Політика

Україна очікує більш рішучих дій з боку ЄС щодо російського тіньового флоту – радник президента

Зустріч Президента України та Президента Кіпру 4 грудня 2025 року
Зустріч Президента України та Президента Кіпру 4 грудня 2025 року | Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua

Військові-морські сили держав-членів ЄС отримують право брати на абордаж судна, які можуть порушувати міжнародні норми мореплавства, однак Україна давно очікує більш рішучих дій у цьому напрямку, оскільки діяльність тіньового флоту РФ фіксується з 2023 року, заявив радник президента з санкційної політики Владислав Власюк.

"8 червня голова дипломатії ЄС Кая Каллас перед початком другого дня зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії заявила про перехід заходів із протидії тіньовому флоту РФ на новий рівень. Відтепер у межах операції IRINI, спрямованої на забезпечення безпеки судноплавства в Середземному морі, військово-морські сили держав-членів ЄС отримують право брати на абордаж судна, які можуть порушувати міжнародні норми мореплавства – оглядати судна у випадках обґрунтованих сумнівів щодо його ідентифікації. Ми давно очікуємо більш чітких і рішучих дій у цьому напрямку з боку ЄС, оскільки діяльність російського тіньового флоту фіксується з 2023 року", – сказав Власюк у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

Він зазначив, що операцію IRINI вперше застосували проти тіньового флоту у 2026 році.

"1 червня інспекційна група піднялася на борт танкера MV Oneiroi в міжнародних водах Середземного моря. Судно перебуває під санкціями ЄС та України. Підставою стали підозри щодо використання неправдивого прапора та можливих зв'язків із транспортуванням російської нафти", – повідомив Власюк.

За його словами, робота IRINI була активною, але до останнього часу переважно обмежувалася спостереженням, радіоперевірками та інспекціями за згодою капітанів.

"Перехід до фізичних перевірок у ризикових випадках є логічним посиленням інструментарію, але все ще запізнілим відносно масштабів проблеми", – зауважив радник президента.

Власюк наголосив, що залишається невирішеною проблема транспортування російської нафти через північні морські маршрути ЄС – від Фінської затоки та Балтійського моря через Данські протоки до Північного моря.

"Попри зусилля окремих держав, зокрема Швеції, яка від початку року затримала вже чотири судна, а одне з них навіть може бути передане Україні, цей шлях і надалі активно використовується росією для експорту нафти та фінансування своєї воєнної машини. Україна підтримує посилення практичних заходів і розраховує на подальше розширення обмежень щодо морських перевезкнь російської нафти та нафтопродуктів у межах ЄС", – резюмував він.

ВАЖЛИВЕ

Корецький про пріоритети на посаді прем'єра: хочу, щоб цей уряд став урядом оборони, економічного розвитку і євроінтеграції

Корецький про пріоритети на посаді прем'єра: хочу, щоб цей уряд став урядом оборони, економічного розвитку і євроінтеграції

Кандидат в прем’єр-міністри України, голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький заявив, що хоче, щоб Кабінет міністрів під його керівни…

Читати
Вибори в РФ не вплинуть на ескалацію війни, але після них Путін може збільшити мобілізацію, – Зеленський

Вибори в РФ не вплинуть на ескалацію війни, але після них Путін може збільшити мобілізацію, – Зеленський

Парламентські вибори в Росії не вплинуть на подальшу ескалацію війни, оскільки їхній результат є прогнозованим, однак Володимир Путін може вдатися до…

Читати