Участь у перших повоєнних виборах планують брати понад 2/3 українців, але їх частка зменшується – соцопитування

Абсолютна більшість українців планують брати участь як виборці у перших повоєнних виборах в Україні – як парламентських (67,7%), так і президентських (69,5%), свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 11-18 листопада 2025 року і представленого на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

Опитування проводилося в рамках проєкту "Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення", що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

При цьому зазначається, що цей показник з часом знижується – під час опитування у червні 2024 року участь у перших парламентських та президентських виборах планували брати участь як виборці 73% та 75,6% українців відповідно.

Водночас фіксується різке зростання частки тих, хто не має наміру брати участь у виборах: з 7,1% до 11,2% у парламентських і з 5,7% до 10,7% у президентських. Частка тих, хто ще не вирішив або кому важко відповісти, змінилися несуттєво.

Подібна картина із готовністю взяти участь у місцевих виборах: у перших повоєнних виборах міських та сільських голів готові брати участь 67,1% респондентів, у виборах депутатів міських та сільських рад – 65,8%. Аналогічно фіксується падіння цього показника з 2024 року та різке зростання приблизно у півтора рази частки тих, хто на місцевих виборах вже вирішив не голосувати.

Відносна більшість українців (від 47 до 50%) вважають, що на перших повоєнних виборах повинні мати право голосувати та обирати і ті громадяни, які під час війни перебувають в України, але не поновили військово-облікових даних у встановлені законом терміни і ухиляються від мобілізації, і ті, які перебувають в Україні, але відмовляються від мобілізації через релігійні переконання, і ті, хто виїхав з України на законних підставах і не повернувся назад, а також ті, хто до завершення війни проживав на окупованих територіях.

Натомість 29-30% опитаних вважають, що такі громадяни мають бути позбавлені права голосувати та обирати. Стосовно тих, хто законно виїхав з країни і не повернулися назад, цей показник ще вищий – 39,7%.

Водночас абсолютна більшість (61,6%) українців вважають, що ті громадяни, хто перетнув кордон України незаконно і не повернув назад, не мають права голосувати та обирати на повоєнних виборах. Протилежної думки лише 24,6% опитаних.

З іншого боку, абсолютна меншість (від 12 до 16%) українців припускають право обиратися на перших повоєнних виборах громадянам, які під час війни виїхали з України і не повернулися назад. Від 71 до 76% проти цього. Мова як про загальнонаціональні (парламентські, президентські), так і місцеві (міських та сільських голів, у міські та сільські ради) вибори.

У той же час з 2024 року помітне зростання толерантності до таких громадян: тоді припускали їх право обиратися від 9 до 11% опитаних, були проти цього 81-82% респондентів.

Опитування проводилося методом face-to-face у всіх підконтрольних уряду регіонах України, де не ведуться бойові дії, серед 2008 респондентів віком від 18 років. Опитування велося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі, коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року за віком, статтю, типом поселення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%, але можливі додаткові систематичні відхилення вибірки, зумовлені наслідками агресії РФ.