Порушення Україною меморандуму з "зеленими" згубно для інвестклімату країни - посол Норвегії
Порушення меморандуму про взаєморозуміння між урядом України та учасниками ринку відновлюваної енергетики від червня 2020 року, згідно з яким уряд обіцяв виплатити накопичений старий борг, забезпечити поточні платежі, а також не вносити зміни, такі як новий 3,2% акцизний податок, згубне не тільки для інвесторів у галузі, але й в цілому для інвестклімату країни, вважає посол Норвегії в Україні Ерік Сведал (Eric Swedal).
"Досягнення мети з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Енергетичній стратегії України та виконання вимог Європейської зеленої угоди (Green Deal) також буде надзвичайно важким, якщо інвестори не зможуть покладатися на законодавчу базу і передбачуваність з боку уряду", - сказав він на прес-конференції в Києві, організованій спільно з норвезькою компанією Emergy (раніше - NBT).
Посол зазначив, що за майже рік перебування в Україні більшу частину його часу займають питання енергетики. "Мені довелося ознайомитися з усім: від "зелених тарифів" до корпоративного управління державних підприємств", - уточнив він.
Сведал зазначив, що реформи останніх років, зокрема, "зелені тарифи" на ВДЕ, призвели до істотних інвестицій Норвегії в сонячні і вітряні електростанції (СЕС і ВЕС). "За останні пару років норвезькі компанії, що працюють у сфері відновлюваної енергетики, залучили в Україну близько EUR750 млн у вигляді прямих іноземних інвестицій. За моєю інформацією, це склало близько 20% всіх прямих іноземних інвестицій в Україну за цей період", - наголосив посол.
За його словами, Emergy, яка вклала в вітроенергетику України EUR380 млн, входить до п'ятірки найбільших інвесторів, а Scatec, з EUR350 млн - до п'ятірки найбільших інвесторів у сонячну енергетику.
Сведал нагадав, що меморандум був компромісом, у рамках якого учасники ринку погодилися на ретроактивність змін "зелених тарифів".
Посол також зазначив, що підтримка Норвегією незалежності України значно посилилася після 2014 року, а введені разом із ЄС санкції щодо Росії за порушення міжнародного права в Україні, як і раніше, залишаються в силі, як і заборона Росії у відповідь з 2014 року на імпорт норвезьких морепродуктів, що складали 80% норвезького експорту в РФ.
"Підтримка Норвегією України становить понад EUR20 млн на рік, загалом, з 2014 року - близько EUR170 млн", - уточнив Сведал.
За його словами, Україна входить до двадцятки найбільших одержувачів норвезької допомоги в світі і зосереджує її на проектах, спрямованих на підвищення енергоефективності, реформуванні енергетичного сектора і розвитку енергетичного бізнесу, а також підвищенні безпеки в ядерній енергетичній галузі.
Водночас, зазначив посол, Північна екологічна фінансова корпорація НЕФКО, донором якої є Норвегія, в грудні минулого року вирішила призупинити інвестування в нові проекти ВДЕ в Україні через ситуацію з "зеленими" тарифами.
Згідно з наданими на прес-конференції даними, наразі в Україні діють понад 1000 станцій ВДЕ, а міжнародні інвестори вклали понад EUR3 млрд і володіють приблизно 30% від загальної встановленої потужності ВДЕ. Серед них представники Канади, Китаю, Німеччини, Франції, Литви, Катару, Південної Кореї, Іспанії, Швеції, Туреччини, Великої Британії і США. Ще близько 30% потужностей належить малим та середнім українським бізнесменам з усіх регіонів, олігархам - також приблизно 30% (зокрема ДТЕК - близько 20%), а ще близько 10% припадають на СЕС більш ніж 30 тис. домогосподарств.
Крім того, як зазначається в поширених документах, понад EUR1 млрд боргового фінансування сектор отримав від міжнародних фінансових організацій: ЧБТР, ЄБРР, НЕФКО, DEG, Finnfund, FMO, GIEK, GGF, IFU, Proparco, Swedfund, DFC. Були також надані гарантії європейськими та китайським експортними агентствами і страхування політичних ризиків від DFC США.
Стосовно меморандуму про взаєморозуміння організатори прес-конференції назвали міфом твердження, що він не є юридично зобов'язуючим документом. Серед аргументів у поширеній інформації наведені офіційне посередництво Секретаріату Енергетичної спільноти, участь представників ЄБРР та ЄС як спостерігачів під час медіації, підписання документа з української сторони прем'єр-міністром, в.о. міністра енергетики та главою регулятора НКРЕКП, а також двома з трьох провідних галузевих асоціацій.
Водночас президент Emergy Енді Кінселла (Andy Kinsella) зазначив, що наразі компанія не має наміру звертатися до міжнародного арбітражу проти України.