Активісти медсестринства заявляють про критичний брак кадрів та недофінансування медпослуг з медсестринського догляду
В українській системі охорони здоров'я наявний критичний брак кадрів середнього медичного персоналу та недофінансування роботи медичних сестер, що суттєво погіршує надання медичної допомоги, заявили на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у четвер активісти медсестринства.
Секретар Ради ГО "Медичний Рух "Будь Як Ми" медсестра Руслана Мазуренок повідомила, що організація провела низку досліджень та опитувань щодо ситуації в галузі, які показали, що "медсестринство сьогодні руйнується через кадровий дефіцит, перевантаження і фінансову несправедливість", в той же час, держава не приділяє цьому напрямку належної уваги.
"Медична реформа побудована таким чином, що роль медичних сестер у системі фактично опинилася поза фокусом державної політики. Пакети медичних послуг НСЗУ регламентують наявність лікарів-спеціалістів та обладнання, але про вимоги до наявності медсестер, їхньої кількості та рівня кваліфікацій майже жодного слова. Важку щоденну працю медсестри ніхто не рахує. Для системи це ніби безкоштовний додаток, за який не треба платити окремо", – сказала вона.
Мазуренок зазначила, що робота медичних сестер "юридично і фінансово не ідентифікується як окрема цінна послуга, це автоматично знецінює нашу професію, нас переводять на півставки, зобов'язують одну людину тягнути роботу за трьох і на нас найпростіше економити".
Вона повідомила, що дослідження та опитування, які проводила громадська організація, показали "критичне перевантаження персоналу, непрозорі механізми нарахування заробітної плати, нестабільність профонтових доплат та масове відчуття професійного виснаження серед медичних працівників".
"Під час цих досліджень ми виявили три рівні перешкод до отримання доплат, саме цих профонтових. Перший рівень – це рівень Міністерства розвитку громад і територій. Другий рівень – НСЗУ, адже статус закладу не гарантує фінансування, а НСЗУ постійно змінює правила. І третій – це рівень самого медзакладу, адже адміністрації вручну затверджують, скільки кому платити. В основному це пов'язано з тим, що всі наші заробітні плати і доплати прив'язані до колективного договору, які, в основному, укладалися ще до війни і там нічого не було про доплати і про фронтові", – сказала вона.
Мазуренок зазначила, що декларативні гарантії уряду щодо базової заробітної плати "розбиваються об реальність недофінансування лікарень".
"Я наведу типовий приклад з досвіду: маємо відділення, де за реальними потребами і кількості пацієнтів медсестра має працювати на повну ставку. Проте через штучний дефіцит фонду заробітної плати її юридично переводять на 0,75, на 0,5 ставки. Що відбувається на практиці? Кількість ліжок не зменшується, а медсестра отримує урізану зарплату, із якою ще знімається стимулюючі надбавки", – сказала вона.
"Необхідно внести до умов закупівлі медичних послуг чіткі індикатори щодо забезпечення сестринським персоналом", – підкреслила Мазуренок.
В свою чергу, ревізор Ради ГО "Медичний Рух "Будь Як Ми", хірург Олексій Чуприна зазначив, що "для того, щоб медсестра стала суб'єктною, вона має стати користувачем медичних електронних систем".
"Це означає, що лікарня має за неї платити, бо за всіх лікарів, які вносять відомості у НСЗУ, йде оплата. І тому, я думаю, що переважно більшість директорів намагаються це питання обійти, бо це додаткові витрати", – сказав він.
Зі свого боку медсестра психіатрії Галина Степанюк також зазначила, що "найбільшою проблемою як у психіатрії, так і загалом медсестринстві, залишається низька заробітна плата".
"Ми намагаємось допомагати пацієнтам, але коли ти ловиш себе на думці, що твоя заробітна плата чистими на руки це 10400 грн і це ніяк не покращилось, вона не змінилась. Навпаки раніше ми отримували на руки 10800 грн, потім з'явився військовий збір і ми стали отримувати 10400 грн. Багато персоналу йдуть з медицини, шукають якусь більш високооплачувану роботу в іншій сфері, або виїжджають працювати за кордон, тому що більше не бачать перспектив в Україні", – сказала вона.
Крім того, Степанюк зауважила, що "у зв'язку з війною побільшало пацієнтів, збільшилася кількість жінок, які втратили або сина, або чоловіка на війні, або безвісті зникли".
"З'являються пацієнти, в яких з'являються психічні розлади на фоні цих стресових подій. І ми, як люди, не можемо їм не співчувати, це теж відображається на нашому психічному здоров'ї, але ж на зарплаті воно ніяк, жодним чином не позначається. Окрім того, скорочується і відділення, які мали б, навпаки якось розширювати по спеціалізації, наприклад, відділення шизофренія або окремі відділення з депресивними розладами. Окрім того, скорочують процедурних медсестер, і тепер вся робота на плечах чергової медсестри, але це ніхто не враховує", – сказала вона.
Зі свого боку, голова Ради ГО "Медичний Рух "Будь Як Ми", дитяча медсестра Оксана Слободяна, відповідаючи на запитання агентства "Інтерфакс-Україна" щодо рівня оплати роботи медичної сестри у приватному секторі зауважила, що аналіз ринкових пропозицій вакансій медичних сестер показує, що зарплатня медсестер у приватному секторі "коливається у межах 20 тис. грн у приватних закладах, починаючи зі стоматології, закінчуючи офтальмологією, а якщо вже якась складніша професія, наприклад, анестезистки операційної, то це у межах 25 тис. грн".
"Мушу сказати, що якщо раніше хотіли тільки медсестер молодшого віку, то зараз беруть медсестер віком 50 і 50+. Тобто, основне, щоб була робоча сила", – сказала вона.
"У 2023 році ми прогнозували, що критичні проблеми у медсестринстві почнуться, у 2026 році. Ці проблеми вже почалися катастрофічно сильно, і почалися у всіх регіонах України. Ми бачимо, що по всій Україні, по всіх регіонах є кадровий голод саме на середній медичний персонал, тобто на медсестер", – підкреслила Слободяна.