Заяви представників угорської та румунської делегацій у ПАРЄ виглядали як територіальні претензії до України
Заяви деяких представників угорської та румунської делегацій у Парламентській асамблеї Ради Європи під час розгляду закону України "Про освіту", зокрема його мовної статті, можна розглядати як приховані територіальні претензії до України, заявляє перший заступник голови Верховної Ради, член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко.
"Агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегації взагалі іноді виглядали як приховані територіальні претензії до України, і це неприпустимо", - написала І.Геращенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер.
"Їхня риторика носить передвиборний характер і направлена на мобілізацію власного електорату, аби показати, що румунські й угорські політики борються за своїх співвітчизників в усіх куточках світу. Це нечесно використовувати внутрішні електоральні теми для погіршення взаємин із найближчими сусідами", - зазначила вона.
"І ще - в цій дискусії і у своїх поправках (до резолюції ПАРЄ - ІФ) румунські і угорські колеги, по суті, перекреслюють право українських дітей (етнічних румунів і угорців) вивчити українську мову, бути більше конкурентними і мати рівні шанси на вищу освіту... Прикро, бо це не працює на інтереси дітей. Це працює на інтереси дорослих дядь і тьоть", - додала І.Геращенко.
Як повідомлялося, ПАРЄ на осінній сесії провела термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону "Про освіту", у тому числі щодо ст.7, що стосується мови викладання, за результатами яких ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України, зокрема, виконати зобов'язання, що ґрунтуються на Європейській конвенції про права людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин та Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Крім того, Асамблея рекомендує забезпечити гнучкість у забезпеченні імплементації освітньої реформи.