Більшість українців продовжують зберігати довіру до президента – опитування

Станом на початок березня 2026 року рівень довіри до діючого президента України Володимира Зеленського становить 62%, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

"Рівень недовіри – 32%, а баланс довіри-недовіри становив +30%", - йдеться у звіті за результатами опитування.

Для порівняння, станом на кінець січня і середину лютого 2026 року рівень довіри до президента коливався. Так, між січнем і лютим рівень довіри помітно знизився – з 61% до 53%. Водночас з 33% до 41% стало більше тих, хто йому не довіряв.

Аналіз показав, що найбільше зниження довіри відбулося не серед певних демографічних категорій, а серед тих, хто був готовий схвалити виведення українських військ з Донецької області в обмін на гарантії безпеки. Так, серед тих, хто легко погоджувався на таку вимогу, довіра між кінцем січня і серединою лютого знизилася з 30% до 23%. Серед тих, хто неохоче, але погоджувався – з 58% до 43%, а серед тих, хто мав невизначене ставлення – з 59% до 42%. Натомість серед тих, хто категорично відкидав таку пропозицію, довіра була 68% у кінці січня і 64% у середині лютого, тобто майже без змін.

Станом на березень 2026 року урозрізі ставлення до пропозиції щодо Донецької області серед тих, хто був легко з нею згоден, довіра становила 34%, а серед тих, хто неохоче схвалював її – 54%. Тобто фактично відбулося повернення до ситуації на кінець січня. Лише серед тих, хто мав невизначене ставлення, зберіглася нижча довіра (44%), але таких респондентів загалом небагато. Серед же тих, хто категорично проти, довіра становила 70%, тобто теж, як було наприкінці січня. Можливо, цей сегмент після початкової деморалізації з огляду на інші контекстні обставини частково адаптувався до поточної ситуації.

Крім цього, зберігається ситуація, коли з 62% тих, хто довіряє президенту, 28% "повністю" довіряють, а більшість (34%) – "скоріше" довіряють. Тобто є значний сегмент, більш сприйнятливий до ситуативних коливань, особливо в умовах динамічної міжнародної, воєнної та внутрішньої кон’юнктури, що може відображатися в коливаннях довіри президенту, запзначили в КМІС.

У той же час лише 12% українців (10-12% протягом 2025 року) вважають, що вибори потрібно проводити навіть до завершення бойових дій.

Ще 13% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню і отримання гарантій безпеки. Порівняно з груднем 2025 року частка таких людей знизилася з 23%. Тобто стало навіть менше тих, кого влаштовували вибори після перемир’я з гарантіями безпеки.

Натомість з грудня 2025 року до березня 2026 року з 59% до 69% зараз стало більше тих, хто вважає, що вибори мають бути лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни.

Серед же тих, хто "скоріше" не довіряє президенту, 49% вважають, що вибори мають бути після остаточної мирної угоди, а 26% готові схвалити вибори після перемир’я з гарантіями безпеки. Водночас і серед них меншість (22%) наполягають на виборах навіть до завершення бойових дій.

Серед тих, хто "зовсім" не довіряє Зеленському, запит на вибори дещо вищий, але також меншість (35%) говорять про вибори до завершення бойових дій. Натомість 24% говорять про вибори після перемир’я з гарантіями безпеки, а 34% вважає, що вибори мають бути вже після остаточної мирної угоди.

Опитування проводилося упродовж 1-8 березня 2026 року. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.