Парубій підписав закон про зміни до Конституції щодо правосуддя
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявляє, що підписав закон про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) і спрямував його на підпис президенту України Петру Порошенко.
"Сьогодні вранці я підписав зміни до Конституції, оскільки закінчився 5-денний термін і, фактично, цим підписом і передачею президенту ми даємо початок масштабної судової реформи", - повідомив А.Парубій журналістам у вівторок у Києві.
При цьому на парламентському порталі, на сторінці відповідного законопроекту №3524, схваленого парламентом 2 червня, інформації про підписання документа і передачі його на підпис главі держави поки що немає.
А.Парубій нагадав, що конституційні зміни "передбачають фактичне зняття недоторканності з суддів", антикорупційні запобіжники, необхідність декларування майна не тільки судді та його родичів. Невідповідність способу життя доходам судді буде підставою зняття його з посади; також запускається масштабне оновлення всіх суддів.
Разом з тим спікер нагадав, що після прийняття нової редакції закону про судоустрій і статус суддів був зареєстрований проект постанови про його скасування. "Тільки після того, як буде розглянуто (проект постанови - ІФ) я зможу підписати (закон про судоустрій - ІФ)", - додав А.Парубій.
За його словами, відповідний проект постанови буде розглянуто у вівторок або в середу на найближчому пленарному тижні.
Як повідомлялося, за закон проголосували 335 народних депутатів на засіданні парламенту в четвер за необхідних 300 голосах для остаточного затвердження конституційних змін. "За" проголосували 138 депутатів з фракції "Блок Петра Порошенка", 80 - "Народний фронт"; "Опозиційний блок" - дав 38 голосів, "Самопоміч" - 0, Радикальна партія - 1, "Батьківщина" - 13, група Партія "Відродження" - 22, "Воля народу" - 18.
Того ж дня Верховна Рада також ухвалила нову редакцію закону про судоустрій і статус суддів, який має імплементувати конституційні зміни.
Зміни до Конституції щодо правосуддя підвищують віковий ценз для заняття посади судді - ним може стати громадянин України не молодше 30 років (раніше - не молодший 25 років). Як і раніше, суддею можна буде працювати до 65 років. Крім того, збільшено стаж роботи у сфері права, необхідний для призначення на посаду судді, - тепер це п'ять років (було - три роки). Також в Основному законі більше немає вимоги про те, що претендент на посаду судді повинен не менше 10 років проживати в Україні.
Замість Вищої ради юстиції в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якої будуть ширшими, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя ухвалюватиме рішення про звільнення судді з посади та переведення в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також прописано порядок формування Вищої ради правосуддя, яка складатиметься з 21 члена.
Призначає суддю на посаду Президент України за поданням Вищої ради правосуддя. Згідно зі змінами до Основного закону, будь-яка особа може подати конституційну скаргу до Конституційного суду, якщо вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні у її справі закон України суперечить Конституції держави.
З Конституції вилучили норми, які передбачали наглядові функції прокуратури. Згідно з прийнятими змінами, ліквідується інститут "народних засідателів".
Крім того, тепер Конституція передбачає, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Згоду на затримання і арешт судді тепер буде давати не Верховна Рада, а Вища рада правосуддя".
Зміни до Конституції щодо правосуддя набувають чинності через три місяці з дня, наступного за днем публікації відповідного закону. Водночас становище щодо визнання Україною юрисдикції МКС, набуває чинності через три роки.
За словами заступника глави Адміністрації президента Олексія Філатова, законопроект повністю відповідає європейським стандартам і двічі отримував позитивну оцінку Венеціанської комісії. Пропоновані зміни до Конституції вирішують, за словами, О.Філатова, три основні питання - деполітизація і забезпечення незалежності судової влади, формування відповідальності судової влади і перезавантаження судового корпусу.
Раніше, 1 лютого, Конституційний суд визнав документ таким, що відповідає Конституції (вимогам статей 157 і 158 Основного закону).