Під час весняного паводку в Києві традиційно підвищився рівень марганцю, мутність і колірність питної води - експерт
Київ. 20 квітня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Під час весняного паводку в Києві традиційно підвищилася концентрація марганцю, мутність і колірність питної води, її окиснюваність, але ці зміни не сягнути критичних показників, зазначає президент водного товариства Waternet Андрій Мітченко.
"Ми провели щорічний моніторинг якості води в Києві під час паводку. Ми, на нашу превелику втіху, не бачимо катастрофічної ситуації. Є перевищення за такими показниками, як мутність і колірність води, гострою проблемою є щорічне підвищення концентрації марганцю у водопровідній воді в Києві під час паводку, водоканал робить усе можливе, щоб боротися із цим. Головне, щоб громадськість знала, що міститься в цій воді", - сказав він на прес-конференції в четвер в агентстві "Інтерфакс-Україна".
За його словами, процеси, що відбуваються, пов'язані з підвищення рівня ґрунтових вод, які надходять до Київського водосховища, що є основним джерелом водозабору для правобережної частини Києва. "У зв'язку зі збільшенням вмісту марганцю та органічних речовин водоканал посилює хлорування води, що призводить до збільшення вмісту хлорорганічних речовин, які шкідливі для організму", - зазначив експерт.
А.Мітченко повідомив, що під час паводків у Києві питна вода відповідала санітарним правилам і нормам (СанПіН) лише в Оболонському районі, що пояснюється тим, що значна частина цього району забезпечується водою з артезіанських свердловин, яка не схильна до паводкових явищ тією мірою, якою схильна вода правобережної частини міста. Найгірша ситуація під час паводку була в Дніпровському районі. Деснянський і Дарницький райони демонстрували погіршення ситуації порівняно з минулим роком. Солом’янський, Подільський і Святошинський райони - це ті, де показники колірності та вмісту марганцю були вищі за норму і погіршувалися порівняно з минулим роком. Особливо активне хлорування дало свій ефект більше за інші у Дарницькому, Дніпровському та Шевченківському районі.
Експерт також зазначив, що бювети не так сильно схильні до паводкових явищ. "Артезіанські свердловини Києва та області характеризуються високим вмістом заліза та марганцю, це всім відоме природне явище. І більшість бюветів Києва, в яких вода відповідає сучасним вимогам якості води, забезпечено системами доочистки води від заліза та марганцю. Інше питання - наскільки фінансується утримання цих очисних споруд, наскільки їх регулярно обслуговують. Раніше цю роботу виконував міський водоканал, була спеціальна служба, але я знаю, що останні три роки цю діяльність на водоканалі не фінансують. Добре, що сьогодні ті бювети, в яких вода не відповідає СанПіНу, закриті і не працюють", - розповів він.
У свою чергу експерт Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва, кандидат біологічних наук Леся Зоріна наголосила, що небезпечним є не вміст хлору в питній воді, адже під час кип'ятіння він випаровується, а небезпечними є ті хлорорганічні речовини, які мають канцерогенну та мутагенну дію, можуть викликати рак, порушення у плоду вагітної жінки. "І насамперед треба вилучати з водопровідної води та поверхневих джерел водопостачання канцерогенні хлорорганічні речовини. Крім того, у воді є й нелеткі хлорорганічні речовини, які мало вивчені у світі, і ми лише десь наступного року почнемо вивчення саме цих речовин", - сказала вона.
Експерт зазначила, що якщо питна вода не має взагалі органічних речовин - це шкідливо для здоров'я, і якийсь оптимальний рівень їх має бути. При цьому вона зазначила, що водопровідну воду необхідно обов'язково кип'ятити, особливо в період паводку.
За її словами, під час укладення СанПіН держава мала спиратися не лише на європейські норми, а й на дані своїх науковців. У цьому документі для деяких показників є декілька нормативів, як у США, укладачі орієнтувалися на багато європейських показників, але також використовували і документи часів СРСР та сучасні вітчизняні наукові дані. "Наш документ із багатьох питань жорсткіший, ніж в Європі. А в СРСР питна вода, яку виробляли з поверхневих джерел, була набагато кращої якості, ніж у Європі, яку виробляли з їхніх річкових вод", - зазначила Л.Зоріна.