Україна в Брюсселі взяла зобов'язання не скорочувати освітні права нацменшин
На Раді асоціації Україна-ЄС в п'ятницю Україна гарантувала, що не зменшуватиме права представників національних меншин, виконуючи мовну норму закону про освіту.
Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться в спільній заяві, прийнятій за підсумками засідання Ради асоціації. "Що стосується закону "Про освіту", то Рада асоціації погодилася, що є необхідність забезпечити збереження тих прав, які вже є в осіб, що належать до національних меншин", - йдеться в документі.
Також в документі гарантується, що Україна забезпечить "недискримінацію осіб, що належать до меншин, повагу до різноманітності та повний облік експертних висновків органів Ради Європи (таким органом, зокрема, є Венеціанська комісія)".
Як повідомляє прес-служба Ради Європи, у висновках Венеціанської комісії щодо положень нового закону України "Про освіту" наголошується, що ст.7 закону про мову викладання значно відрізняється від проекту закону, щодо якої велися консультації з представниками меншин. "Вона містить важливі неточності і, як видається, не забезпечує необхідних рекомендацій щодо застосування міжнародних і конституційних зобов'язань країни. Точний обсяг гарантій освіти мовами меншин переважно обмежений початковою освітою, не є зрозумілим", - йдеться в рішенні.
"З іншого боку, оскільки стаття 7 як рамкові положення не вказує на умови її реалізації, існує місце для визначення і застосування, більше відповідного охороні національних меншин. Венеціанська комісія вітає готовність української влади використовувати такі можливості, наприклад, через викладання в початкових школах більшості предметів мовами меншин у конкретних класах для національних меншин", - йдеться в рішенні.
Стосовно середньої освіти Комісія встановила, що також існує можливість для деякої гнучкості: чинний Закон про освіту є рамковим законом, а майбутній закон про повну загальну середню освіту, який ще повинен бути прийнятий, міг би передбачати більш детальні та збалансовані рішення. "Крім того, ст. 7 забезпечує правову основу для викладання інших предметів офіційними мовами ЄС, таких як болгарська, угорська, румунська та польська; здається, що українська влада має намір використовувати можливості, передбачені цим положенням", - йдеться в рішенні.
Венеціанська комісія закликала Україну внести зміни до "мовної статті" закону про освіту щодо російської мови. "Новий закон не надає жодних рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема для російської мови, найуживанішої недержавної мови. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати і тому піднімається проблема дискримінації", - йдеться в рішенні.
Венеціанська комісія вважає, що вирішити цю проблему допоможе внесення змін до ст.7 закону і заміна цього положення більш збалансованим.