Кабмін планує 27 січня схвалити меморандум із USAID та ЄБРР про створення Українського міжнародного фінансового центру
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабінету Міністрів України у середу доручив до наступного засідання, 27 січня, підготувати для схвалення меморандум між урядом України, USAID та Європейським банком реконструкції та розвитку про створення Українського міжнародного фінансового центру (УМФЦ).
"Фондовий ринок - це те, що є у всіх наших успішних сусідів. Тому його створення є одним із пріоритетів уряду. Адже це означатиме додаткові фінансові інструменти для внутрішнього та зовнішнього інвестора", - заявив Шмигаль.
За його словами, у меморандумі закладено бачення розвитку фондового ринку в Україні і найближчим часом він буде переданий для підписання міжнародним партнерам.
Прем'єр також повідомив, що обговорення перспектив фондового ринку та інвестицій в Україні у рамках економічної стратегії уряду відбудеться у п'ятницю, 22 січня.
На засіданні Кабміну проект меморандуму та створення УМФЦ представив голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв, продемонструвавши презентацію, вперше побачену учасниками ринку восени минулого року, коли Шмигаль вперше заявив про ціль створити в Україні фондовий ринок протягом року, а потім скорегував цей термін до трьох років.
Голова НКЦПФР наголосив, що основи для створення УМФЦ заклало ухвалення закону №738 "Про спрощення залучення інвестицій та впровадження нових фінінструментів", а в разі успіху проекту це забезпечить додаткове зростання ВВП на 2% щорічно.
Хромаєв додав, що завданням є забезпечити формування справедливого та прозорого ціноутворення на активи та основні товари - енергетичні та аграрну продукцію.
За його словами, після підписання меморандуму планується створити робочу групу, на якій розглядатимуть всі питання щодо ринків газу, електроенергії, зерна та фінансових інструментів.
Згідно з презентацією, УМФЦ із внеском держави й техпідтримкою міжнародних фінансових установ може бути запущено восени 2023 року. "Наша цільова модель: створення повністю інтегрованого фінансового холдингу для здійснення торгів і розрахунково-клірингової діяльності під егідою УМФЦ", - зазначено у документі.
Згідно з ним, у складі УМФЦ буде універсальна біржа для обслуговування і товарних ринків (спотовий ринок електроенергії, газу та сільгосппродукції), і ринків капіталу (облігації, акції, фінансові та товарні деривативи).
Другою основною складовою УМФЦ, зазначено у документі, є фінансово-інфраструктурний холдинг, акціонерами якого виступають держава, інституційні та приватні інвестори. За задумом авторів він включає в себе центральний контрагент, центральний депозитарій і торговий репозиторій.
Відповідно до презентації, приблизна цільова структура власності - 49% у держави, 31% у стратегічних приватних інвесторів і 20% - у міжнародних фінансових організацій. Хромаєв зазначив, що необхідність у додаткових бюджетних витратах відсутня, оскільки держава раніше вже зробила внесок в основних операторів інфраструктури.
За його словами, важливою частиною проекту є створення арбітражного центру УМФЦ для зниження нинішніх ризиків української судової системи, а також консультативної ради і бюро зв'язків із інвесторами.
"Гучний старт у 2024-2025 роках - первинне публічне розміщення акцій (IPO) Національного інвестиційного фонду, "Укрзалізниці", "Укрпошти", енергокомпаній, Національного аграрного фонду, інших підприємств", - зазначено у презентації.
Восени минулого року передбачалося підписати меморандум із донорами ще до настання 2021 року, щоб на початку цього року ухвалити законодавство про повноваження регулятора та Арбітражний центр, а до кінця наступного року - реформувати депозитарій і розрахунково-клірингову діяльність.
Водночас у листопаді об'єднання професійних учасників фондового ринку направили прем'єру лист, в якому просили уряд оприлюднити цю концепцію, тому що вона не обговорювалася з вітчизняним експертним та професійним середовищем. За даними агентства "Інтерфакс-Україна", протиріччя між регулятором і зазначеними учасниками зберігаються.
На сьогодні держава контролює Національний депозитарій України і Розрахунковий центр (РЦ). Частка Нацбанку України в РЦ становить 77,7897%, а в НДУ - 25% акцій. Великими акціонерами Нацдепозитарію є держава в особі НКЦПФР - 25%, пенсійний фонд НБУ - 10,9399%, державні Ощадбанк та Укрексімбанк - відповідно 25% "мінус" 1 акція і 9,9903%.