В Україні планують створити команду експертів, яка слідкуватиме за відповідністю українського законодавства вимогам Європейського Союзу на шляху до повноправного членства в ЄС, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

"У нас буде абсолютно новий підхід до законопроєктів, пов'язаних із євроінтеграцією. По-перше, кожен із них матиме таблицю відповідності директивам. Жоден законопроєкт без цього не зможе розглядатися в залі як євроінтеграційний. По-друге, це потужна експертна підтримка, тому що відповідний експертний центр створюватиметься і на рівні уряду, і на рівні парламенту. Ми створюємо таку євроінтеграційну "дрімтім", яка слідкуватиме за відповідністю нашого законодавства законодавству Європейського Союзу", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у п'ятницю.

Водночас, за словами спікера, Україна веде переговори з Європейським парламентом із метою налагодження зв'язків між комітетами Верховної Ради та Європарламенту, щоб переймати їхні стандарти та підходи.

"За минулий місяць у нас сформувалося чітке розуміння того, як кожна гілка влади має рухатися до відкриття переговорів, які стосуватимуться нашого повноправного членства в Євросоюзі. Верховна Рада та уряд знають, що мають робити, президент координує цю діяльність як лідер процесів. Щодо Верховної Ради, насамперед йдеться про те, яким чином ми маємо виконати тих сім пропозицій, які нам надані. Верховна Рада вже має чіткий перелік законопроєктів, за якими ми йтимемо", - зазначив Стефанчук.

За його словами, у Верховній Раді протягом місяця напрацювали "регламентний трек", яким просуватимуться євроінтеграційні законопроєкти.

"Ми провели велику кількість зустрічей з усіма суб'єктами законодавчої ініціативи. За цей місяць зроблено дуже багато, і я сподіваюся, що основна активність розпочнеться у вересні, а до цього часу ми вже будемо повністю готові рухатися за треком євроінтеграційних законів", - уточнив спікер.

Крім того, Стефанчук поінформував, що згідно з домовленістю уряд стане основним розробником євроінтеграційних законопроєктів, а парламент проводитиме необхідну експертизу і, відповідно, ухвалюватиме їх.

"Цих законодавчих актів буде трохи більше ніж 30. І, як ми обговорили з віцепрем'єром з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанішиною, це саме ті законопроєкти, які нам необхідні для виконання вимог щодо Асоціації з ЄС. Після того, як будуть відкриті переговори, перед нами буде відкрито понад 30 напрямів для ухвалення законодавчих актів. Ми готуємося до цього і готуємо цей швидкий трек їх проходження в парламенті", - зазначив він.

Голова ВР також нагадав, які саме законодавчі акти варто ухвалити на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.

"Це насамперед зміни до закону про Конституційний Суд щодо впровадження конкурсної системи відбору. По-друге, це законодавство про посилення вимог щодо FATF (це питання, пов'язані з обігом коштів, щоб знизити рівень корупції та зловживань). Третє, це законодавство про медіа, ми чекаємо на фінальну редакцію, яку затверджено профільним комітетом, і лише після цього законопроєкт зможе потрапити на розгляд до зали засідань, також це законодавство про національні меншини, зміни до закону про боротьбу з олігархами, які будуть внесені після отримання висновків Венеціанської комісії. Це той блок питань, покладених на Верховну Раду. Окрім того, вже є рішення стосовно прокурора САП, відкрито конкурс на НАБУ. Тому ми йдемо хорошим темпом. Я дуже сподіваюся, що під кінець року ми почнемо говорити про початок переговорів про повноцінне членство", - додав спікер.