Провідні фармвиробники після зниження цін на ліки виплатили 602 млн грн компенсацій аптекам та дистриб’юторам
Загальні витрати провідних вітчизняних виробників топ-100 лікарських засобів на компенсацію залишків дистриб’юторам після зниження відпускних цін з 1 березня перевищили 601,7 млн грн, свідчать дані, отримані агентством "Інтерфакс-Україна" від учасників фармринку.
Зокрема, за залишки товару, які на момент зниження цін вже були поставлені фармдистрибьюторам та аптекам, фармкомпанія "Фармак" виплатила150,7 млн грн, "Дарниця" - 107 млн грн, Київський вітамінний завод (КВЗ) – 83 млн грн, "Артеруім" - 78,08 млн грн, "Кусум-фарм" - 58,87 млн грн, "Юрія-Фарм" - 43,6 млн грн, "Інтерхім" - 28,45 млн грн, Борщагівський хімфармзавод (БХФЗ) – 26,04 млн грн, фармфірма "Віола" - 2,46 млн грн.
Загальний чистий збиток компаній від зниження цін перевищив 1,741 млрд грн.
За інформацією учасників фармринку, більшу частину подорожчання ліків за три воєнні роки створила аптечна ланка. Так, ціни виробника за три роки війни зросли на 18–45%, в той час як роздрібні ціни - на 79%, аптечні націнки у грошовому вираженні зросли на 125–340%.
При цьому, за інформацією учасників фармринку, загальні реальні витрати виробників після реформи ціноутворення значно перевищили економію від маркетингових платежів, яка становили близько 814,66 млн грн. Водночас фармвиробники були змушені виплатити дострокові платежі за маркетинговими договорами - майже 1,53 млрд грн.
Таким чином, загальний збиток компаній склав майже 1,642 млрд грн, які не були враховані при плануванні господарської діяльності, тому виробники залучили кредитні ресурси для компенсації залишків товару та виконання зобов’язань перед аптеками.
Учасники фармринку зазначають, що перелік топ-100 препаратів, на які знизили о ціни, сформовано на основі даних про аптечні продажі. Це ліки, на які українці витрачають найбільше грошей і приймають їх щодня, тому зниження цін на ці препарати зменшує їхні витрати.
При цьому для низки фармвиробників саме препарати зі списку топ-100 становлять до половини всього обсягу продажів, тобто втрати для них є суттєвими.
Крім того, по факту до переліку топ-100 кожен виробник добровільно додав ще певні препарати як внесок у загальну стратегію держави наздешевлення ліків.
В той же час, за даними аналітичної системи Proxima Research, зниження цін відбулося не лише для топ-100, а загалом по всьому ринку, жодного масового підвищення цін з боку виробників не зафіксовано, а тенденція до зниження триває.
При цьому прогнози щодо підвищення виробниками цін на інші препарати для компенсації знижок не підтверджуються.
Ба більше, учасники ринку зазначають, що зниження цін не призвело до "масового закриття аптек, особливо у сільській місцевості", оскільки малі тасільські аптеки зазвичай не отримували маркетингових платежів від фармвиробників. Водночас аптечні мережі, які роками отримували такі маркетингові бюджети, використовували їх не лише на знижки для пацієнтів, а й на покриття операційних витрат. Тож, на думку учасників фармринку, ключовими отримувачами переваг від попередньої моделі були великі мережі, а не незалежні аптечні точки, які лишаються вразливими.
Компанії також зазначають, що зміна умов ринку не передбачає автоматичного зникнення аптек. Натомість йдеться про необхідність адаптації аптечної мережі до нової прозорої, і передбачуваної логіки ціноутворення на основі справедливої ціни для пацієнта, без прихованого субсидіювання.
Разом з тим учасники ринку зазначають, що на ринку після запровадження обмежень на маркетингові виплати почала фіксуватися тенденція до зростання роздрібних націнок з боку низки аптечних мереж на тлі зниження закупівельних цін. Таким чином, аптеки піднімають націнки до максимально дозволеного рівня, не маючи на це об’єктивних причин.
При цьому, коментуючи вплив зниження цін на розвиток аптечної мережі, оператори фармринку зазначають, що національна політика у сфері охорони здоров’я має враховувати оптимальну кількість аптек, а також щільність населення, попит, географію розташування. Водночас збільшення кількості аптек у містах при одночасному дефіциті персоналу є системною проблемою. Тож певна оптимізація мереж з огляду на споживання та попит може допомогти вирішити дефіцит кадрів, зменшити витрати та підвищити ефективність роботи.
Втім, учасники фармринку очікують від регуляторів оновлення механізмів прозорого ціноутворення і продовження реформи. Зокрема, вони обговорюють механізми реферування цін, правила прозорого маркетингу та регуляторного коригування цін.
Як повідомлялося, в лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО України від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня знизять ціни на 30%. Також воно передбачає встановлення з 1 березня заборони на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Виконуючи рішення РНБО, вітчизняні виробники найбільш популярних лікарських засобів підписали декларацію про зниження на 30% цін на 100 найбільш популярних препаратів з 1 березня. Серед підписантів, зокрема, асоціація "Виробники ліків України" (АВЛУ) та фармкомпанії "Фармак", "Борщагівський хімфармзавод" (БХФЗ), "Дарниця", корпорація "Артеріум", Київський вітамінний завод, "Юрія-Фарм", "Інтерхім", "Кусум Фарм" тафармфарбрика "Віола".
Пізніше, у березні, МОЗ отримав додаткові пропозиції щодо зниження з 1 квітня цін на 273 препаратів від 26 виробників, поданого до топ-100 найпопулярніших препаратів ціни на які знизилися з 1 березня. Пропозиції щодо 273 препаратів подали "Фарма Старт" (компанія Аcino), "Валартін Фарма", "Астрафарм", "Біофарма Плазма", "Інфузія", "Фармацевтична фірма "Здоров’я", Фармфірма "Віола", АТ "Лекхім", ПрАТ "Технолог", ТОВ "НВФ "Мікрохім", "Новофарм-Біосинтез", "Тернофарм", "Лубнифарм", "Фарматрейд".