати. Це теж відбивається на нашому психічному здоров'ї, але ж на зарплаті воно жодним чином не позначається. Окрім того, скорочується і відділення, які мали б, навпаки якось розширювати по спеціалізації, наприклад, відділення шизофренія або окремі відділення з депресивними розладами. Окрім того, скорочують процедурних медсестер, і тепер вся робота на плечах чергової медсестри, але це ніхто не враховує", – сказала вона.
Зі свого боку, голова Ради ГО "Медичний Рух "Будь Як Ми", дитяча медсестра Оксана Слободяна, відповіаючи на запитання агентства "Інтерфакс-Україна" про рівень оплати роботи медичної сестри в приватному секторі, повідомила, що аналіз ринкових пропозицій вакансій медичних сестер показує: зарплатня медсестер в приватному секторі "коливається в межах 20 тис. грн, починаючи зі стоматології і закінчуючи офтальмологією, а якщо вже якась складніша професія, наприклад анестезистки операційної, то це в межах 25 тис. грн"
"Мушу сказати, що якщо раніше хотіли тільки медсестер молодшого віку, то зараз беруть медсестер віком 50 і 50+. Тобто основне, щоб була робоча сила", – сказала вона.
"У 2023 році ми прогнозували, що критичні проблеми в медсестринстві почнуться в 2026 році. Ці проблеми вже почалися катастрофічно сильно і почалися у всіх регіонах України. Ми бачимо, що по всій країні є кадровий голод саме на середній медичний персонал, тобто на медсестер", – підкреслила Слободяна.
