Законопроект про дипслужбу передбачає 62,6 млн грн додаткових витрат держбюджету
Президентський проект нового закону про дипломатичну службу (№7322) зареєстрований у Верховній Раді 20 листопада як невідкладний.
На сайті українського парламенту у вівторок оприлюднено текст законопроекту.
Згідно із супровідними документами, реалізація положень закону після набуття ним чинності потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету України на рівні 62,6 млн грн для передбаченого документом соціального та медичного забезпечення дипломатів.
Проект закону про держбюджет-2018 нині передбачає 50,9 млн грн на зазначені цілі, йдеться в пояснювальній записці.
Згідно з проектом закону, дипломати, направлені в довготермінове відрядження, окрім заробітної плати, раз на місяць отримуватимуть компенсаційні виплати, розмір яких і порядок розрахунку визначатиме Кабінет Міністрів.
У статті про соціальне забезпечення дипломатів суттєво скоротився перелік гарантій порівняно з чинним законом.
Пропонується встановити, що дипломатам у довготерміновому відрядженні та їхнім сім'ям із держбюджету покриватимуть витрати на переїзд і провезення багажу, надання невідкладної медичної допомоги та медстраховки в країні перебування, а також витрати на здобуття їхніми дітьми дошкільної та середньої освіти.
Водночас пропонується позбавити дипломатів забезпечення житлом, безвідсоткових кредитів терміном до 20 років на поліпшення житлових умов, медичного та санаторно-курортного обслуговування під час служби і після виходу на пенсію. Крім того, іншому з подружжя дипломатів після їх звільнення з роботи у зв'язку з довготерміновим відрядженням не виплачуватимуть одноразової грошової допомоги.
У законопроекті пропонується відмовитись від забезпечення дипломатичних працівників предметами екіпіровки.
Документ передбачає, що дипломатичні посади в органах дипслужби поділяються на три категорії - "А", "Б" і "В" - залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень. До категорії "А" будуть віднесені посади державного секретаря Міністерства закордонних справ, надзвичайних і повноважних послів, представників України при міжнародних організаціях, голів місій України при міжнародних організаціях.
Дипслужбовцями категорії "Б" вважатимуться генеральні консули, заступники представників України при міжнародних організаціях, посли з особливих доручень, дипрадники, консули, керівники структурних підрозділів апарату МЗС. Усі інші дипломатичні посади будуть віднесені до категорії "В".
Проектом закону пропонується закріпити, що на посадових осіб дипслужби поширюються обмеження закону про державну службу.
Як це передбачено і нинішнім законодавством, послів, представників України та голів місій при міжнародних організаціях призначатиме та звільнятиме президент України за поданням глави МЗС.
Інших представників дипслужби, згідно із законопроектом, призначатиме та звільнятиме з посад державний секретар МЗС.
"Зараз ми гармонізуємо дипломатичну службу під те, що було в законі про державну службу. Він матиме трохи більше чіткішої класифікації, що стосується присвоєння та позбавлення дипломатичних рангів, прописані своєрідні соціальні ліфти, компенсаційні виплати", - прокоментувала голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко на своїй сторінці у Facebook.
На її думку, доцільно передбачити консультації в профільному комітеті парламенту з кандидатур на посади послів, такої норми бракує в документі.
Згідно із законопроектом, порядок ротації дипломатів визначатиме МЗС, проте вона є обов'язковою умовою проходження дипслужби.
Терміни довготермінових відряджень дипломатів у проекті нової редакції закону залишаються такими самими, як і в чинному законі про дипслужбу. При цьому законопроект передбачає, що час між довготерміновими відрядженнями має становити два-чотири роки.
Скорочення чисельності або штату працівників дипломатичної установи України за кордоном стане ще однією підставою для дострокового відкликання дипломатів.