Європарламент закликає ЄС готувати санкції для України, однак не говорить про їх застосування
Європейський парламент закликає ЄС і країни-члени почати готувати персональні санкції на поїздки, активи та нерухомість українських "чиновників, законодавців, олігархів", відповідальних за "суворі заходи" стосовно Євромайдану, смерті активістів.
Відповідну резолюцію "Про ситуацію в Україні" було проголосовано в Європейському парламенті в четвер під час пленарного засідання.
Напередодні голосування, в середу, в ЄП з цього питання відбулися дебати, під час яких прозвучала жорстка критика на адресу української влади.
"(ЄП) закликає інституції ЄС, країни-члени вжити негайних дій, включно з посиленням дипломатичного тиску і підготовки персонально націлених заходів і санкцій на поїздки, активи та нерухомість українських чиновників, законодавців та їхніх бізнес- спонсорів (олігархів), відповідальних за застосування суворих заходів і смерть протестувальникі , і активізувати зусилля, щоб припинити відмивання грошей і ухилення від сплати податків українськими компаніями та бізнесменами в європейських банках", - йдеться в п. 14 спільного проекту резолюції щодо Україніи, розробленому усіма політичними групами Європарламенту , текст якого має агентство "Інтерфакс-Україна".
Резолюцію буде винесено на голосування у четвер, 6 лютого, після того як у середу в ЄП відбудеться обговорення українського питання.
Водночас ЄП має намір закликати ЄС, США, МВФ, Світовий банк, ЄБРР, Європейський інвестиційний банк "продовжувати готувати довгостроковий пакет конкретної фінансової підтримки, щоб допомогти Україні впоратися з погіршення фінансової та соціальної ситуації та надати економічну підтримку, для того щоб уряд розпочав проводити необхідні глибокі і всеосяжні реформи для економіки".
У зв'язку з цим іншим пунктом запропоновано висловити "підтримку роботі ЄС і США щодо створення відчутного короткострокового пакета допомоги для України, що має бути запропонований новому тимчасовому уряду, щоб полегшити важке становище з платежами".
Загалом постановочна частина резолюції налічує 22 пункти.
Так, у п. 1 ЄП пропонує висловити "повну солідарність і підтримку" українським людям за їх зусилля для розбудови вільної, демократичної та незалежної України та їхніх європейських прагнень".
Другим пунктом ЄП має намір висловити глибоке занепокоєння у зв'язку з політичною кризою в Україні і насильницьким протистоянням у Києві, інших містах країни.
"(ЄП) переконливо закликає до політичного вирішення кризи, наполягає на справжній демократичній дискусії, дебатах про шляхи і засоби подолання конфронтації і розділу країни", - йдеться в проекті резолюції.
У п. 3 ЄП має намір рішуче засудити ескалацію насильства, висловлює співчуття сім'ям загиблих і "закликає українську владу повною мірою поважати громадянські права та основні свободи, а також вжити невідкладних заходів щодо припинення безкарності, розслідувати і покарати винних у насильстві проти мирних демонстрантів".
"(ЄП ) закликає протестувальників на Майдані утриматися від використання сили, щоб підтримувати легітимність своєї справи мирним шляхом, просить всіх опозиційних лідерів і далі утримуватися від насильства, зберігати мирний протест", - наголошується в п. 4 проекту резолюції.
У п. 5 міститься занепокоєння застосуванням насильства з боку сил безпеки, "тітушек" і насильницькими актами ультра-націоналістів.
Вимога до президента України Віктору Януковичу припинити "ганебне використання" Беркуту" та інших сил безпеки для провокацій, викрадень, переслідувань, катувань та принижень, а також арештів міститься у п. 6 . У цьому ж пункті ЄП як приклад згадує викрадення та катування лідера Автомайдану Дмитра Булатова і нагадує Україні про її міжнародні зобов'язання.
У наступному, сьомому пункті ЄП має намір закликати главу української держави віддати наказ зупинити цю практику і зажадати негайного і без будь-яких умов звільнення і політичну реабілітацію всіх демонстрантів і політичних ув'язнених, затриманих незаконно, зокрема і Юлії Тимошенко.
"(ЄП) закликає створити незалежний комітет з розслідування під егідою організації, такий, як Рада Європи для розслідування всіх порушень прав людини, що трапилися з початку демонстрацій", - йдеться в проекті.
В наступному пункті міститься нагадування про готовність ЄС підписати Угоду про асоціацію та глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною одразу ж після завершення політичної кризи і коли будуть виконані відповідні умови, визначені ще в грудні 2012 року у висновках Ради ЄС.
Дев'ятим пунктом депутати Європарламенту мають намір вітати рішення українського парламенту відзначити пакет законів від 16 січня як "позитивний крок у напрямі політичного вирішення кризи". Водночас ЄП висловив жаль з приводу того факту, що закон про амністію "перетворює жертв на заручників", і вважає, що "звільнення протестувальниківі без жодних умов значно б спростило переговори і заспокоїло б суспільство".
Черговий заклик до президента і уряду до "серйозного долучення до всеосяжного діалогу з опозицією, громадянським суспільством і протестувальниками на Майдані для зниження напруженості та поляризації ситуації, а також для пошуку шляху з подолання політичної та соціальної кризи в Україні за допомогою мирного рішення" міститься в п . 10.
У п. 11 Європарламент має намір нагадати президенту В.Януковичу про відповідальність перед українським народом і міжнародним співтовариством щодо відмови від використання репресивних методів, необхідність вирішити політичну кризу, поважати права мирних протестувальників.
Інший пункт присвячений участі ЄС як посередника і з метою спрощення процесу, що "результатом чого буде зниження напруженості, більш конструктивного діалогу з країною, , вирішення кризи і подолання провалів тотальної недовіри".
"ЄП наголошує, що такий діалог має бути прозорим, за участю представників Євромайдану і громадянського суспільства", - наголошується в проекті резолюції.
В іншому пункті ЄП має намір ініціювати створення постійної місії депутатів ЄП в Україні з метою "розрядити напруженість і спростити діалог між сторонами".
Крім того, ЄП має намір позначити і свою позицію відносно того, що одним із важливих рішень щодо врегулювання кризи в Україні є повернення до Конституції 2004 року.
ЄП також має намір закликати європейські інституції з країн ЄС бути більш відкритими для українського суспільства, зокрема, "за допомогою швидкої угоди про безоплатний візовий режим та, в кінцевому підсумку, безвізового режиму".
"(ЄП) вважає, що вартість візи необхідно негайно знизити для молоді, - наголошується в проекті резолюції.
ЄП також наголошує на необхідності вжити "подальших зусиль для включення України в енергетичний ринок ЄС за допомогою Енергетичного співтовариства".
У п. 12 йдеться про Росію. "(ЄП) закликає Росію дотримуватися конструктивної позиції і припинити відповідні заходи і надмірний тиск, спрямовані на підрив суверенного права її сусідів вільно визначати своє майбутнє. (ЄП) закликає ЄС і країни-члени говорити з Росією в один голос на підтримку європейських прагнень країн Східного партнерства про вільний вибір поглиблювати їх відносини з ЄС. Застосування політичного, економічного та іншого примусу порушує Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум 1994 року щодо безпеки України. Нагадує, що ЄС і Росія є відповідальними за активну участь у дотриманні миру і процвітання їхніх спільних сусідів, що вигідно і ЄС, і Росії, (ЄП ) підтверджує свою переконаність у тому, що співпраця з досягнення цієї мети є єдиним способом просування вперед", - йдеться в проекті резолюції.
У заключних пунктах ЄП має намір висловити свою підтримку подальшому залученню громадянського суспільства до процесу національних реформ, рекомендує поглибити міжпарламентське співробітництво з Парламентською асамблеєю ЄВРОНЕСТ, вітає участь Конференції місцевих і регіональних влад Східного партнерства.
Останнім, 22 пунктом, ЄП доручає своєму президенту довести цю резолюцію до всіх залучених сторін.
Вступна частина проекту резолюції присвячена опису подій Євромайдану.
Особливо слід відзначити два пункти: розчарування Європарламенту щодо того, що "незважаючи на міжнародний тиск українська влада продовжують політику залякування, репресій, катувань і насильства проти протестувальників, що призвело до того, що більш ніж дві тисячі людей дістали поранення, як мінімум, шість осіб було вбито".
Цей пункт виписано європейськими, "народниками" і "зеленими".
Іншим пунктом вступної частини Європарламент визнав потрібним попередити: у разі силового розвитку подій або оголошення надзвичайного стану такі дії будуть розглядатися як "кримінальний злочин і порушення фундаментальних прав з глибокими міжнародними наслідками" .
Автором цього пункту є європейські "народники".